Ухвала суду № 63184341, 01.12.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 415/1864/14-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.,

суддів - Бароніна Д.Б., Луганського В.І.,

при секретарі - Комм Я.О.,

за участю прокурора - Мамонтової А.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться вище зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисником заявлено клопотання про повернення обвинувального акту у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, прокурору для виконання вимог ст. 384 КПК України, а саме для роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_1 право на суд присяжних.

Суд, вислухавши клопотання захисника, думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.

Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду. Такий висновок підтверджується наступними чинниками: а) віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30Розділу IV КПК); б) спеціальним порядком формування суду присяжних; в) наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.

У зв'язку із наведеним закономірним виглядає те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

При цьому, як видно з обвинувального акту та додатних до нього матеріалів, прокурор не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_1 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому невиконання прокурором вимог статті 384 КПК, в силу вимог пункту третього частини третьої статі 314 КПК, є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Верховного суду України від 25 червня 2015 року у провадженні № 5-111кс15, які відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування судом.

Крім того, у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, так як, на його думку, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, не усунені.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували щодо продовження строку дії запобіжного заходу та задоволення клопотання прокурора.

Колегія суддів, вислухавши заявлене прокурором клопотання, думку учасників провадження, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, вислухавши клопотання прокурора, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочинів, що інкримінується останньому, а також те, що злочини, які йому інкримінується, є особливо тяжкими, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не усуне наявні на час розгляду справи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КП КПК України, а саме можливості переховуватись від суду, який було враховано при обранні запобіжного заходу.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року видно, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» ( 980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду клопотання прокурора ризики, які були підставою для обрання діючого обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, та передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не змінились тому клопотання прокурора про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу підлягає задоволенню, а запобіжних заходи у вигляді тримання під вартою продовженню строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 314, 315, 384 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України повернути керівникові Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, а саме до 29 січня 2017 року.

Строк дії ухвали в частині продовження строку дії запобіжного заходу до 29 січня 2017 року включно, та вона в цій частині оскарженню не підлягає і підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику, а також спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвалу в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецькій міський суд Луганської області.

Головуючий суддя І.Г. Макаренко

Судді Д.Б. Баронін

В.І. Луганський