Ухвала суду № 63153558, 02.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 грудня 2016 року Справа № 910/6095/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі № 910/6095/16 за позовом Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву про визнання недійсним договору,

У С Т А Н О В И В:

Подана 10.11.2016 року (згідно з відміткою суду апеляційної інстанції) Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, при поданні касаційної скарги відповідач судовий збір не сплатив, проте заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що Фонд державного майна України та його регіональні відділення є бюджетними установами і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, тоді як кошти на сплату судового збору державним бюджетом не закладені.

На підтвердження викладених обставин відповідач додав копію виписки по рахункам РВФДМ України по м. Києву від 27.10.2016 року.

За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

У абзацах 1, 2 п. 3.1 постанови № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII)").

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абзац 3 п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, за вимогами статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з приписами ст. 51, частини 3 статті 105 ГПК України останнім днем для подання касаційної скарги в даному випадку було 01.11.2016 року (вівторок).

Відповідач РВФДМ України по м. Києву звернувся до суду з касаційною скаргою 10.11.2016 року (згідно з відміткою канцелярії апеляційного господарського суду), тобто після закінчення строку встановленого для її подання, однак клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку ним не заявлено.

При цьому, РВФДМ України по м. Києву двадцятиденний строк на касаційне оскарження постанови помилково рахується від дати отримання ним постанови апеляційної інстанції (31.10.2016 року), а не від дати її прийняття - 12.10.2016 року, який в даному випадку є пропущеним.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року відхилити.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко