Рішення № 63154274, 29.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016

Справа №910/17930/16

За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою від повільністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс»

про стягнення штрафу в розмірі 68000 грн. та пені в розмірі 68000 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою від повільністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» про стягнення штрафу в розмірі 68000 грн. та пені в розмірі 68000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №132-р/к від 05.11.2015 в частині своєчасної сплати накладеного штрафу в розмірі 68000 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 68000 грн. штрафу та 68000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2015 Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ухвалено рішення №132-р/к (далі – рішення), яким визнано дії Товариства з обмеженою від повільністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» (далі – позивач), порушенням передбаченого п.1 ст.50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» які полягають у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі: « 35.20.4 – вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини для ремонту колійної техніки)» у 2012 році.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Листом від 06.11.2015 (вих. №02-03/3585) позивач повідомив відповідача про порядок сплати накладеного штрафу та надіслав останньому копію рішення №132-р/к від 05.11.2015, відповідачем вказане рішення було отримано 12.11.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.11.2015 №6510703184006.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – Закон), розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.56 Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п’яти днів з дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу (ч.8 ст.56 Закону).

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинених відповідачем дій порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов’язковим для виконання.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивача до суду, а також на час розгляду справи по суті, відповідач не сплатив штраф, накладений рішенням Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №132-р/к від 05.11.2015.

При цьому, зазначене рішення є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього вищезазначеним рішенням, у строк, визначений ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуюче викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.01.2016 по 08.09.2016 в розмірі 68000 грн.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданого позивачем, в зв’язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 68000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18-А; ідентифікаційний код 30219297) до Державного бюджету України на рахунок УК у м. Одесі/Приморський р-н/21081100, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача – ГУ ДКСУ в Одеській обл., МФО 828011, р/р 31111106700008, код за бюджетним класифікатором 21081100, символ банку 106, по «Адміністративним штрафам та іншим санкціям» штраф в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. та пеню в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18-А; ідентифікаційний код 30219297) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ідентифікаційний код 20992104) 2040 (двi тисячi сорок) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 05.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко