Ухвала суду № 63153356, 05.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"05" грудня 2016 р. Справа № 817/581/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

представника позивача Данилюк І.Г.,

представника відповідача Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр", Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" серпня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр» звернулось до суду з адміністративним позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомленн-рішення від 31.03.2016 за №0001451500 та від 09.11.2015 за №0000742202.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області №0001451500 від 31.03.2016 року. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Вирівський кар'єр» просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повній мірі. Зазначає, що рішення суду в частині залишення в силі податкового повідомлення-рішення № 0000742202 від 09.11.2015 є назаконним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою в частині задоволення позовних вимог, Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ТОВ «Вирівський кар'єр» занижено податкові зобов'язання з ПДВ на імпорт послуг отриманих від ФБУ "Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте", РФ та Республиканское унитарное предприятие "Белорусский государственный институт метрологии" та в результаті отримання актуальних послуг отриманих від Bazalt-Actien-Gesellschaft. Крім того вказала, що позивачем занижено податкові зобов'язання за листопад 2013 року за рахунок не включення до їх складу ПДВ, нарахованого на уціненні товари.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Встановлено, що у період з 07.09.2015 по 02.10.2015 Сарненською ОДПІ проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ «Вирівський кар'єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.2.2014 за наслідками якої складено акт перевірки №191/23/00290239 від 26.10.2015 року.

Згідно акта перевірки від 26.10.2015 №191/23/00290239 встановлено наступні порушення:

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.15, п.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.140.3 ст.140, п.п.139.1.5, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 16 304 581 грн.;

- п.198.1, п.198.2 ст.198, п.180.2, п.180.3 ст. 180 та п.186.3 ст.186, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника на суму 484 534 грн., в т.ч. за серпень 2012 року на суму 1765 грн., за вересень 2012 року на 1798 грн., за жовтень 2012 року на 9432 грн., за листопад 2012 року на 11078 грн., за грудень 2012 року на 7392 грн., за лютий 2013 року на 637 грн., за серпень 2013 року на суму 24 658 грн., за вересень 2013 року на суму 4900 грн., за жовтень 2013 року на 14177 грн., за грудень 2013 року на суму 82 858 грн., за січень 2014 року на 314 863 грн., за липень 2014 року на 10 976 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19 декларації) на суму 28 667 грн. за грудень 2014 року;

- п.п.263.6.3 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, що призвело до заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин (щебеню) на загальну суму 467 191 грн., у т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 19 366 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 38 490 грн., за 1 квартал 2013 року в сумі 11 505 грн., за 2 квартал 2013 року в сумі 98 789 грн., за 3 квартал 2013 року в сумі 30 434 грн., за 4 квартал 2013 року в сумі 99 378 грн., за 1 квартал 2014 року в сумі 44 528 грн., за 2 квартал 2014 року в сумі 29 707 грн., за 3 квартал 2014 року в сумі 38 271 грн., за 4 квартал 2014 року в сумі 56 723 грн.;

- ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

п.18.1 ст.18, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого подано до податкового органу з недостовірними відомостями податковий розрахунок сум утриманого податку за 4 квартал 2012 року та 4 квартал 2013 року в яких невірно відображено суми утриманого з нарахованих та виплачених доходів;

п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18, п.163.1.1, п.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.167.1 ст.167, п.168.1.1 та п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.170.7.3 п.170.7 ст.170, п.171.2 ст.171, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в порушення яких не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у грудні 2013 року в сумі 76,28 грн.

На підставі акта перевірки 09.11.2015 Сарненською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742202, яким донарахована плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 467 191 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 116 798 грн., податкове повідомлення-рішення за №0001451500, яке за наслідками адміністративного оскарження частково скасоване та 31.05.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001451500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 451 413 грн. основного платежу та нараховано 225 707грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0000742202 від 09.11.2015, суд першої інстанції покликався на те, що завищення витрат, пов'язаних з доставкою видобутої корисної копалини призвело до заниження вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації та відповідно податкового зобов'язання з плати за користування надрами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Перевіркою визначення повноти нарахування плати за користування надрами у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках (гранітоїди, сировина для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції), щебінь), встановлено заниження даного збору на суму 467191 грн., в тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 19366 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 38490 грн.; за 1 квартал 2013 року в сумі 11505 грн.; за 2 квартал 2013 року в сумі 98789грн.; за 3 квартал 2013 року в сумі 30434грн.; за 4 квартал 2013 року в сумі 99378грн.; за 1 квартал 2014 року в сумі 44528грн.; за 2 квартал 2014 року в сумі 29707 грн.; за 3 квартал 2014 року в сумі 38271 грн.; за 4 квартал 2014 року в сумі 56723 грн.

Корисні копалини (граніт, гранодіорит, діорит) підприємством видобуваються відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами №750 від 11 січня 1997 року, Вирівське родовище ділянка №4, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини обчислюється підприємством для ділянки надр (ділянка №4) на базових умовах поставки за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини.

Розбіжності між даними перевірки та даними платника виникли за рахунок порушення підприємством вимог пп.263.6.3 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України.

Базові умови поставки: автомобільним транспортом щебінь доставляється на умовах самовивозу зі складу покупцями, тобто витрати, пов"язані з доставкою видобутої корисної копалини споживачу відсутні; залізничним транспортом - на умовах DAP місце призначення. Відповідно до правил Інкотермс - 2010 це означає, що продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці поставки на кордоні. В залізничних накладних, що підтверджують витрати на доставку залізничним транспортом, зазначена станція відправлення - ст. Клесів, тобто враховуються витрати, пов'язані з доставкою зі ст. Клесів до кордону (місця призначення).

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл ( пп. 263.1.3 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI).

На порушення пп.263.1.3 п.263.1 ст.263 Податкового кодексу України ТОВ «Вирівський кар'єр» в періоді, що підлягав перевірці, не здійснювало окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Для цілей визначення вартості видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації, враховуються лише витрати, зазначені в пп.263.6.3 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України (перелік вичерпний): до витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншими видами транспорту;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.

До складу «витрат, пов'язаних з доставкою», зазначених в р.6.1.2 Додатку 2 до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (щебінь) ТОВ «Вирівський кар'єр» віднесено повну вартість витрат на збут (Дт 93).

Відповідно до вимог ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318 (із змінами і доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/424819 витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

витрати на ремонт тари;

оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на передпродажну підготовку товарів;

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Положення (стандарту).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що витрати, зазначені в пп.263.6.3 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, є лише однією з складових витрат на збут (Дт 93) і не включають: витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства та інше. Позивачем всупереч нормам чинного на момент вчинення порушення законодавства при визначенні плати за користування надрами прирівняно бухгалтерський та податковий облік витрат, що призвело до завищення витрат, пов'язаних з доставкою видобутої корисної копалини.

Долучені до матеріалів справи власні розрахунки Позивача не відповідають фактичним обставинам справи, а саме:

- «згрупований додаток 12» сформовано в розрізі витрат, тоді як вказані витрати можуть розподілятись на рах.23, 93, 94, 93 та ін., а Додаток 12 до акту перевірки сформовано в розрізі первинних документів (дата, номер, сума, контрагент та ін.), що віднесені до витрат на збут (виключно рах. 93), тобто, ті, що були включені в розрахунок збору за користування надрами;

- «таблиця порівняння даних перевірки та даних звіту платника» - графа «витрати пов'язані з доставкою за даними перевірки» містить незрозумілі відмінні від Додатку 11 дані, які формувались на підставі первинних документів, перелічених в Додатку 12 (сума граф Додатку 11 «сума зайво включених витрат»+ «витрати пов'язані з доставкою визначені перевіркою» «витрати пов'язані з доставкою за даними звіту»

Слід зауважити, що всі вищевказані Додатки підписано Позивачем без заперечень.

Згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства за період, що підлягав перевірці, підприємством завищено витрати, пов'язані з доставкою видобутої корисної копалини, на 5651107 грн. Перелік зайво включених витрат та первинних документів, на підставі яких вони сформовані, наведено в додатку 12 до акта перевірки.

Завищення витрат, пов'язаних з доставкою видобутої корисної копалини, призвело до заниження вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації (р.6.1 та 6 Додатку 2 до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (щебінь)) та відповідно податкового зобов'язання (р.8 Додатку 2 до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (щебінь) та р.6, 6.3 податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин) на загальну суму 467 191 грн., в тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 19366 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 38490 грн.; за 1 квартал 2013 року в сумі 11505 грн., за 2 квартал 2013 року в сумі 98789грн., за 3 квартал 2013 року в сумі 30434грн., за 4 квартал 2013 року в сумі 99378грн.; за 1 квартал 2014 року в сумі 44528грн., за 2 квартал 2014 року в сумі 29707 грн., за 3 квартал 2014 року в сумі 38271 грн., за 4 квартал 2014 року в сумі 56723 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0000742202 від 09.11.2015 прийняте у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.05.2016 року за №0001451500 слід зазначити наступне.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача про порушення зі сторони ТОВ «Вирівський кар'єр» п.198.1, п.198.2 ст.198, п.180.2, п.180.3 ст. 180 та п.186.3 ст.186, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника на суму 451 413 грн., в т.ч.: за жовтень 2012 року в сумі 9432 грн., за листопад 2012 року в сумі 11078 грн., за грудень 2012 року в сумі 7392 грн., за лютий 2013 року в сумі 637 грн., за жовтень 2013 року в сумі 14177 грн., за грудень 2013 року в сумі 82 858 грн., за січень 2014 року в сумі 314 863 грн., за липень 2014 року в сумі 10 976 грн.

Зокрема, податковий орган наголошує, що ТОВ «Вирівський кар'єр» занижено податкові зобов'язання з ПДВ на імпорт послуг, отриманих від ФБУ «Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте», РФ та Республиканское унитарное предприятие «Белорусский государственный институт метрологии» та актуарні послуги отримані від Bazalt-Actien-Gesellschaft.

ФБУ «Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте», РФ та Республиканское унитарное предприятие «Белорусский государственный институт метрологии» надано ТОВ «Вирі вський кар'єр» імпортні послуги у вигляді проведення лабораторних випробувань щебеневих фракцій згідно стандартів в рамках системи заводського контролю виробництва, проведення інспекції, поточної перевірки та сертифікації та не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ на вартість отриманих послуг.

Позивач не нарахував та не сплатив податок до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України чим порушив вимоги п.198.1, п.198.2 ст.198, п.180.2, п.180.3 ст. 180 та п.186.3 ст.186, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

На думку податкового органу, характер вищевказаних робіт відповідає визначенню «інжиніринг» у розумінні п.п.14.1.85 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Апеляційний суд вважає наведені доводи податкового органу безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно підпункту б) пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.»

Нормами абз. в п. 186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Згідно п.190.2 ст. 190 Податкового кодексу України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Поняття інжиніринг наведено в п.п. 14.1.85. п. 14.1. ст. 14 ПКУ, відповідно до якого інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Відповідно до листа (роз'яснення) ДПА України від 26.05.2011 р., N 14837/7/16-1517, перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу II Кодексу. При цьому, самі послуги по визнанню сертифікату відповідності, проведення сертифікації продукції, проведення лабораторних випробувань, інспекції та поточних перевірок щебеневих фракцій згідно з підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу II Кодексу під визначення терміну "інжиніринг" не підпадають.

Встановлено, що у звітному періоді, що перевірявся ТОВ «Вирівський кар'єр» на виконання контракту №1961, 12СП від 07.08.2012 року отримало від ФБУ «Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте» послуги на загальну суму 128 363 грн.

Предметом контракту №1961, 12СП від 07.08.2012 року укладеного з ФБУ «Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте» є проведення планового інспекційного контролю відповідності сертифікованої продукції вимогам, підтвердженим при сертифікації. Виконавець у відповідності до заяви Замовника зобов'язаний виконати роботи по сертифікації щебня фракції 25-60 мм на відповідність вимогам НБ ЖТЦП 077-2001 по схемі сертифікації №3а.

За період, що перевірявся, ТОВ «Вирівський кар'єр» отримало від Ntchische Universitat Dresden послуги на загальну суму 219 728,76 грн. на виконання контрактів:

б/н від 01.07.2012 на проведення лабораторних випробувань щебеневих фракцій згідно стандартів в рамках системи заводського контролю виробництва;

б/н від 01.03.2014 на проведення лабораторних випробувань щебеневих фракцій згідно з стандартів;

б/н від 15.05.2014 на проведення інспекції, поточної перевірки та сертифікації системи заводського контролю виробництва.

Крім того встановлено, що у звітному періоді ТОВ «Вирівський кар'єр» на виконання контракту №63-12/НА2835 від 18.12.2012 року укладеного з Республіканським унітарним підприємством «Білоруський державний інститут метрології» є виконання робіт по визнанню сертифікату відповідності системи УкрСЕПРО на серійно випущену продукцію щебінь для дорожнього будівництва.

Виконання вище перелічених робіт та надання відповідних послуг підтверджується первинними та розрахунковими бухгалтерськими документами, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином колегія суддів вважає, що отримані ТОВ «Вирівський кар'єр» послуги від компаній ФБУ «Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте», РФ та Республиканское унитарное предприятие «Белорусский государственный институт метрологии» Ntchische Universitat Dresden, не відносяться до інжинірингових. Визначаючи місце постачання наданих позивачу послуг, відповідач безпідставно застосував положення п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зазначивши, що місцем постачання послуг є місце реєстрації ТОВ «Вирівський кар'єр», як суб'єкта господарювання.

Також, з матеріалів справи також вбачається, що за період, що перевірявся ТОВ «Вирівський кар'єр» на виконання контракту №01//07 від 05.09.2007 отримало від Bazalt-Actien-Gesellschaft послуги на загальну суму 321 276 грн.

Предметом контракту №01/07 від 05.09.2007 року є послуги страхового забезпечення підприємства, що входить до складу групи компаній Werhahn. Відповідно до звичайних умов ведення бізнесу головних підприємством укладаються договори страхування з страховиками, витрати по кожному підприємству перевиставляються головним підприємством кожному підприємству з групи.

Як вбачається з контракту №01/07 від 05.09.2007 року місце укладення договору є Лінц на Рейні.

Згідно п.2.2 контракту Компанія повинна забезпечувати укладення підприємствами договорів групового страхування на території Німеччини і у відповідності до законодавства Німеччини.

Згідно п.196.1.3 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Нормами абз. в п. 186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

Відповідно до п.186.4 ст. 186 Податкового кодексу України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Апеляційний суд вважає помилковими висновки податкового органу, що отримані позивачем від Bazalt-Actien-Gesellschaft послуги страхового забезпечення підприємства на загальну суму 321 276 грн. є актуарними і тому підлягають оподаткуванню ПДВ, оскільки місце постачання та надання цих послуг як вбачається з умов самого контракту та актів складених на їх виконання є територія республіки Німеччина, а тому у відповідності до п.186.4 ст.186 не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Встановлено, що у листопаді 2013 року позивачем проведено уцінку дробарок на загальну суму 147 897,43 грн. Дана операція відображена у бухгалтерському обліку підприємства наступних бухгалтерським проведенням ДТ 946 КТ 286.

Придбавались дані дробарки як основні засоби з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. В складі витрат на придбання вищезазначених дробарок сплачено податок на додану вартість, який віднесено до складу податкового кредиту у відповідні періоди. Проте, частина їх вартості використана в операції уцінки, що здійснено в межах балансу платника податку. Дана частина вартості продукції, на думку податкового органу не прийме участі в оподатковуваних операціях ТОВ «Вирівський кар'єр».

Враховуючи наведені висновки Сарненська ОДПІ вважає, що ТОВ «Вирівський кар'єр» занижено податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2013 року на суму 29 579 грн. за рахунок не включення їх до складу ПДВ, нарахованого на уцінені товари.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком податного органу, виходячи з наступного.

Основним документом, що регламентує питання уцінки, є ПБО 9, відповідно до п. 24 якого запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 ПБО 9). У разі якщо є об'єктивні дані, які свідчать про те, що запаси знецінилися, вони підлягають уцінці на дату балансу.

Відповідно до Положення про уцінку товарів можна проводити за умов дотримання таких критеріїв:

у разі якщо товари не продаються (не використовуються у виробництві) понад три місяці або частково втратили свою первісну цінність;

уцінка товару проводиться лише за рішенням керівника підприємства;

уцінка здійснюється відповідно до даних, отриманих внаслідок проведеної інвентаризації.

При цьому уцінці не підлягають товари, які оформлено в заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні (п. 5 вищезазначеного Положення).

Згідно з п. 27 цього ПБО сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів у бухгалтерському обліку списуються на витрати звітного періоду. Суми недостач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Пунктом 152.10 ст. 152 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів.

При цьому норми зазначеного пункту не застосовуються до операцій, щодо яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку.

Оскільки рішення про уцінку активів приймається згідно з правилами бухгалтерського обліку, то для уцінки товарів необхідно виконувати вимоги Положення про уцінку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Податкового кодексу України не передбачено необхідності коригування податкового кредиту з ПДВ при уцінці товарів.

Крім того, доказів зв'язку між уцінкою дробарок та реалізацією права на формування податкового кредиту відповідачем також не наведено.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Вирівський кар'єр» в розмірі 451 413 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр", Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" серпня 2016 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" вул.Заводська, 15,с.Гранітне,Сарненський район, Рівненська область,34551

3- відповідачу: Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

4 - представник позивача: Данилюк І.Г. - АДРЕСА_1 - ,