Вирок № 63184957, 06.12.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 622/602/15-к

1-кп/622/189/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016 смт.Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю: секретаря Озерської Ю.М.,

прокурора Кришталя С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

в ході судового розгляду, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12015220310000146 від 17.03.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Довжик, Золочівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого слюсарем у СТОВ «Довжик», раніше не судимого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2015 року близько 16:00 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2, маючи умисел, спрямований на пошкодження шляхом підпалу належного ОСОБА_2 майна - автомобіля НОМЕР_1, підійшов до автомобіля НОМЕР_2., який належить ОСОБА_2, та, підклавши під передню частину даного автомобіля суху траву, підпалив її, у результаті чого сталося загорання вказаного автомобіля, що призвело до виникнення пожежі і пошкодження даного автомобіля. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдана майнова шкода в розмірі 114 052 грн. 16 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, як і заявлений цивільний позов, не визнав, надав суду показання, що 16 березня 2015 року в другій половині дня він підпалив траву біля свого гаражу, метрів за 200-300 від місця знаходження автомобіля, яка зайнялася і вогонь перекинувся випадково на автомобіль потерпілого, який був залишений неподалік від його гаражу, що знаходиться за місцем його проживання в домоволодінні АДРЕСА_1. Автомобіль, як йому стало відомо пізніше, належав потерпілому ОСОБА_2. В той час він перебував у стані алкогольного сп'яніння і не розумів що робив. Коштів на відшкодування завданих збитків на даний час не має.

Висновок суду про винність обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 16.03.2015 року біля 16.00 год. він на належному йому автомобілі НОМЕР_3, приїхав зі своїм знайомим ОСОБА_3 на належну йому земельну ділянку, розташовану неподалік від вул. Шевченка в с. Довжик Золочівського району Харківської області. Автомобіль він залишив наприкінці вулиці Шевченка в с. Довжик Золочівського району Харківської області на відстані 15-20 метрів від домоволодіння НОМЕР_8, в якому проживає ОСОБА_1, не порушуючи при цьому Правил дорожнього руху. Коли він із ОСОБА_3 перебували на своїй земельній ділянці, до них підійшов обвинувачений, який був у стані сильного алкогольного сп'яніння, та висловлював незадоволення тим, що він поставив автомобіль біля гаражу ОСОБА_1, погрожував йому. Через деякий час він побачив дим з місця, де був залишений ним автомобіль. Коли він із ОСОБА_3 підійшли ближче до місця знаходження автомобіля, побачили, що автомобіль палає, а ОСОБА_1 підносить суху траву і підкидає її у вогонь під ліву передню частину автомобіля. Він дістав вогнегасник і почав гасити полум'я, також місце горіння вони заливали водою. Полум'я було погашено власними силами, пожежні приїхали пізніше. ОСОБА_1 в цей час сховався у своєму домоволодінні та звідти викрикував про те, що підпалив автомобіль. Належний йому автомобіль внаслідок пожежі отримав значні пошкодження, згідно експертизи сума спричиненої йому шкоди становить 217 714,37 грн., які він просить стягнути з обвинуваченого та 50 000 грн. моральної шкоди, оскільки він поніс страждання та певні незручності внаслідок відсутності автомобіля та необхідності його ремонту. Автомобіль не знищено, він підлягає ремонту, добровільне страхування він не здійснював, тому не має права на отримання страхового відшкодування. Обвинувачений не просив у нього пробачення, не намагався погашати спричинені збитки.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що в 2015 році, точної дати і часу не пам'ятає, він приїхав із потерпілим ОСОБА_2 в с.Довжик на належному останньому автомобілі, залишили автомобіль неподалік домоволодіння обвинуваченого, між рвом і огорожею домоволодіння, в місці, де не було бур'яну, був пісок, нічого поруч не горіло. Вони пішли із потерпілим на земельну ділянку останнього, яка знаходилась неподалік. Перебуваючи на земельній ділянці, до них із потерпілим підійшов у стані сильного алкогольного сп'янніння обвинувачений і почав сваритися із потерпілим, вимагав сплатити кошти, погрожував. Через деякий час, як обвинувачений пішов, через незначний час, вони із потерпілим побачили дим з місця, де був залишений автомобіль потерпілого. Він побіг туди і, наближаючись, побачив як обвинувачений відійшов від автомобіля потерпілого і побіг до себе у двір, автомобіль горів в передній частині, переважно з лівого боку, де був підкладений сухий бур'ян. Вони почали тушити автомобіль, коли він постучав у двір обвинуваченого і попросив відра і воду, ОСОБА_1 висловився нецензурно і відмовив. Із іншими особами вони потушили автомобіль.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала показання, що вона є сусідкою ОСОБА_1, проживає в АДРЕСА_3. Весною 2015 року, точної дати і часу не пам'ятає, вона йшла по вул. Шевченка додому і побачила, як ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння йшов з боку вул. Шевченка, де знаходився автомобіль потерпілого, та ОСОБА_5 його завела додому в домоволодіння по АДРЕСА_1. Хвилин через 10-15 до неї додому прибіг ОСОБА_3 і попросив відра і воду, щоб загасити належний ОСОБА_2 автомобіль. На місці, де стояв автомобіль сухої трави і бур'яну не було, поблизу автомобіля нічого іншого не горіло. На значній відстані від місця знаходження автомобіля ОСОБА_2 горів бур'ян, але з того місця вогонь не міг дістатися автомобіля.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_1, проживає разом із ним в будинку АДРЕСА_1. Весною 2015 року, в післяобіденний час, точної дати і часу не пам'ятає, вона пішла за онукою і зустріла ОСОБА_4 на вулиці Шевченка. За їх домоволодінням по вул. Шевченка, за гаражем стояв автомобіль потерпілого. Автомобіль стояв передньою частиною у зарослях бур'яну. Вона на вулиці зустріла ОСОБА_1 і завела його додому. Коли вона була з онукою в будинку, туди зайшов ОСОБА_1 і вийшов, куди він пішов їй не відомо. Через деякий час, хвилин через 30, вона почула як спрацювала сигналізація автомобіля, вийшла у двір і побачила дим з боку, де стояв автомобіль потерпілого. ОСОБА_1 зайшов у двір з іншого боку - з городу, на її питання сказав, що не знає що сталося, що автомобіль він не підпалював. Метрів за 300 від автомобіля знаходиться поле, там нічого не горіло. Метри за 3-4 горіла трава. Підвердила, що під час досудового розслідування надавала правдиві свідчення.

Відповідо до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 автомобіль НОМЕР_2, 2009 року випуску, бежевого кольору, належить ОСОБА_2 (а.с.196-197).

Згідно протоколу огляду від 16.03.2015 року та доданої до нього фототаблиці місцем події є територія, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, де на вулиці знаходиться автомобіль «Ssangуоng Куron». Автомобіль стоїть на грунті. В процесі огляду зафіксовані пошкодження автомобіля, дислокація яких з водійської сторони та передньої частини автомобіля, які обвуглені та мають сліди підпалу. Під час огляду виявлено і вилучено мусор з пожежі у вигляді трав'янистої рослинності (а.с.155-157).

Допитана в судовому засіданні слідчий Ісайченко Н.І. пояснила, що нею здійснювався огляд місця події по даному кримінальному провадженню. Місцем події, яке було оглянуто, є ділянка місцевості за останнім будинком по вулиці Шевченка в с.Довжик Золочівського району Харківської області, за цим будинком вулиця закінчується, інших будинків немає. Під час огляду місця події було зафіксовано пошкодження на автомобілі. Зазначене в протоколі огляду місця події місце пошкодження автомобіля «праве крило з водійської сторони» та «ліве крило», це, якщо оглядати автомобіль, стоячи перед ним, по відношенню до особи, яка оглядає, тобто це ліве крило автомобіля, яке знаходиться з водійської сторони, та праве крило автомобіля відповідно.

Потерпілий і обвинувачений в судовому засіданні підтвердили, що місцем події є ділянка місцевості біля домоволодіння АДРЕСА_1.

Вилучене під час огляду пожежне сміття відповідно до постанови від 18.03.2015 р. долучене в якості речових доказів до кримінального провадження (а.с.56-57).

Відповідно до акту про пожежу, складеного 16.03.2015 року о 16.20 год., об'єктом пожежі є автомобіль «Ssangуоng Куron», державний номер НОМЕР_4, 2009 року випуску, місцем виникнення пожежі є передня частина автомобіля на площі 1 кв.м., пожежею пошкоджено моторний відсік, прилади керування автомобілем, торпеда, електропроводка, ймовірна причина пожежі - підпал (а.с.154).

Згідно висновку судової пожежно-технічної експертизи від 08.05.2015 року № 3893 осередкова зона досліджуваної пожежі співпадає із зоною горіння та розташована в передній лівій частині кузова автомобіля НОМЕР_5, технічною причиною виникнення пожежі в автомобілі НОМЕР_5, є займання горючих матеріалів в передній лівій частині кузову, під впливом джерела запалювання «відкритий вогонь», технічна причина пожежі не пов'язана з аварійними режимами роботи електричної мережі (а.с.176-179).

Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 14.05.2015 року №3858 встановлено, що ринкова вартість автомобіля НОМЕР_6, пошкодженого 16.03.2015, складає 217 714, 37 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_6, пошкодженого 16.03.2015 року, складає 114 052, 16 грн.; матеріальна шкода, спричинена володільцю автомобіля НОМЕР_6, пошкодженого 16.03.2015 року, складає 61 254, 67 грн. (а.с.165-175).

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 в умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, і ці його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК України.

Визнаючи обвинуваченого ОСОБА_1 винним в умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом пілпалу, суд критично оцінює та не приймає до уваги пояснення обвинуваченого про відсутність умислу на пошкодження майна потерпілого, що він підпалив траву метрів за 300 від місця знаходження автомобіля, яка зайнялася і вогонь перекинувся випадково на автомобіль потерпілого,та свідка ОСОБА_5 про те, що автомобіль потерпілого стояв передньою частиною у зарослях бур'яну, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які визнані судом достовірними та узгоджуються між собою. А саме, наданими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, протоколом огляду місця події, актом про пожежу про те, що автомобіль потерпілого знаходився на ділянці, де не було сухої трави і бур'яну, в безпосередній близкості від автомобіля очагів возгоряння не було, показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3 про те, що обвинувачений під час горіння автомобіля знаходився в безпосередній близькості від нього з лівого боку, висновком судової пожежно-технічної експертизи про те, що причиною виникнення пожежі в автомобілі є займання горючих матеріалів в передній лівій частині кузову, під впливом джерела запалювання «відкритий вогонь».

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше не судимий, не одружений, працює, має середню спеціальну освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, не визнання своєї вини та не відшкодування шкоди, дані про його особу, і прийшов до висновку про неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим, достатнім та необхідним для його виправлення і попередження нових злочинів.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Щодо вимог цивільного позову суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_2 заявив позов у кримінальному провадженні, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 217714 грн. 37 коп. матеріальної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 50000 грн. моральної шкоди.

Обвинувачений цивільний позов не визнав.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_2 внаслідок пошкодження належного потерпілому автомобіля майнову шкоду.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 14.05.2015 року №3858 ринкова вартість автомобіля НОМЕР_7, пошкодженого 16.03.2015 складає 217 714, 37 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_6, пошкодженого 16.03.2015 року, складає 114 052, 16 грн.; матеріальна шкода, спричинена володільцю автомобіля НОМЕР_6, пошкодженого 16.03.2015 року, складає 61 254, 67 грн..

Як пояснив потерпілий ОСОБА_2, автомобіль не знищено, він підлягає ремонту, тому на його користь в рахунок відшкодування матеріальних збитків підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту, тобто реальні збитки - у розмірі 114 052 грн. 16 коп., у зв'язку із чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 умисно пошкодив майно потерпілого шляхом підпалу. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілий зазнав глибоких моральних страждань, був вимушений докладати додаткових зусиль для нормалізації свого життя.

Приймаючи до уваги суть позовних вимог, глибину моральних і психічних страждань потерпілого з приводу умисного пошкодження його майна, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, частково задовольнивши його позовні вимоги в цій частині.

Задовольнити вимоги потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. суд не вважає можливим, оскільки зазначена сума не відповідає глибині моральних і психічних страждань потерпілого з приводу умисного пошкодження його майна, ступеню вини обвинуваченого та його матеріальному становищу.

Процесуальні витрати мають бути покладені на обвинуваченого, доля речових доказів має бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 114 052 (сто чотирнадцять тисяч п'ятдесят дві гривні) 16 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 20 000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертних досліджень у сумі 3382 гривні 50 копійок.

Речові докази по справі - пожежне сміття, вилучене під час огляду місця події 16 березня 2015 року, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Золочівського відділення поліції Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Чернова