Постанова № 63185872, 02.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/8974/16-п Суддя 1-ї інстанції: Короткий І.П.

Провадження № 33/790/889/16

Категорія: ст.122-4, ч.124КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 11.08.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 08.11.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та на нього за правилами ст. 36 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Суддею було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 № 098345, ОСОБА_2 21.06.2016 року о 15-00 год. керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_1, по пр. Тракторобудівників, в районі будинку № 108 в м. Харкові, не вибрав безпечної дистанції руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_3, що спричинило пошкодження зазначених транспортних засобів.

Після чого ОСОБА_2 порушуючи п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, залишив місце пригоди.

З таким рішення судді не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 11.08.2016 року змінити та призначити більш м'яке адміністративне стягнення, передбачене ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП. Також просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що оскаржувану постанову отримав 13.10.2016 року та оскаржував її в порядку не передбаченому кодексом про адміністративне правопорушення про що стало відомо йому 11.11.2016 року. Оскільки він здійснював догляд за дружиною, лише 15.11.2016 року подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що постанова суду першої інстанції є упередженою і такою, що не відповідає дійсним матеріалам справи.

Апелянт зазначає, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення справді мали місце, однак уточнює, що разом з іншим водієм автомобіля ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_2, оглянули ушкодження, з'ясували що вони незначні і вирішили роз'їхатись, тому вважає що місце пригоди він навмисно не залишив.

Також апелянт зазначає, що на даний час не має постійного місця роботи та заробляє гроші шляхлм перевезення пасажирів на автомобілі, тому позбавлення його права керування транспортним засобом на рік залишає його та його родину без засобів існування. Зазначає, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2В,, який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про необхідність поновлення строку на подачу апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що повідомлені апелянтом відомості з цього приводу підтверджені матеріалами справи та причина пропуску є поважною.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду вказані вимоги суддею першої не виконані.

Апеляційний суд переглядає справу в межах вимог апеляційної скарги, і враховуючи, що ОСОБА_2 обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлені суддею, а також наявність його вини не оскаржують ся, то ці обставини апеляційним судом не розглядаються та не оцінюються стосовно їх доведеності.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що не спростовує наявність в його діях вини. Пояснив, що взаємних претензій з приводу відшкодувань матеріальних збитків не було.

В телефонному режимі інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 повідомив апеляційному суду, що не заперечує проти зміни адміністративного стягнення.

Апеляційний суд переглядаючи рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Під час розгляду апеляційної скарги встановлено що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому правопорушенні визнав та враховуючи що позбавлення права керування транспортними засобами ставить його у скрутне становище, тобто встановлено обставини, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, що є підставою для задоволення апеляційних вимог.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про необхідність зміни постанови судді районного суду в частині визначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, змінивши вказане стягнення на штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку подачі апеляційної скарги на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 11.08.2016 року задовольнити, а вказаний строк поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 11.08.2016 року змінити, пункт 1 резолютивної частини цієї постанови викласти в такій редакції:

«ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушенні, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та за правилами ст. 36 КУпАП накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

В іншій частині постанову судді від 11.08..2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.П. Цілюрик