Рішення № 63165969, 05.12.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2420/16-ц

Номер провадження 2/728/689/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 р. Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді - О.Ф. Костенко

при секретарі - Л.І. Кулик

за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів : адвоката Кухти В.Б.

відповідачки - ОСОБА_4

представника відповідачки - ОСОБА_5

представника відповідача Кропивненської сільської ради - Ткаченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_8 сільської ради про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Громадянка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня своєї смерті була зареєстрована і проживала одна в АДРЕСА_1.

11 вересня 2007 року ОСОБА_9 видала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила слідуюче заповітне розпорядження : все її майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі, на все те, що їй буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, в тому числі: на будинковолодіння під АДРЕСА_1; на грошові вклади, що знаходяться в Бахмацькому Ощадному банку, філія 3049/044 в АДРЕСА_1 , на рахунках № НОМЕР_2 № НОМЕР_3, № НОМЕР_2/НОМЕР_4; № НОМЕР_5; № НОМЕР_1, та на інших рахунках; на земельну ділянку (пай), що знаходиться на території Кропивненської сільської ради згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 12.03.2007 року ; на майновий сертифікат, акти, всі цінні папери вона заповіла ОСОБА_4 Заповіт посвідчений секретарем Кропивненської сільської ради, Бахмацького району, Чернігівської області, реєстровий номер НОМЕР_7. Цим же заповітом вона скасувала раніше посвідчений заповіт від 23.11.2000 року за реєстровим номером НОМЕР_8. Заповіт від 11.09.2007 року за № НОМЕР_7 внесений до Спадкового реєстру 17.09.2007 року за номером НОМЕР_9.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до Бахмацького райсуду із позовною заявою до ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_8 і Кропивненської сільської ради про визнання заповіту від 11.09.2007 року за реєстровим № НОМЕР_7, виданого від імені ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_4, недійсним, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, Чернігівської області померла ОСОБА_9, яка їм доводилася тіткою, а вони їй - племінницями. 21.07.1997 року ОСОБА_9 було складено заповіт, який було посвідчено секретарем виконкому Кропивненської сільської ради на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_10 за реєстровим № НОМЕР_10. Заповіт від 21.07.1997 року було скасовано 23.11.2000 року за заявою ОСОБА_9, та складено ОСОБА_9 новий заповіт від 21.11.2000 року на ім'я ОСОБА_1, за № НОМЕР_11. До дня смерті ОСОБА_9 вони здійснювали догляд за ОСОБА_9, забезпечували її продуктами харчування,ліками, допомагали вести домашнє господарство, обробляли присадибну земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_9 стало відомо, що існує ще один заповіт від 11.09.2007 року за реєстровим № НОМЕР_7, згідно якого ОСОБА_9, начебто, все своє майно, де б таке не було, та з чого б воно не складалося, та взагалі, все те, що їй належатиме на день її смерті, та те, на що вона матиме право за законом, вона заповідає ОСОБА_4. Цей заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Бахмацького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Вважають, що заповіт не відповідає чинному законодавству і має бути визнаний недійсним, оскільки цей заповіт не був усвідомлено підписаний ОСОБА_9 та не відповідав її волі спадкодавця, що є підставою для визнання цього заповіту недійсним. До дня смерті ОСОБА_9 була схильна до вживання алкогольних напоїв разом із ОСОБА_4, що інколи було предметом неприємних розмов між ними і ОСОБА_4 з приводу не доведення їх тітки до алкогольної залежності ОСОБА_4, але ОСОБА_4, уникаючи зустрічей з ними, та не зважаючи на їх прохання не втягувати тітку у пияцтво, забезпечувала тітку спиртними напоями і розпивала спільно з нею алкогольні напої, впливаючи таким чином на свідомість померлої, про що можуть підтвердити свідки. Від свідків їм стало відомо, що покійна мала систематичну фінансову залежність від ОСОБА_4, яка постійно давала в борг ОСОБА_9 певні суми коштів на спиртне. Зі слів свідків їй відомо, що на момент складання заповіту ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 тітка була в нетверезому стані і складала заповіт проти своєї внутрішньої волі, так як на той момент ОСОБА_9 заборгувала перед ОСОБА_4 певну суму коштів, 07 листопада 2016 року у попередньому судовому засіданні позивачами була подана позовна заява про визнання заповіту недійсним, де було зазначено про заміну первісного відповідача ОСОБА_8 - приватного нотаріуса Бахмацького нотаріального округу на Кропивненську сільську раду, секретар якої посвідчувала заповіт від 11.09.2007 року за № НОМЕР_7.

В судовому засіданні позивачі - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтримали свої позовні вимоги і просять їх задовільнити, визнавши недійсним заповіт від 11 вересня 2007 року за реєстровим номером НОМЕР_7, посвідчений секретарем Кропивненської сільської ради, від імені ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4, відповідно до ст. 215 ч. І, ч. ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України, а також ст. 225 ЦК України. Вони вважають, що поскільки перебували у родинних відносинах із померлою ОСОБА_9, мають переважне право на отримання спадкового майна перед ОСОБА_4

Представник позивачів - адвокат Кухта В.Б. в судовому засіданні позовні вимоги позивачів підтримав і просить їх задовільнити. Представник позивача пояснив, що перед складанням заповіту від 11 вересня 2007 року зі сторони матері ОСОБА_4 - ОСОБА_11 вчинювався тиск на свідомість ОСОБА_9, так як ОСОБА_11 і ОСОБА_9 тривалий час перебували в дружніх стосунках, спільно вживали спиртні напої. Заповіт від 11 вересня 2007 року зі сторони ОСОБА_9 було складено не свідомо, і можливо, в період перебування ОСОБА_9 у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідачка ОСОБА_4 і її представник - ОСОБА_5 в судовому засіданні позову не визнали і пояснили, що позивачі не надали суду ніяких доказів, які б підтверджували їх родинні відносини таким чином, що вони є племінницями ОСОБА_9 Із сім'єю ОСОБА_9 сім'я ОСОБА_4 підтримувала дружні стосунки з моменту переїзду сім'ї ОСОБА_9 в АДРЕСА_1. Зазначені сім'ї допомагали один одному в сільськогосподарських роботах. У зимовий час відповідачка у ОСОБА_9 відкидала сніг, заносила топливо, воду, так як взимку до ОСОБА_9 ніхто із родичів не заходив і не приїжджав. ОСОБА_9 не бажала йти проживати до ОСОБА_1, так як зазначала, що та скоріше її загонить в могилу. Свої грошові кошти ОСОБА_9 передавала їм на зберігання, так як боялася, що позивачі їх у неї відберуть. Після смерті ОСОБА_9 на вимогу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13.000 гривень були передані їй в присутності сільського голови - Ткаченка В.В. Як складався заповіт, коли, ким , де їй не було відомо. Особисто нею ніякого тиску на ОСОБА_9 не чинилося, і ніяких особистих коштів у борг вона ОСОБА_9 ніколи не давала, так як у ОСОБА_9 було достатньо своїх коштів, бо частину з них вона ще передавала їм на зберігання. Після смерті ОСОБА_9 стало відомо, що вона раніше складала заповіти на ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а потім їх скасовувала.

Відповідач ОСОБА_8, приватний нотаріус Бахмацького нотаріального округу, в судове засідання не з'явилася, але подала до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, і в задоволенні позову щодо неї відмовити, так як вона не є належним відповідачем. Вона, як нотаріус, отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю за № НОМЕР_12 09 лютого 2010 року, а заповіт був посвідчений в 2007 році, коли вона ще не працювала нотаріусом ( а.с.28, 29, а.с.59 ).

Представник відповідача - Кропивненської сільської ради Ткаченко В.В., який є сільським головою АДРЕСА_1, позовних вимог не визнав, і в їх задоволенні просить відмовити, так як для визнання заповіту від 11 вересня 2007 року за реєстровим номером НОМЕР_7 не має законних підстав. Заповіт був посвідчений секретарем Кропивненської сільської ради ОСОБА_12, тобто, уповноваженою на це особою, у письмовій формі. Дієздатність ОСОБА_9 була перевірена. Позивачі не надали суду доказів про те, що ОСОБА_9 на момент складання заповіту була обмежена в дієздатності, чи визнана недієздатною. Він особисто знав громадянку ОСОБА_9 з 1980 року, а з 1992 року став проживати неподалік від неї. Це була працьовита , чесна і порядна людина, яка своєю працею створила собі матеріальне благополуччя, про що свідчить наявність у неї майна, зазначеного в заповіті . Був випадок за час роботи ОСОБА_1 в сільській раді, коли вона звернулась до нього по питанню, щоб він поговорив з ОСОБА_9, щодо переїзду для проживання до неї. Під час розмови ОСОБА_9 відмовилася від пропозиції ОСОБА_1 і зазначила , що остання скоріше загонить її до могили. В момент складання заповіту ОСОБА_9 не могла знаходитись у стані сп'яніння , так як секретар сільської ради, яка посвідчувала заповіт, тривалий час добросовісно працювала, ніяких нарікань з боку людей не мала, і дорожила своєю посадою. ОСОБА_9, дійсно, тривалий час підтримувала дружні стосунки із сім'єю ОСОБА_4. Відповідачка ОСОБА_4 є набожною людиною, взагалі не вживає спиртного, є чесною людиною, і після смерті ОСОБА_9 в його присутності віддала ОСОБА_1 13.000 гривень, які знаходились у неї на зберіганні для поховання ОСОБА_9 після вчиненої ОСОБА_1 сварки. Вважає, що заповіт складений з дотриманням його письмової форми, і з дотриманням процедури його посвідчення уповноваженою на це посадовою особою Кропивненської сільської ради. Заповіт внесений до журналу реєстрації нотаріальних дій і до Спадкового реєстру, і викладена воля заповідача в заповіті є законом для спадкоємців за заповітом.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивачам слід відмовити з слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок його смерті.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю . Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

За приписами ч. І статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин; ч. 2 - заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно із ч. І ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення; ч. 2 - заповіт має бути особисто підписаний заповідачем ; ч. 3 - заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу ; ч. 4 - заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України .

Відповідно до статті 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч. І ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт; ч. 2 - заповідач має право у будь-якій час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить; ч.3 - кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним; ч. 6 - скасування заповіту, внесення до нього змін , проводяться заповідачем особисто; ч. 7 - скасування заповіту, внесення до нього змін проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

11 вересня 2007 року в АДРЕСА_1, Чернігівської області громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала в АДРЕСА_1, видала заповіт на випадок своєї смерті і зробила таке заповітне розпорядження : все її майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що їй буде належати на день її смерті, на що вона за законом матиме право, в тому числі, будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1; грошові вклади, що знаходяться в Бахмацькому Ощадному банку, філія 3049/044 в АДРЕСА_1, на рахунках № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_2/НОМЕР_4; НОМЕР_13; № НОМЕР_5; № НОМЕР_1, та на інших рахунках; земельну ділянку, що знаходиться на території Кропивненської сільської ради згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 12.03.2007 року; майновий сертифікат, акти, всі цінні папери, заповіла громадянці ОСОБА_4. Цим же заповітом вона скасувала раніше виданий нею заповіт у виконкомі Кропивненської сільської ради від 23 листопада 2000 року за реєстровим № НОМЕР_8. Цей заповіт було складено і підписано в 2-х примірниках, що мають однакову силу оригіналу, один із яких залишився на зберіганні в справах виконавчого комітету Кропивненської сільської ради, а другий - виданий заповідачу. Заповіт був підписаний заповідачем. Зазначений заповіт був посвідчений 11 вересня 2007 року, о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_12, секретарем Кропивненської сільської ради та виконкому Бахмацького району. Заповіт був записаний секретарем Кропивненської сільської ради зі слів ОСОБА_9 Заповіт до його підписання був прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_9 і власноручно підписаний нею в присутності секретаря Кропивненської сільської ради. Особу заповідача встановлено, її дієздатність перевірено. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № НОМЕР_7. Підписано секретарем Кропивненської сільської ради (а. с. 81). Зазначений заповіт не скасований і не змінений, про що підтверджує книга обліку заповітів та обліку скасованих заповітів Кропивненської сільської, розпочата в 1987 році (а. с. 82-83), оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні.

Записи із цієї книги підтверджують, що заповіт від імені ОСОБА_9, який був посвідчений 21.07.1997 року за № НОМЕР_10, було відмінено 23.11.2000 року за реєстровим № НОМЕР_11; а заповіт від імені ОСОБА_9, посвідчений 23.11. 2000 за № НОМЕР_8, був відмінений 11. 09. 2007 року за реєстровим № НОМЕР_7 (а. с. 82-83).

Позивачкою ОСОБА_2 до матеріалів цивільної справи було прикладено заповіт від 21.07.1997 року від імені ОСОБА_9 із відміткою секретаря сільської ради про скасування заповіту 23.11.2000 року за реєстровим № НОМЕР_11 (а. с. 12).

Довідкою Кропивненської сільської ради від 31.05.2016 року № 191 (а. с. 13) підтверджується, що на території Кропивненської сільської ради 21.07.1997 року за реєстровим № НОМЕР_10 було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_9, який було скасовано заповітом, посвідченим 23.11.2000 року за реєстровим № НОМЕР_11. Заповіт за реєстровим № НОМЕР_11 від 23.11.2000 року було скасовано заповітом, посвідченим 11.09.2007 року за реєстровим № НОМЕР_7. Останній заповіт від 11. 09. 2007 року не змінювався і не скасовувався.

За повідомленням приватного нотаріуса Бахмацького районного нотаріального округу від 19. 10. 2016 року № 171/01-16 (а. с. 84), заповіт, посвідчений Кропивненською сільською радою Бахмацького району Чернігівської області за реєстровим № НОМЕР_7 11 вересня 2007 року від імені ОСОБА_9, згідно даних із Спадкового реєстру зареєстрований у спадковому реєстрі 17. 09. 2007 року за № НОМЕР_9, і є чинним.

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, Бахмацького арену, Чернігівської області, про що підтверджує копія свідоцтва про її смерть від 16. 12. 2015 року серії НОМЕР_14 (а. с. 7).

П. 16 Постанови Пленуму Верховного „суду України № 7 від 30.05. 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування зазначає, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі 6 ЦК немає відповідного правила.

П. 17 вищезазначеної Постанови Пленуму зазначає, що право на пред'явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою, особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 203 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент складання заповіту) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчинює правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; ч 2 - за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_9 мала право на складання заповіту, так як мала повну цивільну дієздатність.

В судовому засіданні як позивачі, так і відповідачі, не заперечували тієї обставини, що ОСОБА_9 не була в судовому порядку обмежена в дієздатності чи визнана недієздатною, а також тієї обставини, що ОСОБА_9 на момент укладення заповіту не перебувала на обліку у лікарів психіатра і нарколога, так як відповідно до ст. 60 ЦПК України не надали відповідних доказів на підтвердження її недієздатності.

Заповіт від 11 вересня 2007 року за реєстровим № НОМЕР_7 складений у письмовій формі із дотриманням вимог, викладених у ст. 1247 ЦК України. Заповіт був підписаний особисто заповідачем, і в судовому засіданні ця обставина не заперечувалась. Заповіт був посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування, а саме, секретарем Кропивненської сільської ради відповідно до ст. 1251, ч. 3 ст. 1247 ЦК. Заповіт був внесений до спадкового реєстру відповідно до ч. 4 ст. 1247 ЦК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивачі не надали суду відповідних доказів, які б підтвердили, що в момент складання і посвідчення заповіту від 11.09.2007 року волевиявлення заповідача ОСОБА_9 не було вільним і не відповідало його волі.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням позивачів свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 пояснили, що їм невідомо, коли і де складався заповіт від імені ОСОБА_9 на користь ОСОБА_16, і в якому стані перебувала ОСОБА_9 в момент складання заповіту .

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_14 на момент укладення заповіту взагалі не проживала в АДРЕСА_1, так як за даними її паспорта вона була зареєстрована в АДРЕСА_1 04. 03. 2008 року.

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_9 раніше видавала 2 заповіти щодо позивачів, так як відповідно до ст. 1254 ЦК України ОСОБА_9 мала право на скасування та зміну заповіту, а також на видачу нового заповіту.

Допитані в судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 також пояснили, що у них відсутні відповідні докази, які б підтвердили, що відповідачка ОСОБА_16 постійно надавала в борг ОСОБА_9 кошти на придбання спиртних напоїв, а потім спільно із ОСОБА_9 розпивала придбані спиртні напої, і що в момент складання і посвідчення заповіту ОСОБА_9 перебувала в стані сп'яніння.

Із пояснень свідків, представника Кропивненської сільської ради встановлено, що ОСОБА_9 була гарною господинею, в чистоті і порядку утримувала будинок, двір, город і до смерті сама себе утримувала і фізично, і матеріально, не бажала проживати разом із ОСОБА_1 у її господарстві, не проявляла ніяких ознак психічних захворювань чи розладів психіки.

Суд також вважає, що посилання позивачів і їх представника на статтю 225 ЦК України „правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними" є недоречними і не підтверджені відповідними доказами відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України.

П. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначає, що „правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово - психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини 2 статті 1257 ЦК, суд відповідно до статті 145 ЦПК України за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово - психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватись стану особи саме на момент вчинення правочину". Про те, що ОСОБА_9 на момент вчинення правочину мала тимчасовий психічний розлад здоров'я, нервове потрясіння ніхто із сторін, свідків в суді не зазначав. Жодна із сторін про призначення посмертної судово - психіатричної експертизи клопотання не заявляла і відповідних доказів для призначення такої експертизи суду не надала.

Досліджені в судовому засіданні докази дають суду підставу зробити висновок про те, що в момент складення і посвідчення заповіту від 11.09.2007 року волевиявлення заповідача щодо розпорядження її майном на випадок смерті було вільним і відповідало її волі, а тому, зазначений заповіт не можна визнати недійсним.

Керуючись ст. ст. 1233, 1234, 1247, 1251, 1257 ЦК України, ст. ст. 203, 215, 225 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_8 сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: