Рішення № 63150985, 29.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22-ц/790/6728/16 Головуючий 1 інстанції - Смірнова Н.А.

Справа № 629/5209/14-ц Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кружиліної О.А.,

Пшенічної Л.В.

за участю секретаря - Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 вересня 2016 рокупо справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 24954,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 15.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав 13900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Договір було укладено з ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є позивач.

Банк умови договору виконав.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 24954,04 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 13620 грн. 53 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8590 грн. 20 коп.; заборгованості за комісією за користування кредитом у розмірі 1078 грн. 83 коп.; штрафу у розмірі: 500 грн. фіксованої частини та 1164 грн. 48 коп. процентної складової; судові витрати у сумі 249,54 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначив при цьому, що договір укладено між сторонами шляхом підписання відповідачем анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Посилання на те, що анкета - заява підроблена і не містить підпису відповідача не підтверджуються доказами.

Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм кредитування.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач доказів укладання з відповідачем договору від 15.04.2008 року у письмовій формі та надання відповідачу його примірника, відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», не надав.

Копію анкети - заяви відповідача, розрахунок заборгованості та умови і правила банківських послуг, наданих банком, не можуть бути визнані належними і допустимими доказами наявності кредитних правовідносин між сторонами саме з такими умовами повернення кредиту, як вказує банк.

Представник відповідача зазначав, що анкета - заява від 15.04.2008 року, підписана від імені його довірителя не відповідачем. На спростування цих обставин банк доказів не надав.

Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2008 року ОСОБА_4 звернулась до АТКБ «ПриватБанк» з заявою про надання кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1600,00 грн. (а.с. 6).

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У заяві ОСОБА_4 від 15.04.2008 року зазначено, що вона ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами «ПриватБанку», просить відкрити рахунок та надати перелічені нижче послуги.

До позовної заяви додані Умови та Правила надання банківських послуг, затверджені наказом голови правління АТКБ «ПриватБанк» 20.12.2007 року, які діяли на час виникнення спірних правовідносин (т. 1 а.с. 8-13, т. 3 а.с. 226-227).

Зазначене свідчить про те, що між сторонами було укладено договір приєднання і відсутність у відповідача примірника договору у письмовій формі у такому випадку не може свідчити про те, що договірні відносини між сторонами не виникли. Пізніше, ліміт було збільшено банком, що не суперечить Умовам та Правилам надання банківських послуг.

13 липня 2010 року ОСОБА_4 уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 5).

Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не було надано оригіналів документів спростовується матеріалами справи.

Так, на аркуші справи 98 у томі І міститься заява представника позивача, у якій зазначено, що додатком до неї є оригінал анкети - заяви відповідача.

Проти того, що суду першої інстанції надавався оригінал заяви від 15.04.2008 року не заперечував у суді апеляційної інстанції і представник відповідача, який пояснив також, що клопотання про проведення почеркознавчої експертизи не заявляв.

Таким чином, підстави вважати, що підписи у заяві від 15.04.2008 року про відкриття рахунку і надання послуг виконано не відповідачем відсутні.

Розрахунок заборгованості відповідача виконано позивачем згідно умов договору, укладеного між сторонами, а тому може бути прийнятий судом.

При цьому не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення штрафу у фіксованій сумі 500,00 грн., оскільки визначення суми штрафу у твердій грошовій сумі суперечить правилам встановленим ч. 2 ст. 549 ЦК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що його довіритель не здійснював операції по рахунку зазначеному у витягу (т. 2 а.с. 52-92) і не користувався кредитною карткою.

Витяг з рахунку ОСОБА_4 доводить, що кредитну картку використовували для здійснення розрахунків у торгівельних організаціях та зняття готівки.

Та обставина, що кредитна картка з новим терміном дії була отримана відповідачем 23.10.2012 року підтверджується фотографією зробленою під час цієї дії (т. 3 а.с. 228).

Те, що карткою користувався не відповідач, а інша особа не виключає обов'язків клієнту банку.

Посилання на те, що відповідач не був ознайомлений з Правилами користування платіжною карткою до уваги взяті бути не можуть, оскільки ці правила є складовою часткою Умов та Правил надання банківських послуг, з якими згідно заяви від 15.04.2008 року ОСОБА_4 була ознайомлена.

Доводи представника відповідача про те, що у заяві від 15.04.2008 року анкетні дані його довірителя зазначені невірно, що доводить складання заяви іншою особою не можна вважати переконливими.

Суду надано копію паспорту ОСОБА_3, виданого 04 серпня 2010 року.

Яка адреса відповідача була зазначена у паспорті, що був дійсний на час звернення її до банківської установи перевірити не видається можливим.

Інші анкетні дані відповідають дійсності.

Зазначення у заяві від 15.04.2008 року про відкриття рахунку у 2007 році представник позивача пояснив тим, що особа заявника була ідентифікована за відомостями які вже були у розпорядженні банку, оскільки у 2007 році ОСОБА_4 відкритий рахунок для зарахування заробітної плати.

За викладених обставин судова колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 вересня 2016 рокускасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 24454 грн. 04 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 13620 грн. 53 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8590 грн. 20 коп.; заборгованості за комісією за користування кредитом у розмірі 1078 грн. 83 коп.; штрафу у розмірі 1164 грн. 48 коп. та судові витрати у сумі 249,54 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - О.А. Кружиліна

Л.В. Пшенічна