Рішення № 63149538, 08.11.2016, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/1019/16-ц

Заочне рішення

іменем України

08 листопада 2016 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Осіпенко Л.М., при секретарі судового засідання - Бєліковій - Грибинюк І.В., розглянув в судовому засіданні в залі суду в м. Сватове справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, який мотивує тим, що 27 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 575АІ10131127001 (надалі Кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору Банк на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав відповідачу кредит у сумі 87430,00 грн. зі сплатою 14,4% річних та кінцевим строком погашення заборгованості до 26 листопада 2014 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором перед Відповідачем виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 87430,00 грн. Кредит надавався відповідачу на споживчі потреби. Однак, відповідачем порушені умови Кредитного договору і свої зобов'язання за Договором відповідач не виконав, а саме не виконав зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного Договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями станом на 24.11.2015 відповідач має заборгованість у розмірі 81564,42 грн., з яких:

-Сума заборгованості за кредитом - 36426,02 грн.;

-Сума заборгованості за відсотками - 7498,82грн.;

-Пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 18074,99грн.;

-Пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2369,21 грн.;

-Розмір інфляційних витрат за кредитом - 15543,21 грн.;

-Розмір інфляційних витрат за відсотками - 1653,16 грн.,

яку просить сягнути з відповідача на користь позивача разом з судовими витратами.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання, у якому просить суд провести судове засідання без його участі та стягнути з відповідача витрати, понесені в зв'язку з публікацією оголошення про виклик у судове засідання в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. в газеті «Урядовий кур'єр». Також згідно даного клопотання підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи відповідно до ст.. 74 ЦПК України через оголошення у пресі і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки. Заяви про розгляд справи у його відсутність також не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

27 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 575АІ10131127001. Відповідно до умов кредитного договору Банк на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав відповідачу кредит у сумі 87430,00 грн. зі сплатою 14,4% річних та кінцевим строком погашення заборгованості до 26 листопада 2014 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором перед Відповідачем виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 87430,00 грн. Кредит надавався відповідачу на споживчі потреби.

Позивач свої зобов'язання за Договором перед відповідачем виконав, надавши кредит в сумі 87430,00 грн., що не оспорюється відповідачем.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, Позичальником не було погашено прострочену заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості, яку позивач просить стягнути на його корить з відповідача (а.с.5-6) станом на 02.12.2015 р. загальна сума боргу становить 115029,08 грн. і яка складається із:

станом на 24.11.2015 відповідач має заборгованість у розмірі 81564,42 грн., з яких:

-Сума заборгованості за кредитом - 36426,02 грн.;

-Сума заборгованості за відсотками - 7498,82грн.;

-Пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 18074,99грн.;

-Пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2369,21 грн.;

-Розмір інфляційних витрат за кредитом - 15543,21 грн.;

Розмір інфляційних витрат за відсотками - 1653,16 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, про що зазначив у своєму позові.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ країни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 575АІ10131127001 від 27.11.2013 р. в розмірі 61120,21 грн., в яку входить сума заборгованості за кредитом - 36426,02 грн.; сума заборгованості за відсотками - 7497,82 грн.; розмір інфляційних витрат за кредитом - 15543,21 грн.; розмір інфляційних витрат за відсотками - 1653,16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 20444,20 грн., суд дійшов наступного.

Основним зобов'язанням позичальника за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобов'язанням є сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в якому міститься місто Луганськ та м. Краснодон Луганської області.

Як вбачається зі справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у м. Луганськ, а тому він є суб'єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.

Крім того, комерційним банкам Національним банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

За таких обставин, суд вважає, що в частині стягнення пені в сумі 20444,20 грн. необхідно відмовити в їх стягненні, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона їх нарахування з 14.04.2014 року.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати, що складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із публікацією оголошення в газеті про виклик пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно оригіналу платіжного доручення № 1750 від 15.12.2015 року позивачем при подачі позову була сплачена сума судового збору у розмірі 1223,46 грн., сума за публікацію оголошення в газеті становить 420,00 грн., а разом судові витрати складають 1643,46 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені на 74,93 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 1231,44 грн. (1643,46*74,93% / 100= 1231,44 грн.).

Згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року справи, підсудні Ленінському районному суду м. Луганська розглядаються Сватівським районним судом Луганської області.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 543, 553-554, 549, 599, 610-611, 627, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 113, 212-215, 223, 224-233, 294 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 575АІ10131127001 від 27.11.2013 у розмірі 61120,21 грн., в яку входить сума заборгованості за кредитом - 36426,02 грн.; сума заборгованості за відсотками - 7497,82 грн.; розмір інфляційних витрат за кредитом - 15543,21 грн.; розмір інфляційних витрат за відсотками - 1653,16 грн., а також судові витрати у розмірі 1231,44 грн., а всього 62351,65 грн.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п'яти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. М.Осіпенко