Постанова № 63152563, 01.12.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1361/16

01 грудня 2016 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Лавренюк О.М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 5526/7/10-16/167 від 25.02.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 38941,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, взятий на облік як платник податків у Тернопільській ОДПІ, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 19.10.2016 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 38941,00 грн. Податковим органом вживались заходи для її стягнення, проте податковий борг відповідачем добровільно не погашено. Тому позивач відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 38941,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до статей 33,35 КАС України шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Однак, до суду повернулися конверти з відмітками поштового відділення зв'язку: "за не запитом".

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 17.02.2004 року зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.10.2016 року (а.с.8).

Згідно довідки про наявність податкового боргу (а.с.9) станом на 19.10.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку у розмірі 38941,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком суми позовних вимог (а.с.10), інтегрованою карткою платника по даному платежу (а.с.18).

Заборгованість виникла через несвоєчасну та не в повному обсязі сплату платником податків самостійно узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно поданих податкових декларацій від 04.02.2016 року та від 05.08.2016 року у сумі 19358,47 грн. та 19681,00 грн. відповідно. (а.с.14-17)

Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу 07.04.2016 року податковим органом виставлено податкову вимогу форми "Ф" № 1138-17, яка вручена 08.04.2016 року (а.с.13). Проте вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.2 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Як встановлено судом ОСОБА_2 обліковується в Тернопільській ОДПІ як платник, що обрав спрощену систему оподаткування підприємницької діяльності шляхом сплати єдиного податку за третьою групою, розмір ставки єдиного податку для відповідача складав 4 відсотки доходу.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункти 295.3, 295.4 статті 295 ПК України).

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, податковий борг відповідача по єдиному податку виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань з єдиного податку у строки, встановлені пунктом 295.3 статті 295 ПК України, та з урахуванням наявної переплати у розмірі 98,47 грн., складає 38941,00 грн.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 податкового боргу в розмірі 38941,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 46008, АДРЕСА_1) на користь Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг в сумі 38941 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одна) гривня 00 копійок по платежу єдиний податок з фізичних осіб на розрахунковий рахунок № 31410699700002, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації НОМЕР_2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.