Ухвала суду № 63172332, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Болотова Є.В.

ШаховоїО.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року,

у с т а н о в и в :

У квітні 2014 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року позов задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 5 вересня 2008 року станом на 8 серпня 2014 року у розмірі 12 403, 07 долари США, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 9559,46 доларів США (яка у свою чергу складається з суми поточної заборгованості за кредитом у розмірі 3616, 04 доларів США та суми простроченої заборгованості у розмірі 5 943, 42 доларів США), та з суми заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 2 843,61 долари США (яка у свою чергу складається з суми поточної заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 84,70 долари США, та суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 2758,91 доларів США), та заборгованість за кредитним договором у розмірі 529077,19 грн., яка складається з загальної суми заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 20183,27 грн. (яка у свою чергу складається з суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 1596,12 грн., та суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 18587,15 грн.), з суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 408789,25 грн., з суми пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту у розмірі 92517,01 грн., загальної суми 3 % річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 4348,11 грн. (яка у свою чергу складається з суми 3% річних від суми простроченого кредиту у розмірі 2336,41 грн., та суми 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту у розмірі 2011,70 грн.), з суми 3 % річних від суми простроченої заборгованості

_____________

Справа № 756/4575/14-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/13132/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

за платою за обслуговування кредиту у розмірі 1172,76 грн., та суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту у розмірі 2066,79 грн.; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1827,00 грн. судового збору.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 92517,01 грн. пені за несвоєчасне погашення плати за обслуговування кредиту скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» в цій частині; в частині солідарного стягнення відповідачів на користь позивача 408789,25 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентах рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року змінено, зменшивши суму стягнення в цій частині з 408 789,25 грн. до 130000,00 грн.; в іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення змінити у частині задоволення позовних вимог солідарно до ОСОБА_3, ухваливши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, зокрема, зазначає, що відповідно до умов кредитного договору строк виконання основного зобов'язання був встановлений до 5 вересня 2015року, проте листом (претензією) від 1 серпня 2010 року позивач змінив строк виконання основного зобов'язання, визначивши необхідність позичальнику сплатити заборгованість протягом 3-х робочих днів з дня отримання претензії. Позичальник отримав претензію 10 серпня 2010 року, а відповідно вимоги банку мав виконати до 13 серпня 2010 року. На думку апелянта у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України договір поруки припинився 14 серпня 2010 року, оскільки до цього строку банк не пред'явив претензій до поручителя, а пред'явив їх лише у 2014 році. Крім того, апелянт посилається на те, що сторони договору поруки чітко узгодили порядок пред'явлення вимог до поручителя, порядок виконання таких вимог на момент виникнення у поручителя відповідальності за порушення позичальником умов кредитного договору, однак в порушення встановленого порядку банк пред'явив вимоги до поручителя, подавши позов, без направлення відповідного повідомлення в досудовому порядку.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «Родовід Банк» - ОСОБА_7 у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у її відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Окрім того, в матеріалах справи міститься довіреність ОСОБА_2 на представництво її інтересів ОСОБА_4 (а. с. 170).

Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 5 вересня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 38.1/АК-0070.08.2, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 21536,04 дол. США терміном до 5 вересня 2015 року включно, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 7,70 % річних (а. с. 11-14).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 77.1/АК-00070.08.2-3/П від 5 вересня 2008 року, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між банком та позичальником.

Згідно п. 1.3, 1.4 вказаного договору, поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком в тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник. Виконання зобов'язань поручителем за цим договором є безумовним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами п. 5.2 кредитного договору, банк має право у разі недотримання позичальником умов цього договору вимагати, в односторонньому порядку дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором від 5 вересня 2008 року в розмірі 12 403,07 дол. США, яка складається відповідно з: 9 559,46 дол. США - заборгованості за кредитом, 2 843,61 дол. США - заборгованості за процентами по кредиту, та 27 770,93 грн. - заборгованість за кредитним договором, що складається з: загальної суми заборгованості по платі за обслуговування кредиту - 20 183,27 грн., загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 4 348,11 грн., з суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 172,76 грн., суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 2 066,79 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що банком виконано свої зобов'язання за кредитним договором та надано позичальнику грошові кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки 888_20 від 5 вересня 2008 року (а. с. 25). Натомість ОСОБА_2 неналежним чином виконувалися зобов'язання за кредитним договором, які були забезпечені договором поруки з ОСОБА_3

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а. с. 91-93), починаючи з 11 березня 2010 року ОСОБА_2 систематично порушувала умови кредитного договору, несвоєчасно виконувала зобов'язання щодо сплати щомісячних платежів.

Враховуючи те, що позичальник допустив неналежне виконання умов кредитного договору, банк скористався своїм правом, передбаченим п. 5.2 кредитного договору на дострокове повернення кредиту та відповідно 31 березня 2014 року звернувся з позовом до суду про солідарне стягнення з боржника та його поручителя відповідної заборгованості.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року було переглянуто за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2015 року залишено без змін в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» вищевказаної кредитної заборгованості.

Судове рішення оскаржено ПАТ ОСОБА_3 в частині солідарного стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитним договором, у решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції перевіряє його в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір поруки припинив свою дію на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України колегія вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п. 4.1. умов цього договору встановлено, що він діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням боржником ОСОБА_2 виконання зобов'язання за кредитним договором банк надіслав останній 1 серпня 2010 року листа № 2010-278022-А/10.4 про сплату суми заборгованості за договором протягом 3-х робочих днів з дня отримання зазначеної претензії (а. с. 213).

Разом з тим, пред'явивши вимогу про сплату суми заборгованості за договором у розмірі 854,48 доларів США, банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України не змінив строк виконання основного зобов'язання.

Враховуючи це, відповідно до п. 3.1.2. кредитного договору № 38.1/АК-0070.08.2 від 5 вересня 2008 року позичальник зобов'язався повернути одержані кредити згідно з умовами цього договору не пізніше 5 вересня 2015 року (а. с. 12).

Отже, доводи представника ОСОБА_3 про зміну банком строку виконання основного зобов'язання та припинення зобов'язання поручителя є безпідставними та не беруться колегією суддів до уваги.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що в поручителя не виникло обов'язку повернути кредитні кошти банку за позичальника, оскільки банк не направив відповідне повідомлення поручителю відповідно до п. 2.1. договору поруки № 77.1/АК-00070.08.2-3/П від 5 вересня 2008 року, колегія суддів зазначає, що умовами цього пункту договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку, не пізніше наступного робочого дня після одержання такого письмового повідомлення, погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором (а. с. 18).

Сторонами у справі не надано суду такого письмового повідомлення банку до поручителя, разом з тим, кредитор звернувся до суду з позовною заявою в тому числі і до поручителя.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Судом також вірно вирішено питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом повно та всебічно з'ясовано фактичні обставини, вірно встановлено правовідносини сторін та правильно застосовано відповідну норму закону, що їх регулює, з огляду на що апеляційна скарга має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року, в незмінній частині та рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2015 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: Є.В. Болотов

О.В.Шахова