Ухвала суду № 63154388, 30.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.11.2016 р. Справа№ 5015/1645/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З. при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали

скарги на дії Державної виконавчої служи України

у справі № 5015/1645/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарський центр Піраміда, м. Львів до відповідача-1: Інженерно-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Ременерго, м.Львів, відповідача 2: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча Компанія Енергоатом, м. Київ

про: стягнення 44072367,03грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: не зявився;

від відповідача-1: не зявився;

від скаржника (відповідача-2): ОСОБА_1 представник (довіреність №55/10 від 17.03.2016р.);

від Міністерства юстиції України: ОСОБА_2 довіреність № 20-22/592/20.3-03.

На розгляд Господарського суду Львівської області Державним підприємством ДП Національна атомна енергогенеруюча Компанія Енергоатом подано скаргу на дії Державної виконавчої служби України у справі № 5015/1645/12 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарський центр Піраміда до відповідача-1: Інженерно-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Ременерго, відповідача 2: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча Компанія Енергоатом про: стягнення 44072367,03грн.

Ухвалою суду від 25.10.2016р. відновлено строк для подання скарги з підстав, викладених в ухвалі та прийнято скаргу, призначено її до розгляду на 14.11.2016р. Ухвалою суду від 14.11.2016 року розгляд скарги відкладено на 30.11.2016 р. з підстав, викладених в ухвалі.

Представник скаржника (відповідача-2 у справі) в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, викладених в ній та пояснень, наданих в судовому засіданні. Також подав заяву про долучення до матеріалів справи копії ухвали ВАСУ від 05.10.2016р № К/800/41441/13 та копії постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016р. у справі № 4/3535 (з наступною реєстрацією через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (вх.№ 48033/16 від 30.11.2016р.).

Позивач та відповідач-1 участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвали суду від 25.10.2016 року не виконали, причин неявки не повідомили.

Представник Міністерства юстиції України щодо поданої скарги заперечив, однак письмових пояснень не надав. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 34709508 (вх. № 48009/16 від 30.11.2016р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

За таких обставин суд вважає, що скарга може бути розглянута за відсутності представника позивача (стягувача).

Розглянувши скаргу на дії Державної виконавчої служби України (вх.№ 5017/16 від 21.10.2016р.) у справі № 5015/1645/12 та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р. у справі №5015/1645/12 позовні вимоги задоволено частково. З ДП Національної атомної енергогенеруючої Компанії Енергоатом на користь ТОВ Виробничо-господарський центр Піріміда стягнуто 42 874 212,01 грн. основного боргу. З ТОВ ІВП Ременерго на користь Виробничо-господарський центр Пірамідастягнуто 25 000 грн. солідарно за виконання обовязку за договором поруки та 1 609,50 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП Національної атомної енергогенеруючої Компанії Енергоатом 654 608,78 грн. пені відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання укладеним і затвердженим акта виконаних робіт відновлення працездатності пошкодженого ротора зав.№18029 турбогенератора типу ТВВ 1000-2МУЗ та повернення його підписаним ТОВ Виробничо-господарський центр Піраміда на загальну суму 127 042 932,17 грн. припинено.

Відповідно до ст. 116 ГПК України 25.07.2012р. господарським судом Львівської області видано відповідні накази.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. та Вищого господарського суду України від 18.12.2012 р. рішення господарського суду Львівської області залишено без змін.

12.10.2012р головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34709508 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

В пункті 3 постанови зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк та у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 31.10.2012 року виконавче провадження №34709508 було зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статтей 37 та 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з внесенням ДП «НАЕК «Енергоатом» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 03.01.2013 року виконавче провадження №34709508 було поновлено на підставі частини 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначена постанова супровідним листом від 04.01.2013 року №12-0-34-4092/5-606/12 була направлена на адресу позивача.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 24.01.2013 року ВП №34709508 на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 4293698,45 грн. у зв'язку з тим, що в наданий для добровільного виконання строк рішення суду боржником виконано не було.

21 жовтня 2016 року ДП Національна атомнаенергогенеруюча Компанія Енергоатом в порядку ст.121-2 ГПК України звернулось до господарського суду Львівської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служи України, в якій просить визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України та визнати недійсною постанову державного виконавця від 24.01.2013р. ВП № 34709508.

Проаналізувавши подані скаржником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої ним скарги, заслухавши пояснення та доводи представників скаржника та державної виконавчої служби, розглянувши копії матеріалів виконавчого провадження, господарський суд прийшов до висновку, що дана скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке:

Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинна на момент спірних відносин, на момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця від 24.01.2013р. ВП № 34709508).

Відповідно до положень ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Цим правом скористався заявник, оскарживши дії Державної виконавчої служи України.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, у тому числі наказів господарських судів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р. у справі №5015/1645/12 позовні вимоги задоволено частково. З ДП Національної атомної енергогенеруючої Компанії Енергоатом на користь ТОВ Виробничо-господарський центр Піріміда стягнуто 42 874 212,01 грн. основного боргу. З ТОВ ІВП Ременерго на користь Виробничо-господарський центр Пірамідастягнуто 25 000 грн. солідарно за виконання обовязку за договором поруки та 1 609,50 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП Національної атомної енергогенеруючої Компанії Енергоатом 654 608,78 грн. пені відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання укладеним і затвердженим акта виконаних робіт відновлення працездатності пошкодженого ротора зав.№18029 турбогенератора типу ТВВ 1000-2МУЗ та повернення його підписаним ТОВ Виробничо-господарський центр Піраміда на загальну суму 127 042 932,17 грн. припинено.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Приписами статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови) визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не виконав вимоги державного виконавця стосовно самостійного виконання рішення Господарського суду Львівської області в термін, встановлений для добровільного виконання, будь - яких повідомлень органу Державної виконавчої служби не надав.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

У пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2012 року ВП№34709508 було зазначено про надання скаржнику семиденного строку з моменту винесення (отримання) постанови для самостійного виконання рішення суду.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2012 р. була отримана ДП "НАЕК" Енергоатом"" (скаржником) 18.10.2012 р.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 31.10.2012 року виконавче провадження №34709508 було зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статтей 37 та 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з внесенням ДП «НАЕК «Енергоатом» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Постанова про поновлення виконавчого провадження ВП №34709508 була винесена державним виконавцем 03.01.2013 року, направлена скаржнику супровідним листом від 04.01.2013р. та, як стверджує скаржник, отримана ним 10.01.2013р.

Пунктом 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2012 р. передбачено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк та у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "про виконавче провадження".

Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№34709508 була винесена відповідачем 24.01.2013 року, тобто після спливу семиденного строку для самостійного виконання рішення суду, як з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і з моменту винесення постанови про поновлення виконавчого провадження. Докази добровільного виконання рішення суду у справі №5015/1645/12 в матеріалах справи відсутні.

Твердження скаржника про те, що Державною виконавчою службою не було вчинено дій щодо примусового виконання рішення суду, як на обставину, яка зумовлює відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору, спростовується тим, що виконавчий збір є санкцією майнового характеру за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, а не є складовою витрат органів державної виконавчої служби, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, стягнення яких передбачено статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця).

Також, слід зазначити, що не ставиться обов'язковою умовою при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору фактичне примусове стягнення заборгованості з боржника, разом з тим, частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця) передбачено стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання.

Згідно п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, враховуючи зазначене, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження скарги, суд дійшов висновку про неправомірність доводів скаржника та відсутність підстав для задоволення даної скарги.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 5, 7, 25, 27, 28, 82 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча Компанія Енергоатом (вх.№ 5017/16 від 21.10.2016р.) на дії Державної виконавчої служи України у справі № 5015/1645/12.

Суддя Галамай О. З.