Рішення № 63184784, 05.12.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6777/16-ц

Провадження 2/639/2213/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Плінфа" про визнання права на перерахування заробітної плати та зобов"язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Плінфа", у якому просив визнати за ним право на перерахування заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.11.1986 року по 11.01.1987 року; зобовязати здійснити перерахунок заробітної плати відповідно до вимог нормативно-правових актів СРСР з урахуванням постанови ЦК КПРС, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07 травня 1986 оку та постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, розпорядження РМ СРСР № 964 рс від 17 травня 1986 року, постанови РМ СРСР і ВЦРПС за № 665-195 від 5 червня 1986 року та постанови РМ УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10 червня 1986 року, постанови РМ УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10 червня 1986 року, а саме збільшити на 100 % годинну тарифну ставку, нарахувати премію розміром 60 % тарифної ставки та провести оплату за роботу у вихідні дні та святкові дні у подвійному розмірі, з урахуванням кратності зони небезпеки та зобовязати ПрАТ ХМЗ «Плінфа» надати йому довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644 з урахуванням перерахунку, а саме з урахуванням збільшення на 100 % годинної тарифної ставки, нарахування премії у розмірі 60 % тарифної ставки та проведеного перерахунку оплати за роботу у вихідні та святкові дні у подвійному розмірі, з урахуванням кратності зони небезпеки, із застосуванням тарифної ставки, яка передбачена постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 12 грудня 1972 року № 842.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 26.01.2015 року він звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Харківський ордена «Знак пошани» МЗ «Червоний Жовтень» (нова назва ПрАТ ХМЗ «Плінфа») про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження. Рішенням від 10.08.2015 р. задоволено вимоги та зобовязано ПАТ «Харківський ордена «Знак пошани» МЗ «Червоний Жовтень» видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 р. № 644 за період перебування позивача у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.11.1986 р. по 11.01.1987 р.

На виконання рішення суду, супровідним листом від 24.03.2016 року ПАТ «Завод «Червоний жовтень» видано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. У вказаній довідці зазначено, що за період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 01.11.1986 року по 11.01.1987 року позивачеві нарахована заробітна плата в розмірі 919,74 рублів. Ознайомившись зі змістом довідки про заробітну плату, ОСОБА_1 стало відомо, що йому невірно нараховано заробітну плату за роботу в зоні відчуження. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права на отримання пенсії відповідно до розміру заробітної плати отриманої за роботу в зоні відчуження.

Позивач вважає, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на даний момент має право на перерахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження, що кореспондує до обовязку відповідача здійснити перерахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження та видати довідку про заробітну плату в зоні відчуження встановленого зразка.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необгрунтованість , оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження проведеного відповідачем невірно, на думку позивача, розрахунку заробітної плати, , на підставі якого було надано відповідну довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі особових рахунків.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав щодо задоволення необґрунтованого позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 12).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2015 р., яке набрало законної сили, задоволено вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Харківський ордена «Знак пошани» МЗ «Червоний Жовтень» (нова назва ПрАТ ХМЗ «Плінфа») про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та зобовязано відповідача видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 р. № 644 за період перебування позивача у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.11.1986 р. по 11.01.1987 р. (а.с. 15-17).

На виконання вказаного судового рішення позивачеві було видано відповідну довідку ( а.с. 13-14), з якої вбачається, що за період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 01.11.1986 року по 11.01.1987 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в розмірі 919,74 рублів (а.с. 13, 14).

Позивач вважає, що у вказані довідці йому невірно, з порушенням діючого законодавства нараховано заробітну плату за роботу в зоні відчуження, однак жодних доказів та розрахунку на підтвердження зазначеного суду не надав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внслідок Чорнобільської кастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та порядок визначення категорій зон радіактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 70 вказаного Закону, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних судових органах свої законні інтереси.

Згідно до ст. 54 Закону , порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями ( ст. 15 Закону ).

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ні позивач , ні його представник у судовому засіданні не скористались своїми процессуальними правами щодо заявлення клопотання про витребування та забезпечення судом необхідних доказів, в тому числі призначення відповідної судово-економічної експертизи, про що їм було роз'яснено в судовому засіданні перед початком розгляду справи по суті.

Отже, позивачем в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надано суду достатніх належних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме , що довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження , яка була видана позивачеві на виконання рішення суду від 10.08.2015 року містить невірний розрахунок заробітної плати позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо відмови у задовленні позову за його недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 11, 57, 60,61, 88, 208, 209, 212 -215 ЦПК України ,ст. 46 Конституції України , Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Плінфа" про визнання права на перерахування заробітної плати та зобов"язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк