Рішення № 63153887, 29.11.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" листопада 2016 р. Справа № 906/1078/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук В.А. - довіреність № 8682 від 16.06.2016;

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (м. Львів)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 17601,25 грн

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 17601,25 грн заборгованості за договором про надання овердрафту № 210/11/2014 від 12.11.2014, з яких: 15987,69 грн сума основного боргу, 692,80 грн прострочені відсотки, 882,52 грн пеня по простроченій сумі кредиту та 38,24 грн пеня по прострочених відсотках.

До початку розгляду справи до суду від позивача надійшло клопотання від 17.11.2016 вих. № 2016/11/17-1 про долучення документів до матеріалів справи, витребуваних ухвалою суду від 15.11.2016 (а. с. 55 - 139).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав для долучення до матеріалів справи довідку про стан заборгованості відповідача станом на 15.11.2016 (а. с. 145).

Представник відповідача в судове засідання не прибув. 28.11.2016 до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання" повернулася не врученою відповідачу ухвала господарського суду Житомирської області від 15.11.2016, направлена на адресу ФОП ОСОБА_2, вказану у позовній заяві (а. с. 141 - 143).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між ПАТ "Кредобанк" (позивач/банк) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач/позичальник) договору про надання овердрафту № 210/11/2014 від 12.11.2014 (далі - договір, а. с. 11 - 16), банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1 договору).

За п. 2.1 договору визначено, що на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у Житомирському відділенні Центральної філії банку встановлюється максимальний ліміт заборгованості по овердрафту - 20000,00 грн.

Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний забезпечувати щомісячні надходження коштів на поточний рахунок, на якому встановлено овердрафт на рівні не менше 20000,00 гривень.

Дата остаточного повернення овердрафту 11.11.2015 (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору сторони домовилися, що річна процента ставка встановлюється у розмірі 28% річних.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2 цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту:

- до терміну, вказаного у п. 2.4 договору (пп. 3.2.1 договору);

- до дати звернення банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів (пп. 3.2.2 договору).

Згідно з пп. 2.2.1 договору, в разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1 цього договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником вищезазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору овердрафту, позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн (а. с. 19).

У відповідності до п. 4.1 договору позичальник зобов'язався повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені договором та/або додатками до нього.

Однак всупереч вище вказаному, позичальник прострочив свої зобов`язання щодо своєчасної оплати кредитних коштів, внаслідок чого станом на 13.11.2015 заборгованість по овердрафту склала 15987,69 грн, доказом чого є виписка про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_2 (а. с. 20) та меморіальний ордер № 46269471 від 13.11.2015 (а. с. 21).

Згідно з п. 4.10 договору передбачено право банку у разі невиконання позичальником умов одного з кредитних договорів, які вже укладені або будуть укладені в подальшому між позичальником та банком, вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, а також повернення заборгованості в повному обсязі за іншими укладеними з банком кредитними договорами, про що письмово повідомляє позичальника, а в разі невиконання вимоги банку щодо дострокового повернення заборгованості, банк має право звернути стягнення на предмет забезпечення, що передбачений договорами забезпечення.

Положення аналогічного змісту містяться в п. 4.7 договору за яким банк, у випадках, передбачених п. 2.10 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.7) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим договором (п. 4.8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору овердрафту № 210/11/2014 від 12.11.2014, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 21.09.2016 вих. № 2016/09/21-1 про сплату існуючої заборгованості по договору протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (а. с. 24 - 26), яка, за даними позивача, була залишена відповідачем без вимоги та задоволення.

Приписами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за прострочення сплати кредитних коштів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню на суму 15987,69 грн.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 692,80 грн процентів за користування кредитом (а. с. 22).

Так, ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Слід зазначити, що розмір та порядок одержання процентів та комісії за користування кредитом було обумовлено сторонами в пунктах 2, 3 договору овердрафту ("Загальні умови кредитування", "Розрахунки між сторонами").

Перевіривши наведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку що він є правомірними, а отже нараховані суми такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 692,80 грн.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені по простроченій основній сумі кредиту в розмірі 882,52 грн та по прострочених відсотках в сумі 38,24 грн, нарахованих за період з 11.04.2016 до 11.10.2016, господарський суд враховує таке.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 2.6 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує пеню у розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені по простроченій основній сумі кредиту та процентах, суд встановив, що він обґрунтований та вірний.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів сплати суми боргу у заявленій позивачем до стягненні сумі станом на день вирішення спору не надав.

З огляду на викладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 17601,25 грн, з яких: 15987,69 грн основного боргу, 692,80 грн прострочених відсотків, 882,52 грн пені по простроченій сумі кредиту та 38,24 грн пені по прострочених відсотках.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10024, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862): 15987,69 грн основного боргу, 692,80 грн прострочених відсотків, 882,52 грн пені по простроченій сумі кредиту та 38,24 грн пені по прострочених відсотках, 1378,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.12.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.