Вирок № 63184388, 05.12.2016, Старобільський районний суд Луганської області

05.12.2016

ЄУН 431/3460/16-к

Провадження: 1-кп/431/218/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

При секретарі: Кустовій О.О.,

За участю прокурора: Жданова М.А.,

Обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016130580000561 від 21.05.16 року стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старобільська Луганської області, українця, громадянина Російської Федерації, розлученого, пенсіонера, маючого середньо - технічну освіту, раніше не судимого, мешкаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В :

21.05.2016 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1 підійшов до столиків, що розташовані за приміщенням магазину «Заєрок», що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Велика Садова, 38, з метою розпиття спиртних напоїв. На ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, ОСОБА_1 вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_3, який разом зі своїми знайомими: ОСОБА_4 й ОСОБА_5 розпивали спиртні напої. Під час конфлікту у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1, стоячи обличчям до потерпілого ОСОБА_3, який сидів за столиком спиною до ОСОБА_1, використовуючи в якості знаряддя злочину металевий костиль, який був у нього з собою, наніс іншим краєм костилю не менше 2 ударів по спині ОСОБА_3 в область поясниці та лівого передпліччя, заподіявши тілесні ушкодження: садну внутрішньої поверхні лівого передпліччя в нижній третині, задньої поверхні грудної клітини в проекції 12 грудного хребця, синець лівої поперекової області з поширенням в сідничну область, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, ОСОБА_3, підвівся на ноги із-за столику, розгорнувся обличчям до ОСОБА_1, а той, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, за допомогою металевого костиля, наніс один удар костилем ОСОБА_3 по голові в область правої сторони лоба, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки справа, вдавленого перелому лобної кістки справа, забій головного мозку, які кваліфікуються експертом як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Потерпілим ОСОБА_3 на досудовому слідстві заявлений цивільний позов на суму спричиненого йому матеріального збитку, пов'язаного з витратами на лікування в розмірі 2027,43 грн., моральну шкоду в розмірі 1 млн. грн.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву (а.с. 33) в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі, позов підтримав.

Прокурором Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об'єднання» заявлений позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 4 126,47 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - не визнав, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - визнав частково. Суду пояснив, що він зі своїм знайомим ОСОБА_6 21.05.2016 року, приблизно о 15 годині прийшли до столиків, що розташовані за магазином «Заєрок», по вул. Великій Садовій, 38, у м. Старобільську й стали пити пиво. За сусіднім столиком сиділи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Всі йому раніше були знайомі. На прохання ОСОБА_5, він підійшов та сів за його столик, спиною до ОСОБА_3 на що ОСОБА_3 образився та перевернув все на столі. ОСОБА_4 його заспокоювала, а він став вимагати у ОСОБА_3, щоб той купив пиво, яке пролив. Після цього ОСОБА_3 став висловлюватися відносно нього нецензурною лайкою й схопив дошку з цвяхами й став замахуватись на нього. Він схопив костиля й намагався вдарити ОСОБА_3 в плече, але попав по голові справа, побачив кров. Потім ОСОБА_3 викликали «швидку», а потім приїхали співробітники поліції.

Свою провину за ч. 1 ст. 125 КК України не визнає, оскільки по спині та поруці він ОСОБА_3 не бив, ймовірно він вдарився, коли падав після удару по голові. В скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України щиро кається, просить суворо його не карати, врахувати стан його здоров'я.

Незважаючи на невизнання провини обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України й часткове визнання провини за ч. 1 ст. 121 КК України, суд вважає провину ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доказаною.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 21.05.16 року приблизно о 14 годині знаходилась біля магазина «Заєрок» з ОСОБА_3, вони розпивали спиртне. Потім до них долучився ОСОБА_5 Приблизно о 15 годині до них підійшов ОСОБА_1, який став нецензурно висловлюватися в її адресу, ображав її. ОСОБА_3 зробив йому зауваження, після чого ОСОБА_1 заспокоївся й сів за сусідній столик. Через 2-3 хвилини ОСОБА_1 вдарив 2-3 рази ОСОБА_3, який сидів до нього спиною, костилем по спині й руці, а потім, коли ОСОБА_3 підвівся й повернувся до нього - наніс 1 удар костилем по голові. У ОСОБА_3 потекла кров. Поліцію покликав ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 21.05.16 року, приблизно о 15 годині, він знаходився поблизу магазина «Заєрок», за 10 метрів від столиків, за якими побачив сварку між двома чоловіками. Він бачив, як чоловік худорлявої статури замахнувся рукою на іншого чоловіка, більш кремезної статури. Той, в свою чергу наніс йому один удар костилем по голові.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він з ОСОБА_1 21.05.16 року, приблизно о 15 годині прийшли до магазину «Заєрок», де за столиками пили пиво. За сусіднім столиком побачили знайому ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з її знайомим, вони теж щось випивали. Вони підійшли до них та стали розмовляти. Між ОСОБА_1 та знайомим ОСОБА_4 чоловіком виникла сварка, вони сильно й гучно сварились. Він в той час пішов й повернувся вже тоді, коли чоловік був побитий, прибули співробітники поліції.

- З витягу з кримінального провадження № 12016130580000561 вбачається, що 21.05.16 року до ЧЧ Старобільськогого ВП ГУНП в Луганській області надійшла заява від гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, про те, що 21.05.16 року, приблизно о 15 годині за адресою: вул. Велика Садова, 38, йому були спричинені тілесні ушкодження (а.с. 1);

- Протоколом про прийняття заява про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 2) за яким ОСОБА_3 вказує, що тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_1;

- Довідкою КУ «Старобільське РТМО» про те, що ОСОБА_3 звертався за медичною допомогою до приймального відділення з приводу: забійна рана лоба, лівого передпліччя (а.с. 4);

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.16 року (а.с. 26-31) за участю свідка ОСОБА_7, який вказав на механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 - ОСОБА_3;

- З витягу до кримінального провадження № 12016130580000801, вбачається, що 21.05.16 року приблизно о 15 годині біля магазину «Заєрок», розташованого у м. Старобільську по вул. Велика Садова, 38, ОСОБА_3, 1973 року народження, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді забійної рани лобної ділянки справа, вдавленого перелому лобної кістки справа, забою головного мозку (а.с. 39);

- Довідкою (а.с. 82), про те, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіоневрологічному відділенні КУ «Старобільське РТМО» в період з 25.05.16 року до 15.06.16 року (21 ліжко-день) та на його лікування витрачено 4126,47 грн. вартість 1 ліжко/дня становить 196,50 грн.;

За висновками судово-медичної експертизи (а.с. 19-21) у ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: ушита рана лобно-теменої області справа, що може нести характер забою, садни: внутрішньої поверхні лівого передпліччя в нижній третини, задньої поверхні грудної клітини в проекції 12 грудного хребця, крововилив лівої поперечної області з розповсюдженням до сідничної області. ОСОБА_3 знаходився на амбулаторному лікуванні у Старобільській поліклініці з 23.05.16 до 25.05.16 року з діагнозом: ЗЧМТ, перелом своду черепу справа в лобної області 3х2,5 см. Забій головного мозку 1 ст.; на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КУ «Старобільське РТМО» з 25.05.16 до 15.06.2016 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма (забій головного мозку 1 ст., перелом лобної кості справа). Виражений антено-вегетативний синдром. Встановлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження виникли від дій тупого твердого предмета, ймовірно у строк та при обставинах, вказаних ОСОБА_3 За ступенем тяжкості пошкодження, встановлені у ОСОБА_3 слід розмежувати:

Садни: внутрішньої поверхні лівого передпліччя у нижній третині, задньої поверхні грудної клітини в проекції 12 грудного хребця, крововилив лівої поперекової області з розповсюдженням до сідничної області згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичних ознак ступню тяжкості тілесних ушкоджень наказу МЗО України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток й вдосконалення судово-медичної служби України», слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження.

Комплекс пошкоджень в області голови (забійна рана лобної області справа, вдавлений перелом лобної кості справа, забій головного мозку) згідно п. 2.1.3 правил судово-медичних ознак ступеню тяжкості тілесних ушкоджень наказу МЗО України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток й вдосконалення судово-медичної служби України», слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки для життя в момент спричинення.

На підставі досліджених доказів, суд дійшов до висновку про доведеність провини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в тому, що він умисно спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження, й за ч. 1 ст. 121 КК України - в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 за цими статтями Закону кваліфіковані вірно.

В судовому засіданні не здобула свого підтвердження версія обвинуваченого ОСОБА_1 в тому, що він не бив костилем потерпілого по спині у руці, оскільки вона спростовується показами свідка ОСОБА_4 й об'єктивно підтверджується висновком судово-медичної експертизи потерпілого. Та обставина, що потерпілий замахнувся на обвинуваченого дошкою з цвяхами не знайшла свого підтвердження, оскільки вона спростовується показами свідків: ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не підтверджують версію обвинуваченого.

Таким чином, позиція обвинуваченого, судом розцінюється як намагання уникнути більш суворої відповідальності за скоєне.

Відповідно до ст. 65 КК України, при обранні виду й розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, данні про особистість обвинуваченого.

ОСОБА_1 раніше не судимий, задовільно характеризується в побуті, не працює.

Вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відносяться до категорії невеликої тяжкості та тяжкого злочинів.

До пом'якшуючих обставин суд відносить сприяння розкриттю злочинів, що виразилося у відсутності приховати злочин й уникнути відповідальності за нього безпосередньо після його вчинення.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

У зв'язку з застосуванням положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, необхідне та достатнє для її виправлення й попередження нових злочинів, з урахуванням всіх обставин справи й даних про особистість ОСОБА_1, пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді мінімального штрафу, за ч. 1 ст. 121 КК України - у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - з випробуванням, що буде відповідати тяжкості скоєного, даним про особистість ОСОБА_1, його відношенню до скоєного.

При цьому, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 72 ч. 3 КК України, оскільки основні покарання у вигляді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів з іншими видами складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Заявлений прокурором в інтересах держави в особі КУ «Старобільське РТМО» позов підлягає задоволенню, та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в сумі 4 126,47 грн.

Заявлений потерпілим ОСОБА_3 позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2 027,43 грн. й моральний в розмірі 1 млн. грн. розгляду не підлягає, оскільки потерпілий не побажав його підтримати в судовому засіданні, не обґрунтував свої позовні вимоги. За таких обставин потерпілому роз'яснюється можливість звернення з таким позовом до ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Судових витрат по справі немає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - у вигляді штрафу в 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 грн.);

Штраф перераховувати на користь держави, отримувач - держбюджет Старобільського району р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396.

- за ч. 1 ст. 121 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

З застосуванням ст.ст. 70, 72 ч. 3 КК України при складанні призначених покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів основне покарання у вигляді штрафу виконується самостійно.

До покарання у вигляді позбавлення волі застосувати вимоги ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням в 1 рік.

За ст. 76 КК України покласти за засудженого такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації, періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - домашній арешт.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунальної Установи «Старобільське районне територіальне медичне об'єднання» (92700, вул. Монастирська, 67, м. Старобільськ Луганської області, МФО 804013, і.н. 01983714, р/р 35418001033139 ГУДКСУ в Луганській області суму у розмірі 4 126,47 грн.

Позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Ткач