Ухвала суду № 63160916, 05.12.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7217/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Іова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ТОВ «ЛВ-Холдинг» про визнання незаконним рішення Київської міської ради та визнання недійсними договорів, укладених на його виконання.

В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 заявлено клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого просить суд зобов'язати припинити проведення земляних, підготовчих та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані між АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ- Холдинг» (Код ЄДРПОУ 33058246; 01004, м Київ вул. Басейна, 6) та будь-яким іншим особам (включаючи генпідрядника та підрядників будівництва, зокрема ТОВ «Нова Слобідка» (Код ЄДРПОУ 37318841; 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2), посилаючись на те, що у провадженні знаходиться позов про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 641/10129 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ- Холдинг» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1» та визнання недійсними договорів, укладених на його виконання. Забудова прибережної захисної смуги та земель рекреаційного призначення протягом розгляду даної судової справи може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі скасування оскаржуваного рішення Київради та визнання недійсними договорів оренди з забудовником.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання.

В судовому засіданні представник відповідача1 заперечує проти задоволення даного клопотання.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечує проти задоволення даного клопотання посилаючись на те, що по-перше, немає зв»язку між заходами забезпечення позову та предметом позову та відсутні доказі ускладнення виконання або невиконання судового рішення; по-друге, заходи забезпечення позову не є адекватними, спів мірними з позовними вимогами та спричиняють необґрунтовані матеріально-правові обмеження та збитки. По-третє, обов»язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є надання позивачем беззаперечних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття таких заходів.

Суд, вислухавши клопотання представника позивача, думку другого представника позивача, представників відповідача 1,2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Постановою ПВС України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» п. 4 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради про поновлення ТОВ «ЛВ-Холдинг» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1 та визнати недійсними договори від 28.01.2014 року між ТОВ «ЛВ-Холдинг» та Київською міською радою.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи предмет позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки з наданих позивачем доказів вбачається, спір стосовно недійсності укладання договору про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якої проводяться будівельні та інші роботи відповідачем ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ». В разі не забезпечення позову, шляхом зобов»язання припинити проведення земляних, підготовчих та будівельних робіт, дійсно існує велика ймовірність утруднення виконання рішення суду в разі його задоволення.

Так, цілком логічно вважати, що в разі доведеності позивачем своє позиції, стосовно недійсності договору про поновлення договору оренди використовувати спірну земельну ділянку в її первинному вигляді та повернення її до початкового стану буде досить складно.

Тому, оцінивши наведені обставини, підтверджені доказами позивача, вид забезпечення позову обраний вірно та є співмірним з позовними вимогами, при цьому не порушують справедливе співвідношення негативних наслідків від вжиття заходу забезпечення з наслідками при задоволенні позову або у його відмові.

Однак, слід зазначити, що вимоги представника позивача про заборону вчиняти дії ТОВ «Нова Слобідка» задоволенню не підлягають, оскільки останнє не являється стороною по справі та не додано жодного доказу будь-якого відношення ТОВ «Нова Слобідка» до спірних земельних ділянок.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд вважає, що права відповідачів та третіх осіб порушені, в зв'язку з застосування заходів забезпечення позову, не будуть.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-152, 208, 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зобов`язати припинити проведення земляних, підготовчих та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані між АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ- Холдинг» (Код ЄДРПОУ 33058246; 01004, м Київ вул. Басейна, 6) до завершення розгляду цивільної справи та набрання рішенням суду законної сили.

За даною ухвалою стягувачем є ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_2.

За даною ухвалою боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг», Код ЄДРПОУ 33058246, юридична адреса: 01004, м Київ вул. Басейна, 6.

Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Н. О. Яровенко