Ухвала суду № 63173465, 30.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 р.Справа № 818/783/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О. за участю представника відповідача - Сумцової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2016р. по справі № 818/783/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області №0000652201 від 27 жовтня 2015року на суму 362500,00 грн., з яких 290000,00 грн. за платежем - податок на додану вартість, 72500,00 грн. - штрафні санкції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2016р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом за жовтень 2014 року не підтверджена належними доказами і, окрім того, позивачем в порушення вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, до перевірки не надано сертифікати відповідності, паспорти якості на придбання суміші вуглеводнів бензино-лігроїнової фракції, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та змінні звіти АЗС за формою № 17-НП.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.09.2015 року Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Голд-Петролеум" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт за № 387/18-17-22-0005/31268958 від 14.09.2015 р.

Згідно акту перевірки позивач порушив абз. 2 п. 181.1 ст. 181, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в сумі 290081 грн., в т.ч. за липень 2013 в сумі 81 грн., за березень 2014 в сумі 50000 грн., за червень 2014 в сумі 73333, за липень 2014 в сумі 166667 грн., оскільки ТОВ "Голд-Петролеум" неправомірно було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Лусін" з придбання суміші вуглеводів бензино-лігроїнової фракції на суму ПДВ 290000,02 грн.

27.10.2015 року Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Голд Петролеум" по податку на додану вартість на загальну суму 362601 грн., з них: 290081 грн. - основного платежу та 72520 грн. - штрафні санкції.

Позивач визнав донарахований податок на додану вартість за липень 2013 року в розмірі 81 грн. та штрафну санкцію - 20 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги на суму 362500,00 грн., з яких 290000,00 грн. за платежем - податок на додану вартість, 72500,00 грн. - штрафні санкції, виходив з того, що позивачем не допущено порушень, зазначених відповідачем в акті перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на вказану суму підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Голд-Петролеум" в березні, червні та липні 2014 року мало взаємовідносини з ТОВ "Лусін" щодо придбання суміші вуглеводнів бензино-лігроїнової фракції згідно договору поставки від 17.06.2013 р. за № 39. Відповідно до умов договору ТОВ "Лусін" документально було оформлено видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні. На час здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ "Голд-Петролеум" та ТОВ "Лусін", останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та знаходилось за місцем реєстрації.

На підтвердження виконання умов договору позивач при проведенні перевірки та до матеріалів справи надав первинні документи: видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдову відомість щодо оприбуткування товару та докази сплати коштів за товар, що підтверджують здійснення поставки підприємством - ТОВ "Лусін" та придбання позивачем - ТОВ "Голд-Петролеум" суміші вуглеводнів бензино-лігроїнової фракції відповідно до договору поставки від 17.06.2013р. №39.

Таким чином, позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Лусін", а задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, тобто позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Лусін".

Посилання апелянта, що позивачем порушено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, оскільки до перевірки позивач не надав сертифікати відповідності, паспорти якості на придбання суміші вуглеводнів бензино-лігроїнової фракції, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та змінні звіти АЗС за формою № 17-НП, колегія суддів вважає, що вищезазначені обставини не доводять факт відсутності придбання товару позивачем, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лусін" підтверджується зазначеними вище належними первинними документами.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Голд-Петролеум" та ТОВ "Лусін" та підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2016р. по справі № 818/783/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 05.12.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.