Рішення № 6315687, 07.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

07.09.2009 р. Справа № 19/57

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація Спецторг”, м. Черкаси

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 1 621 грн. 15 коп., в тому числі 663 грн. 55 коп. основного боргу за поставлений товар, 77 грн. 99 коп. пені, 331 грн. 78 коп. штрафу, 315 грн. 62 коп. курсової різниці, 203 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 28 грн. 50 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача Свирський Є.В., директор Мукачівської філії ТОВ „Корпорація Спецторг”,

довіреність № 103 від 25.08.2009 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Корпорація Спецторг”, м. Черкаси заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 1 762 грн. 61 коп., в тому числі 663 грн. 55 коп. основного боргу за поставлений товар, 219 грн. 46 коп. пені, 331 грн. 78 коп. штрафу, 315 грн. 62 коп. курсової різниці, 203 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 28 грн. 50 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 28.07.2009 року подано заяву б/н від 28.07.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 1 621 грн. 15 коп., в тому числі 663 грн. 55 коп. основного боргу за поставлений товар, 77 грн. 99 коп. пені, 331 грн. 78 коп. штрафу, 315 грн. 62 коп. курсової різниці, 203 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 28 грн. 50 коп. три проценти річних, враховуючи перерахування відповідачем пені з врахуванням часу її виникнення.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору довгострокового постачання № 00003 від 20.12.2007 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 663 грн. 55 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 30.06.2009 року, від 14.07.2009 року, 28.07.2009 року, 10.08.2009 року та 19.08.2009 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка № 14526671 від 17.07.2009 року, повідомлення судова повістка № 14545153 від 20.07.2009 року, повідомлення судова повістка № 14608643 від 03.08.2009 року, повідомлення судова повістка № 14680387 від 17.08.2009 року, повідомлення судова повістка № 14730880 від 31.08.2009 року та повідомлення судова повістка № 14730899 від 07.09.2009 року. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На запити господарського суду Закарпатської області від 13.07.2009 року та 28.07.2009 року до Державного реєстратора Ужгородської міської ради, на адресу суду надісланий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому зазначено, що станом на 06.08.2009 року фізична особа підприємець ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа підприємець, який знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1 у судові засідання 14 липня 2009 року, 28 липня 2009 року, 10 серпня 2009 року, 19 серпня 2009 року та 7 вересня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Між Мукачівською філією Приватного виробничо комерційного підприємства „Спецторг” (правонаступником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація Спецторг”, відповідно до рішення засновника № 17 від 09.11.2007 року), яка діє на підставі Положення про філію та довіреності та Приватним підприємцем ОСОБА_2, м. Ужгород 20.12.2007 року був укладений договір довгострокового постачання № 00003. Згідно умов договору постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання на протязі дії договору поставляти покупцю (відповідачу) товар (в тому числі, але не виключно запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання приймати та оплачувати товар на встановлених договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за вказаним договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору напротязі його дії.

Пунктами 3.3. та 3.4. договору зазначено, що рахунок на оплату може передаватися (надсилатися) іншій стороні в оригіналі, а також в копії факсимільним звязком або електронною поштою. Рахунок на оплату є попереднім документом стосовно погодження між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури), умов поставки (в тому числі доставки) товару, строків та умов оплати товару.

Розділами 4 та 5 договору передбачено, що ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару. Покупець (відповідач) зобовязаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару у встановлений сторонами термін. За погодженням сторін покупець (відповідач) має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою через касу постачальника (позивача) у встановленому законодавством порядку, або проводити розрахунок в порядку часткової передплати самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вищевказаного договору та видаткових накладних № И-000047 від 21.12.2007 року та № И-000061 від 25.12.2007 року позивачем було поставлено відповідачу через ОСОБА_2 по довіреності серії ЯМУ № 748445 від 21.12.2007

року товар (автозапчастини) на загальну суму 1 399 грн. 25 коп., що підтверджується також актом звірки, підписаного обома сторонами станом на 01.03.2008 року.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару відповідачу та невиконанням останнім зобовязань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У звязку з частковим погашенням боргу за поставлений товар (автозапчастини) за відповідачем за даними позивача, станом на 01.09.2009 року рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 663 грн. 55 коп., що підтверджується поданою позивачем бухгалтерською довідкою № 16/9 від 01.09.2009 року.

17 вересня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація Спецторг” направило на адресу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 вимогу кредитора № 423, в якій просить погасити наявну заборгованість в розмірі 663 грн. 55 коп. протягом 7 календарних днів.

Однак, відповідач на вищезазначену вимогу не відреагував, наявну суму боргу не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару (автозапчастини) в розмірі 663 грн. 55 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 663 грн. 55 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 663 грн. 55 коп. основного боргу за поставлений товар (автозапчастини).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 77 грн. 99 коп. та штрафу в розмірі 331 грн. 78 коп.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що при простроченні оплати товару покупець (відповідач) зобовязаний сплатити пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 77 грн. 99 коп., підлягає стягненню.

Крім того, п. 10.6. договору встановлено, що при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник (позивач) має право додатково стягнути з покупця (відповідача) у розмірі 50 (пятдесят) відсотків від суми заборгованості. Нарахований позивачем штраф складає 331 грн. 78 коп., також підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно правовим актом.

Згідно з п. 5.3. договору, в разі несплати в терміни, вказані в договорі, постачальник (позивач) має право припинити виконання своїх зобовязань по договору та відновити їх тільки після сплати покупцем (відповідачем) в узгоджений сторонами термін скоригованої суми, в залежності від зміни курсу гривні до EURO. Нарахована позивачем курсова різниця складає 315 грн. 62 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 203 грн. 71 коп., три проценти річних 28 грн. 50 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеній сумі у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, п. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація Спецторг”, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163 (код ЄДРПОУ 30630061) суму 1 621 (Одна тисяча шістсот двадцять одна гривень) грн. 15 коп., в тому числі 663 (Шістсот шістдесят три гривень) грн. 55 коп. основного боргу за поставлений товар, 77 (Сімдесят сім гривень) грн. 99 коп. пені, 331 (Триста тридцять одна гривень) грн. 78 коп. штрафу, 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. 62 коп. курсової різниці, 203 (Двісті три гривень) грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 28 (Двадцять вісім гривень) грн. 50 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 312 (Триста дванадцять гривень) грн. 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.