Ухвала суду № 63153162, 30.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 876/7530/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника відповідача Дробенка Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Кротошинської сільської ради Пустомитівського районного суду Львівської області на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кротошинської сільської ради Пустомитівського районного суду Львівської області про стягнення заробітної плати та іншого грошового утримання,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просила стягнути з Кротошинської сільської ради Пустомитівського районного суду Львівської області (далі - Кротошинська СР) на свою користь:

заробітну плату за серпень, вересень 2015 року в розмірі 5190 грн.;

компенсацію за невикористану відпустку в 2015 року в розмірі 5100 грн.;

матеріальну допомогу за 2015 рік в розмірі 6964 грн.;

збережену середню заробітну плату на час працевлаштування за 1/2 листопада, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року в розмірі 13928 грн.

Окрім того, просила зобов'язати відповідача здійснювати щомісячні виплати збереженої за нею середньої заробітної плати на час працевлаштування в межах встановленого законом шестимісячного строку; внести виправлення в трудову книжку, змінивши дату та формулювання причини звільнення, а також стягнути з Кротошинської СР середній заробіток за час затримки виплат належних сум у розмірі 13928 грн. і зобов'язати подати у 10-ти денний строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 липня 2016 року у справі № 450/104/16-а позов було задоволено частково.

Вирішено стягнути з Кротошинської СР на користь ОСОБА_3 заробітну плату за серпень та вересень 2015 року в розмірі 5190 грн., компенсацію за невикористану відпустку в 2015 року в розмірі 5100 грн. Зобов'язано відповідача внести запис у трудову книжку про анулювання запису під № 09 від 04.08.2015 року та здійснити новий запис про звільнення 11 листопада 2015 року ОСОБА_3 із займаної посади секретаря Кротошинської СР у зв'язку із закінченням повноважень, як депутата сільської ради.

Окрім того, вирішено стягнути з Кротошинської СР на користь позивачки середній заробіток за час затримки виплат належних сум при звільненні у розмірі 12746,64 грн. та 2646,25 грн. понесених витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Кротошинська СР просила постанову суду від 26 липня 2016 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. У обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що рішення ІІ позачергової сесії Кротошинської СР від 17 серпня 2015 року є законним, ніким не оскаржене і є чинним. Тому секретаря Кротошинської СР ОСОБА_3 під час висловлення недовіри звільнено законно і стягнення спірних коштів з відповідача є незаконним.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити у повному обсязі.

Позивачка на виклик апеляційного суду не прибула, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року, визнано недійсним та скасовано рішення позачергової сесії Кротошинської СР від 04 серпня 2015 року у частині оголошення недовіри ОСОБА_3 та звільнення з посади.

01 жовтня 2015 року позивачку було допущено до робочого місця і вона продовжувала виконання покладених на неї посадових обов'язків відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до закінчення повноважень як депутата ради, а саме до 11 листопада 2015 року.

При припиненні трудових відносин відповідачем не було виплачено ОСОБА_3 заробітну плату за серпень, вересень 2015 року, а відтак заборгованість по заробітній плата у розмірі 5190 грн. підлягає стягненню з відповідача в користь позивачки.

Крім того, працюючи на посаді секретаря Кротошинської СР, позивачкою ОСОБА_3 не було використано щорічну відпустку і при звільненні вона вправі отримати компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 5100 грн.

Окрім того, поновивши ОСОБА_3 на посаді секретаря Кротошинської СР, відповідачем не було здійснено запису про анулювання запису № 09 від 04 серпня 2015 року про її незаконне звільнення. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження ОСОБА_3, як секретаря сільської ради, припинились у зв'язку з закінченням повноважень як депутата сільської ради 11 листопада 2015 року і відповідні відомості повинні бути внесені відповідачем у її трудову книжку.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та постанові суду першої інстанції у частині, що оскаржена у апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Відповідно до матеріалів справи рішенням позачерговій сесії Кротошинської СР від 04 серпня 2015 року ОСОБА_3 було оголошено недовіру та звільнено з посади секретаря Кротошинської СР.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року, визнано недійсним та скасовано рішення позачергової сесії Кротошинської СР від 04 серпня 2015 року в частині оголошення недовіри ОСОБА_3 та звільнення її з посади.

Окрім того, судом першої інстанції було безспірно встановлено, що ОСОБА_3 було допущено до роботи та вона продовжувала виконувати посадові обов'язків відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до закінчення повноважень депутата ради, а саме до 11 листопада 2015 року.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, при припиненні трудових відносин між сторонами, відповідачем не було проведено повного розрахунку з позивачем та не виплачено заробітну плату за серпень, вересень 2015 року.

Тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість по заробітній платі, що становить 5190 грн., підлягає стягненню з відповідача в користь позивачки.

Приписами статті 83 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Оскільки працюючи на посаді секретаря Кротошинської СР позивачкою не було використано щорічну відпустку, що не заперечується відповідачем, то у зв'язку із звільненням у неї виникло право на компенсацію за невикористану щорічну відпустку, яка згідно з проведеним розрахунком становить 5100 грн.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

З огляду на це апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що невиплата з вини відповідача належних позивачці при звільнені сум та виплат у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, є підставою для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати.

Як слідує з довідки Кротошинської СР від 12 квітня 2016 року № 202, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 становить 3168,36 грн., а отже розмір середньоденної заробітної плати становить 73,68 грн.

Виходячи із приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, суд першої інстанції вірно зазначив, що кількість робочих днів, затримки розрахунку при звільненні, за період з 11 листопада 2015 року по 26 липня 2016 року включно дорівнює 173 робочих днів. Тому на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримання розрахунку при звільненні у розмірі 12746,64 грн. = (73,68х173).

Окрім того, при звільненні ОСОБА_3 відповідачем в трудовій книжці позивачки здійснено запис під № 09 від 04 серпня 2015 року про її звільнення на підставі рішення Кротошинської СР від 04 серпня 2015 року, яке у цій частині скасовано в судовому порядку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 2.10 даної Інструкції передбачено внесення відомостей про недійсність запису про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення.

Разом з тим, судом встановлено, що при поновленні ОСОБА_3 на посаді секретаря Кротошинської СР відповідачем не здійснено запису про анулювання запису № 09 від 04 серпня 2015 року, а тому слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що такі порушення підлягають усуненню відповідачем шляхом здійснення відповідного запису.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а отже подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Кротошинської сільської ради Пустомитівського районного суду Львівської області залишити без задоволення, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 липня 2016 року у справі № 450/104/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 02 грудня 2016 року.