Рішення № 6316634, 01.10.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-4374/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Матійчук Г.О.,

при секретарі: Шишкарьовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів по договору банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача банківський вклад, обґрунтовуючи це тим, що між нею та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу № 1028/0305316002802003 (вклад КАПІТАЛ) від 16.12.2008 року в сумі 20000 ( двадцять тисяч),00 доларів США, проте відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення вкладу, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Також просить стягнути 252,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву з проханням перенести розгляд справи у зв»язку з відпусткою представника відповідача та неможливістю направити в засідання іншого представника, проте такі аргументи суд не може взяти до уваги, оскільки в заяві не зазначено, кому доручено бути представником у даній справі та не долучено копії наказу, з якого вбачається, що саме цей представник знаходиться у відпустці. Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача по справі на те, що ним не подано відповідних банківських виписок про наявність чи відсутність коштів та нарахованих відсотків на депозитних рахунках позивача, оскільки відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов»язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі, однак, відповідач, хоч і був належним чином повідомлений про попереднє судове засідання, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а.с.22), в судове засідання не з»явився. До того ж в матеріалах справи (а.с.8) є повідомлення № 44 від 23.07.2009 року про невиконання зобов»язання, що також підтверджує відповідач в судовому засіданні. З огляду на викладене, суд не вважає причину неявки представника поважною і, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1028/0305316002802003 (вклад КАПІТАЛ) від 16.12.2008 року в сумі 20000 ( двадцять тисяч),00 доларів США, строком на 33 дні з 16.12.2008 року по 17.01.2009 року з виплатою 14% річних.

Свої зобов»язання за договором позивач виконала, перерахувавши на рахунок банку зазначену вище суму, про що свідчить квитанція НОМЕР_1 (а.с.7).

Після закінчення терміну дії договору позивач звернулася до установи банку з вимогою повернути кошти за договором банківського вкладу, однак отримала відмову, мотивовану тим, що в банку немає/недостатньо коштів. Позивач неодноразово зверталась до відповідача, в тому числі і з письмовими заявами повернути вклад (а.с.9,10), однак їй було відмовлено (а.с.8). Не повернено суму вкладу і на день розгляду справи.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на відсутність коштів. Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак не приймається судом до уваги.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 252,00 грн. у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь Держави підлягає стягненню 1 700,00 грн. у відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за банківським вкладом задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 26386936) на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1028/0305316002802003 (вклад КАПІТАЛ) від 16.12.2008 року в сумі 20000 ( двадцять тисяч),00 доларів США та 252 (двісті п»ятдесят дві),00 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 26386936) на користь Держави 1700 (одну тисячу сімсот),00 гривень у відшкодування судового збору.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Г.О.Матійчук