Ухвала суду № 63163486, 01.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/2368/15-ц 01.12.2016 01.12.2016 01.12.2016

Провадження №22-ц/784/2498/16

Справа № 480/2368/15-ц Головуючий у першій інстанції-Терентьєв Г.В.

Провадження № 22-ц/784/2498/16 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О..,

із секретарем - Богуславською О.М.,

за участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Криничанської сільської ради та комунального підприємства Криничанської сільської ради про захист прав споживачів

У С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися з позовом до Криничанської сільської ради та комунального підприємства Криничанської сільської ради ( далі-КП Криничанської сільради) про захист прав споживачів.

Позивачі зазначали, що є власниками житлового будинку по АДРЕСА_1 та споживачами послуг з водопостачання, які надає КП Криничанської сільради. Оплату здійснювали своєчасно. Протягом останніх років між ними та відповідачами триває спір щодо належного виконання останніми зобов'язань надавача послуг. 17 листопада 2015 року КП Криничанської сільради припинило водопостачання та відмовляється відновити подачу води до їх будинку, вимагаючи встановлення приладу обліку.

Позивачі неодноразово уточнювали та змінювали позовні вимоги та заявою від 19 липня 2016 року просили визнати протиправним позбавлення їх питної води з грудня 2015 року та не підключення дворового крану та житлового будинку до системи водопостачання у грудні 2015 року; зобов'язати КП Криничанської сільради відновити водопостачання до житлового будинку, забезпечивши підключення раніше діючого вводу; зобов'язати підготувити і укласти договір про надання послуг в редакції позивачів; відшкодувати 40 000 грн. моральної шкоди та виплати компенсацію за перевищення строків проведення ремонтних робіт.

Представники відповідачів позов не визнали та зазначали, що водопостачання до садиби ОСОБА_1, яке було припинене у листопаді 2015 року у зв'язку з капітальним ремонтом водогону села, відновлено 3 лютого 2016 року, а вимоги про підключення другого вводу на території садиби та вимоги укласти договір з іншими умовами, ніж передбачено Типовим договором на водопостачання, є незаконними.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення скасувати та задовольнити позов. Позивачка не погодилась з оцінкою наданих доказів, посилалась на порушення норм процесуального права, а також неповне з'ясування та ігнорування суттєвих обставин, які свідчать про дійсне порушення відповідачами їх прав споживачів.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають у будинку АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з водопостачання, які надає КП Криничанської сільради.

З 2011 року між сторонами неодноразово виникали спори щодо укладення договору з надання послуг водопостачання, його умов, прав та обов'язків сторін, обґрунтованості тарифів тощо. Деякі спори розглядались у судовому порядку (а.с.8-9 том1).

З 18 листопада 2015 року в с.Кринички на підставі розпорядження КМУ №766-р від 17 липня 2015 року, рішень органів державної влади і місцевого самоврядування та проектно-технічної документації (а.с.52-68, 83 том 2) розпочато реконструкцію центральної мережі зовнішнього водопроводу питної води, що підтверджується Декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою 21 грудня 2015 року в Управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (а.с.4 том 2).

Будівельно-монтажні роботи з реконструкції системи водопостачання зумовили тимчасове припинення подачі води споживачам - мешканцям с.Кринички.

До початку реконструкції, Криничанською сільрадою та КП Криничанської сільради вжито всіх необхідних заходів щодо своєчасного повідомлення мешканців села про тимчасове припинення централізованого водопостачання та забезпечення доставки їм питної води у іншій спосіб.

Декларація про готовність до експлуатації об'єкту - зовнішньої мережі водопостачання у с.Кринички, зі строком введення об'єкту до експлуатації - 2 квартал 2016 року, зареєстровано Управлінням АБІ у Миколаївській області 7 червня 2016 року (а.с.124 том 2).

Відповідно до статті 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон) дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації є датою введення об'єкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 8 цієї норми експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що садиба по АДРЕСА_1 підключена до вуличної мережі централізованої системи водопостачання 13 лютого 2016 року шляхом облаштування вводу(№1), обладнаного залізобетонним колодязем, приладом обліку та запірною арматурою (а.с.160 том 1).

Всі роботи здійснені за рахунок коштів КП Криничанської сільради.

Водопостачання здійснюється до водорозбірної системи (дворовий кран), яка розташована на території подвір'я житлового будинку №16.

Факт поновлення водопостачання з лютого 2016 року та забезпечення садиби питною водою підтверджено актами про повірку приладу обліку, які складались щомісячно з березня по вересень 2016 року, а також квитанціями про сплату ОСОБА_1 спожитих послуг ( а.с.187-195 том 2).

Ці обставини не заперечували і позивачі.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що КП Криничанської сільради не порушило прав ОСОБА_1, як споживачів, припинивши з 18 листопада 2015 року водопостачання внаслідок проведення запланованих будівельно-монтажних робіт та поновивши у лютому 2016 року (до прийняття системи в експлуатацію) водопостачання через водопровідну мережу, розташовану на території земельної ділянки позивачів.

Колегія суддів не може погодитись з посиланням в апеляційній скарзі, що водопостачання мало бути відновлено ще у грудні 2015 року.

Наявні у справі відомості дійсно свідчать про те, що підключення споживачів до реконструйованої системи водопостачання фактично здійснювалось поетапно, починаючи з кінця грудня 2015 року.

Проте, визначення обов'язку КП Криничанської сільради здійснити підключення у грудні 2015 року, тобто ще до прийняття системи водопостачання в експлуатацію, суперечить статті 39 Закону, а тому вимоги позивачів про визнання незаконними бездіяльності комунального підприємства в цій частині, є необгрунтованими.

Не можна погодитись і з вимогами позивачів про покладення на КП Криничанської сільради обов'язку підключити до системи централізованого постачання окремий ввід (додаткову гілку системи водопроводу) безпосередньо до житлового будинку.

Обстеженням системи комунікацій, проведеним комісією депутатів сільради та спеціалістів 19 лютого 2016 року, виявлено додатковий ввід №2, який складається з металевої труби, яка має пошкодження та проходить по суміжній ділянці до житлового будинку позивачів (а.с.160 том 1).

Проте, матеріали справи не містять відомостей про відповідність цієї системи технічним, санітарним вимогам та її влаштування попереднім власником у передбаченому законом порядку з дозволу надавача послуг водопостачання.

Законом «Про питну воду та питне водопостачання» та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом МЖКГ України №190 від 27 червня 2008 року, облаштування декількох водопровідних вводів від вуличної мережі водопостачання до однієї садиби не передбачено.

Крім того, в суді апеляційної інстанції сторони підтвердили, що водопровідний ввід №2 до житлового будинку підключався до вуличної мережі до точки розподілу, тобто місця розташування колодязя та приладу обліку. Отже, використання питної води за цією мережею не буде обліковуватись, що потребує облаштування додаткового колодязя, приладу обліку тощо.

Сам по собі факт, що додаткова мережа водопроводу до житлового будинку раніше діяла, не може бути достатньою підставою для покладення на відповідача обов'язку її знову підключити до нової вуличної мережі.

Покладення на відповідача обов'язку, не передбаченого законом, є порушенням його прав.

Судом апеляційної інстанції досліджувалось питання можливості відновлення водопостачання безпосередньо до житлового будинку шляхом приєднання до існуючого вводу №1 (дворового крану).

Але позивачі відмовились від можливого врегулювання спору у такий спосіб, вважаючи, що водопостачання до будинку має бути відновлено по раніше діючому водопровідному вводу №2.

Предметом дослідження судом першої інстанції були і вимоги ОСОБА_1 про покладення на КП Криничанської сільради обов'язку укласти договір про надання послуг з питного водопостачання в редакції, запропонованій позивачами.

При цьому судом встановлено, що КП Криничанської сільради неодноразово направляло сім'ї ОСОБА_1 договори про надання послуг з питної води, доопрацьовані на їх вимоги ( а.с.14-30 том 2).

Варіант договору, наданий ОСОБА_1 3 березня 2016 року (а.с.25 том 2), має відмінні від типових умов норми споживання, відповідальність сторін, встановлення приладу обліку тощо.

Виходячи з вимог статті 634 ЦК щодо характеру договору приєднання та частини 7 статті 26 Закону «Про житлово-комунальні послуги», якою договори з надання послуг водопостачання віднесено до такого типу договорів, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні вимог позивачів в цій частині позову.

Доказів того, що запропонований виконавцем послуг договір не відповідає типовому договору з послуг водопостачання, апелянт не зазначив.

До того ж, обраний позивачами спосіб захисту (зобов'язати укласти договір) не передбачено статею 16 ЦК, що також є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.

Така правова позиція висловлена Верховним Судлом України у постанові від 10 жовтня 2012 року (справа №6-110 цс 12).

Недоведеність порушень прав ОСОБА_1 та ОСОБА_1 діями КП Криничанської сільради як в частині непідключення до централізованої системи водопостачання, так і в частині строку виконання будівельно-монтажних робіт зумовили і недоведеність вимог щодо відшкодування моральної шкоди та компенсаційних виплат.

Не можуть бути достатньою підставою для скасування судового рішення і порушення судом норм процесуального права щодо строків розгляду справи.

Тривалий розгляд справи, поряд з невжиттям судом всіх необхідних заходів для дотримання процесуальних строків, на що колегія суддів особливо звертає увагу суду, також пов'язаний з характером спору, численними клопотаннями позивачів щодо дослідження нових обставин та неодноразовою зміною ними позовних вимог.

Доказів того, що порушення судом норм процесуального права призвело до невірного вирішення спору, ОСОБА_1 не зазначала.

Інші доводи апеляційної скарги, а саме залишення судом поза увагою фактів злочинних дій посадових осіб, не дослідження факту використання при проведенні робіт власних коштів органів місцевого самоврядування, технічних умов на розробку проекту реконструкції, фактів спонукання мешканців села встановлювати лічильники за власні кошти тощо, виходять за межі підстав позову та вимог, заявлених в суді першої інстанції, а тому колегією суддів не оцінюються.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не доводять порушення ним норм матеріального права та таких порушень норм процесуального права, які призвели до невірного вирішення спору, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О.Данилова

Судді В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська