Ухвала суду № 63148239, 28.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9630/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2320/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Фединяка В.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Капущак С.В.

з участю ОСОБА_2 його представника

ОСОБА_3,

представника ВДВС Каліфіцького А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 року, за апеляційною представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

01 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 0481375 від 16 березня 2016 року на примусове виконання виконавчого листа №0907/94339/2012 р., виданого 31 липня 2012 року про стягнення з нього в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" (далі ІФТКЕ) 10879,73 грн. боргу. Посилаючись на те, що документ вступив в законну силу 30 липня 2012 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 31 липня 2013 року, тому виконавчий лист поданий до виконання з пропуском строку. Крім того, вказував, що копія постанови про відкриття провадження не була направлено йому для добровільного виконання, просив поновити строк на подання скарги на постанову державного виконавця від 16 березня 2016 року, визнати незаконною постанову державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Каліфіцького А.С. від 16 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №0907/9439/2012 р., виданого 31 липня 2012 року, зазначений виконавчий лист повернути у відділ ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2016 року поновлено строк на подання скарги на постанову державного виконавця від 16.03.2016 року та відмовлено ОСОБА_2 у задоволення скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової про задоволення скарги із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 року по виконанню виконавчого листа № 0907/9439/2012, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта, суд не врахував того, що постанову про відкриття виконавчого провадження №50481375 винесено з порушенням вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», так як у матеріалах справи копія оскаржуваної постанови не підписана та не скріплена печаткою. Крім того, строк пред'явлення виконавчого листа №0907/9439/2012 до виконання стік 31 липня 2013 року, а тому не було підстав для відкриття ппрровадження у справі за вказаним виконавчим листом.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просять задовольнити скаргу.

Представник відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції заперечив доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець довів суду належними доказами те, що відбулось переривання строку пред'явлення до виконання виконавчого листа №0907/94339/2012 р., виданого 31 липня 2012 року , а тому, враховуючи річний строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, та наявність переривання строку, який повинен бути врахований судом при розгляді даної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги. Крім того, доводи представника скаржника про те, що їй не було відомо про повернення стягувачу виконавчого листа за вищевказаним виконавчим провадженням, та те, що державний виконавець не вчиняв дій щодо пошуку майна, не є предметом доказування по даній скарзі за якою оскаржується постанова державного виконавця від 16.03.2016 року з підстав пропущення строку пред'явлення.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

За загальним правилом відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦПК за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що 31 липня 2012 року Івано-Франківським міським судом видано виконавчий лист №0907/9439/2012 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" 10879,73 грн. боргу.

На примусове стягнення з ОСОБА_2 в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" 10879,73 грн. заборгованості постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ВП №34041257 від 20 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

У зв'язку із не виявленням майна боржника постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції виконавчий лист №0907/9439/2012 виданий 31.07.2012 року, 27 червня 2013 року повернуто стягувачу.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 2 серпня 2013 року, за заявою стягувача відкрито виконавче провадження ВП №39185666 про примусове стягнення з ОСОБА_2 в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" 10879,73 грн. заборгованості, який повернутий стягувачу 31 жовтня 3013 року за відсутністю придатного майна для звернення стягнення.

18 листопада 2013 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, за заявою стягувача відкрито виконавче провадження ВП №40802359 про примусове стягнення з ОСОБА_2 в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" 10879,73 грн. заборгованості, який повернутий стягувачу 29 квітня 3014 року у зв'язку з відсутністю майна для звернення стягнення.

Також постановою від 28 липня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП№44190780 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості та 03 грудня 2014 року повернуто стягувачу з таких же підстав.

Заначений виконавчий лист було звернуто до виконання: 5 лютого 2015 року повернутий 25 червня 2015 року; 6 листопада 2015 року повернутий 23 лютого 2016 року у зв'язку з відсутністю майна боржника для звернення стягнення.

За заявою стягувача від 9 березня 2016 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 16 березня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП №50481375 про примусове стягнення з ОСОБА_2 в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" 10879,73 грн. заборгованості, яка оскаржується боржником з підстав пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Перевіряючи додержання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд враховує як положення статті 22 Закону про виконавче провадження, так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання. При цьому відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно роз'яснень даних у п.22 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження, повернення виконавчого документа стягувачу не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Пунктами 1 та 5 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанцій, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №0907/9439/2012 виданого 31 липня 2012 року Івано-Франківським про стягнення з ОСОБА_2 в користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтепплокомунене»го" 10879,73 грн. заборгованості було перервано. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документу на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. Відтак суд першої інстанцій обґрунтовано зазначив, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання слід відраховувати починаючи з 23 лютого 2016 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків судді викладених в оскаржуваній ухвалі, тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цієї ухвали, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Судді: В.Д.Фединяк

Р.Й.Матківський

Я.Ю.Ковалюк