Справа № 395/1002/16-к
Провадження № 1-кп/395/92/2016
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(про повернення обвинувального акта)
02 грудня 2016 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
суддів - ЗАБУРАННОГО Р.А., ОРЕНДОВСЬКОГО В.А.,
за участю: прокурора НЕВМИТОГО О.Ю., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_9., ОСОБА_2, захисників - адвокатів ВОРОБЙОВА В.В., ГУЦУЛ М.С., КУРІННОГО В.В., РЕВЯКІНА А.В., ШВЕЦЯ С.В., секретаря судового засідання ЛИСЕНКА В.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040550000020 від 07.01.2016 р., стосовно
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Войнівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, який зареєстрований АДРЕСА_2, але проживає АДРЕСА_3, українець, громадянин України, не працює, раніше судимий,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с.Сонине, Олександрійського району Кіровоградської області, який зареєстрований АДРЕСА_4, але проживає АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, студент 4 курсу Олександрійського технікуму Білоцерківського національного аграрного університету, раніше не судимий,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Кіровограда, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_5 українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не працює, неодружений, раніше судимий Ленінським районним судом м. Кіровограда:
20.05.2013 р. за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу у сумі 850 грн.;
02.07.2014 р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
28.01.2015 р. за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 26.02.2016 р. був звільнений з Арбузинської ВК Миколаївської області (№ 83) у зв'язку із застосуванням Закону України «Про внесення змін до кримінального кодексу України» від 26.11.2015 р.,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, ч. 3 ст. 289 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Олександрія, Кіровоградської області, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_6, українець, громадянин України, не працює, раніше судимий,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Олександрія, Кіровоградської області, який зареєстрований АДРЕСА_7, але фактично проживає АДРЕСА_8, українець, громадянин України, не працює, раніше судимий,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України,
В С Т А Н О В И В :
02 серпня 2016 року до Олександрівського районного суду Кіровоградської області згідно ст. 291 КПК України надійшов від прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області НЕВМИТОГО О.Ю. обвинувальний акт з додатками щодо ОСОБА_8, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України, ОСОБА_1, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9., обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України.
16 серпня 2016 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області згідно ст. 34 КПК України на виконання ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 09.08.2016 р. надійшов вищевказаний обвинувальний акт з додатками стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_2
За ухвалами Новомиргородського районного суду було призначено підготовче судове засідання у вищезгаданому кримінальному провадженні відповідно 29.08.2016 р., 30.08.2016 р., 01.09.2016 р., 06.09.2016 р., 12.09.2016 р., 11.10.2016 р., 17.10.2016 р., 19.10.2016 р., 26.10.2016 р., 04.11.2016 р., 11.11.2016 р., 02.12.2016 р.
Проте обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_10 у судове засідання жодного разу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
За ухвалами суду від 06.09.2016 р., 12.09.2016 р. та 19.10.2016 р. було задоволено клопотання прокурора про здійснення приводу стосовно обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10 на 12.09.2016 р., 11.10.2016 р., 26.10.2016 р., 04.11.2016 р., 11.11.2016 р.
Як вбачається з надісланих до суду матеріалів стосовно виконання вищезгаданих ухвал суду, за даними Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області здійснення приводу стосовно обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10 на 12.09.2016 р., 11.10.2016 р., 26.10.2016 р., 04.11.2016 р., 11.11.2016 р. виявилось неможливим у зв'язку з відсутністю вказаних обвинувачених за місцем проживання.
Таким чином, органи внутрішніх справ не змогли здійснити привід обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_10, бо вони за вказаними органами досудового розслідування адресами фактично не проживають і місцезнаходження їх у даний час невідоме.
Прокурор НЕВМИТИЙ О.Ю., вбачаючи перешкоди для призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду, заявив клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_10 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ГУЦУЛ М.С. звернулася до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, бо його судовий розгляд за відсутності обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_10 неможливий.
Заслухавши думку інших учасників кримінального провадження та перевіривши обвинувальний акт, суд вважає, що підстав для задоволення клопотання прокурора про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_10 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, бо до суду не надійшло саме клопотання прокурора про зміну попереднього запобіжного заходу вищевказаному обвинуваченому на тримання під вартою.
Окрім цього, згаданий обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду як такий, що не відповідає вимогам КПК України, з таких міркувань.
Як вбачається з положень п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
В той же час після систематичних викликів обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_10 до суду для участі у підготовчому судовому засіданні з'ясувалося, що вони за вказаними в обвинувальному акті адресами не проживають і не знаходяться.
Викладене свідчить, що відомості про місце проживання вищезгаданих обвинувачених в обвинувальному акті не відповідають дійсності, а тому колегія суддів вважає за потрібне повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
До того ж зі змісту обвинувального акта витікає, що для маскування протиправно вилученого в подальшому майна, його зберігання до реалізації, зокрема й автомобілів, члени організованої злочинної групи на початку січня 2016 року, точної дати слідством не встановлено, орендували 2 гаражні приміщення у м. Олександрії через ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_8 винайняв жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1, власниками якої є подружжя ОСОБА_15: ОСОБА_16 та ОСОБА_17.
Також зазначено, що 14 лютого 2016 року о 08 год. 30 хв. на раніше обумовлену з обвинуваченими ОСОБА_2 і ОСОБА_8 зустріч біля АЗС «Формула» по вул. Героїв Сталінграда в м. Олександрії прибули потерпілий ОСОБА_18 разом зі своїм знайомим ОСОБА_19, де вказані обвинувачені продовжили узгоджені злочинні дії, спрямовані на примушування ОСОБА_18 до виконання боргових зобов'язань.
До того ж обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, використавши викрадений автомобіль «Merсedes-Benz Е250D» як засіб пересування при вчиненні наступного злочину та пошкодивши піддон вказаного автомобіля, тимчасово залишили його на території домоволодіння ОСОБА_20, яке розташоване по АДРЕСА_9, де вказаний автомобіль був виявлений і вилучений працівниками поліції.
Разом із означеним, обвинувальний акт складено та скеровано до суду першої інстанції тільки стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_2, тоді як інші вищезазначені в обвинувальному акті особи (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_19.) не визначені у своєму процесуальному статусі.
У разі, якщо досудовим розслідуванням встановлена їх участь у вчиненні кримінального правопорушення, - обвинувальний акт має містити відповідні анкетні відомості щодо іншого обвинуваченого та відповідне формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених.
У випадку, коли кримінальне провадження щодо цієї особи провадиться окремо, - це має бути зазначено органом досудового розслідування в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_2
Також це має бути зазначено у разі, якщо по кримінальному провадженню щодо такої особи, вказаної в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_2, вже ухвалено вирок суду або прийнято інше судове рішення відповідно до законодавства України.
В іншому випадку, без обумовлених законодавством виключних на те випадків і підстав, зазначення в обвинувальному акті таких осіб, крім обвинуваченого, є порушенням прав людини, передбачених Конституцією України.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняте такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Оскільки у даному випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 2 і п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, його слід повернути прокурору.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (ч. 3 ст. 315 КПК України).
02.12.2016 р. до районного суду звернувся прокурор НЕВМИТИЙ О.Ю. з клопотанням про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор НЕВМИТИЙ О.Ю. власне клопотання підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у зазначеному клопотанні.
Захисник - адвокат РЕВЯКІН А.В. вважає клопотання прокурора безпідставним та пропонує змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_1 у суді власну винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, не визнав повністю і пояснив, що насправді він взагалі непричетний до вчинення інкримінованих злочинів.
Тому категорично заперечує проти задоволення вказаного клопотання прокурора, а також повністю підтримує клопотання захисника РЕВЯКІНА А.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора НЕВМИТОГО О.Ю. та відмовити у задоволенні клопотання захиснику РЕВЯКІНУ А.В. з таких міркувань.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження та строк його дії, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, наявність місця навчання, майновий стан, особу обвинуваченого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є умисним, особливо тяжким злочином, за котрий законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 08 до 15 років, у зв'язку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування до обвинуваченого більш м'якого, окрім обраного, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також його спробам у подальшому переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження строку застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але строк такого продовження не може перевищувати шістдесяти днів.
Суд відкидає твердження захисника РЕВЯКІНА А.В., що передбачених законом підстав для продовження строку зазначеного запобіжного заходу немає.
У даному випадку суд ураховує, що справжній суспільний інтерес переважає наведені захисником обставини міцних соціальних зв'язків обвинуваченого.
Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання захиснику РЕВЯКІНУ А.В. про зміну зазначеному обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
02.12.2016 р. до районного суду звернувся прокурор НЕВМИТИЙ О.Ю. з клопотанням про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_9. на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор НЕВМИТИЙ О.Ю. власне клопотання підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у зазначеному клопотанні.
Захисник - адвокат ВОРОБЙОВ В.В. вважає клопотання прокурора безпідставним та пропонує змінити вказаному обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_9 у суді власну винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, ч. 3 ст. 289 КК України, не визнав повністю і пояснив, що насправді він взагалі непричетний до вчинення інкримінованих злочинів, бо має алібі, що перебував у цей час в іншому місці.
Тому категорично заперечує проти задоволення вказаного клопотання прокурора, повністю підтримує клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора НЕВМИТОГО О.Ю. та відмовити у задоволенні клопотання захиснику ВОРОБЙОВУ В.В. з таких міркувань.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження та строк його дії, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, відсутність зайнятості, майновий стан, особу обвинуваченого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є умисним, особливо тяжким злочином, за котрий законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 07 до 12 років, у зв'язку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування до обвинуваченого більш м'якого, окрім обраного, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також його спробам у подальшому переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9. запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але строк такого продовження не може перевищувати шістдесяти днів.
Суд відкидає твердження захисника ВОРОБЙОВА В.В., що передбачених законом підстав для продовження строку зазначеного запобіжного заходу немає.
У даному випадку суд ураховує, що справжній суспільний інтерес переважає наведені захисником обставини міцних соціальних зв'язків обвинуваченого.
Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання захиснику ВОРОБЙОВУ В.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_9. запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
Оскільки в наявності є достатні підстави для продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість обвинуваченого і не перевіряючи докази щодо їх достовірності, керуючись ст. ст. 193-194, 196-197, 199, 205, 314-316, 333, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання захисника ГУЦУЛ М.С. про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.
Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040550000020 від 07.01.2016 р., стосовно ОСОБА_8, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України, ОСОБА_1, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України, прокуророві відділу прокуратури Кіровоградської області НЕВМИТОМУ О.Ю. як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Клопотання прокурора НЕВМИТОГО О.Ю. про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів задовольнити.
Міру запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без змін.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 30 січня 2017 р. 24 години 00 хвилин.
Відмовити у задоволенні клопотання захиснику РЕВЯКІНУ А.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
Клопотання прокурора НЕВМИТОГО О.Ю. про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_9. на 60 днів задовольнити.
Міру запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_9. - залишити без змін.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9. продовжити до 30 січня 2017 р. 24 години 00 хвилин.
Відмовити у задоволенні клопотання захиснику ВОРОБЙОВУ В.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_9. запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт.
Відмовити у задоволенні клопотання прокурору НЕВМИТОМУ О.Ю. про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_10 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала в частині повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області, який ухвалив судове рішення, протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Головуючий:
суддя С. В. Щенюченко
судді:
Р.А. ЗАБУРАННИЙ
В.А. ОРЕНДОВСЬКИЙ
Згідно з оригіналом:
суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО
Судове рішення № 63148622, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області було прийнято 02.12.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 395/1002/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: