Постанова № 63152312, 01.12.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 грудня 2016 року Справа № 814/2246/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техсервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 9 526 607, 84 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техсервіс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс" податкового боргу в сумі 9 526 607, 84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із довідкою про стан заборгованості зі сплати податків і зборів №2095/9/14-02-17-20 станом на 17.10.2016 року заборгованість згідно карток особових рахунків відповідача становить 9 554 523,84 грн. Позивачем пред'являється до стягнення частина податкового боргу відповідача у сумі 9 526 607,84 грн, яка у добровільному порядку не сплачена, на підставі чого позивач звернулася до суду із даним позовом.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надавав.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Техсервіс" (код ЄДРПОУ 01466858) зареєстроване як юридична особа 03.05.1993 р. та знаходиться на обліку, як платник податків в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області з 15.01.2009 р.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

Станом на 17.10.2016 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 9 526 607,84 грн., а саме з:

- податку на додану вартість у сумі 5 349 115,52 грн.;

- податку на прибуток у сумі 4 177 492,32 грн.

Вказаний податковий борг виник наступним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі: податкового повідомлення - рішення від 27.05.2013 року №000982201 на суму 4 109 762,59 грн., податкового повідомлення - рішення від 22.01.2015 р. №0000601501 на суму 170 грн., нарахованої пені в сумі 1 239 182,93 грн.

Заборгованість відповідача зі сплати податку на прибуток виникла на підставі: авансових внесків по податку на прибуток по податковій декларації №9087455030 від 11.02.2013 р. в сумі - 37088 грн. (по 9272 грн. по строкам сплати 30.11.2013 р., 30.12.2013 р., 30.01.2014 р., 28.02.2014 р.), податкової декларації з податку на прибуток №9090450479 від 17.02.2014 р. в сумі 6480 грн., податкового повідомлення - рішення від 13.03.2013 року №0000162202 на суму 3 339 986,43 грн., нарахованої пені у сумі 793 937,89 коп.

Крім того, судом встановлено, що не погодившись з правовими підставами для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень від 27.05.2013 року №000982201 та від 13.03.2013 року №0000162202, відповідач оскаржив їх у судовому порядку, подавши адміністративний позов до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Постановою від 14.08.2013 року по справі №814/2877/13-а Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техсервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 27.05.2013 року №000982201 та від 13.03.2013 року №0000162202. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 року, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року по справі №814/2877/13-а було залишено без змін.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відтак на час розгляду справи податкові повідомлення-рішення є чинними та вважаються узгодженими.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по різним видам податків і зборів становить 9 526 607,84 грн.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 16.04.2013 року №34-19 року та вручена позивачу 22.04.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендованого листа (а.с. 30).

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 9 526 607,84 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином, податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс" про стягнення податкового боргу в сумі

9 526 607,84 грн. обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що за ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163, КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техсервіс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс" податкового боргу в сумі 9 526 607, 84 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Техсервіс" (код ЄДРПОУ 01466858) з рахунків у банку, що його обслуговують податковий борг у сумі 9 526 607,84 грн. (дев'ять мільйонів п'ятсот двадцять шість тисяч шістсот сім гривень вісімдесят чотири копійки) до Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва