Постанова № 63148000, 01.12.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1824/16-а

01 грудня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді: Мужика І.І.

секретаря: Дмитрук С.І.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Жукової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

Встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В судовому засіданні представник позивач по справі ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, яку просить задоволити та визнати дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області Жукова О.О. позов не визнала і просить в його задоволенні відмовити, оскільки він безпідставний.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши матеріали справи приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них та їхніх сімей.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, то застосуванню при розв'язанні спору підлягають норми ч.2 ст.71 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19 серпня 2013 року є пенсіонером та перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, та отримує пенсію за віком відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2).

При призначенні позивачу по справі ОСОБА_3 пенсії відповідач не врахував довідку про заробітну плату № 63 від 18.06.2012 року, видану ТзОВ «Московська бурова компанія» за період роботи з 01.05.2005 року по 01.04.2006 року. Дана довідка із включенням районного коефіцієнту та північної надбавки.

В серпні місяці 2016 року позивач по справі ОСОБА_3 звернувся до Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області із заявою про врахування при обчисленн йому пенсії довідки про заробітну плату за період з 01.05.2005 року по 01.04.2006 року з включенням районних коефіцієнтів та північної надбавки до заробітної плат, а також щодо зняття обмеження коефіцієнтів 5,6 із його заробітної плати при обчисленні пенсії.

Однак, листом Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області від 02.09.2016 року № 199/П-15 позивачу по справі ОСОБА_3 відмовлено у відмовлено у неврахованні до його заробітної плати районних коефіцієнтів та північних надбавок, а також повідомлено про застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав - учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Для визначення права на пенсію громадянам держав учасників Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходи) за періоди, які зараховуються до трудового стажу.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу). На які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу) з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу для обчислення пенсії враховується суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.п. «д» п. 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Враховуючи той факт, що позивач по справі ОСОБА_3 працював в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та отримував заробітну плату із районними коефіцієнтами та північними надбавками, з яких було здійснено відрахування на пенсійне страхування та подала відповідачу довідку про заробітну плату з вказаними доплатами, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, і він має право на врахування районного коефіцієнта та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь період роботи у даній місцевості.

Згідно ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

При призначенні пенсії, позивачем по справі ОСОБА_3 надалася довідка про заробітну плату від 18.06.2012 року №63, видану ТзОВ «Московська бурова компанія» за період з 01.05.2005 року по 01.04.2006 року. Дана довідка про заробітну має відмітку, що із зазначених сум виплат здійснювалися відрахування в Пенсійний фонд за встановленими тарифами.

Однак, Надвірнянське об'єднане управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області всупереч вимогам вищезазначених нормативно-правових актів не взяло до розрахунку пенсії довідку про заробітну плату від 18.06.2012 року №63, видану ТзОВ «Московська бурова компанія».

При призначенні пенсії позивачем по справі ОСОБА_3 надалася довідка про заробітну плату від 30.04.2012 року №11-365, видану «Прикарпатським управлінням бурових робіт» ВАТ «Укрнафта» за період з січня місяця 1986 року по грудень місяць 1990 року. Проте, Надвірнянське об'єднане управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при розрахунку заробітку застосовано обмеження коефіцієнту заробітної плати 5,6 за період з 01.01.1986 року по 30.11.1990 року.

Згідно із частиною 1 статтті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із частиною 2 ст.41 вищезазначеного Закону суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до раніше діючої редакції статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включалися всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. І тільки з 10.06.2003 року. До вище вказаної статті Законом України від 22.05.2003 року були внесені зміни, якими передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто не поширюються на правовідносини, які виникли до їх видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт.

На підставі наведеної норми Конституції частина 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» посилається на законодавство, що діяло раніше, а саме: вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення», що набув чинності з 01.01.1992 року.

При обчисленні пенсії позивача взято заробітну плату відповідно до довідки від 30.04.2012 року №11-365, виданої «Прикарпатським управлінням бурових робіт» ВАТ «Укрнафта» за період з січня місяця 1986 року по грудень місяць 1990 року. Із всіх сум заробітної плати сплачувалися внески на соціальне страхування.

Крім того, на час отримання позивачем по справі ОСОБА_3 заробітної плати в період з січня місяця 1986 року по грудень місяць 1990 року таких обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, оскільки вони були встановлені лише постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів.

А тому, суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі ст.ст.18, 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

Постановив:

Позов ОСОБА_3 - задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в зарахуванні довідки про заробітну плату при призначенні ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах та щодо застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 02.03.2016 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнта та північної надбавки на підставі довідки про заробітну плату № 63 від 18.06.2012 року, виданої ТОВ «Московська бурова компанія» за період з 01.05.2005 року по 01.04.2006 року і виплатити недоотримані ОСОБА_3 суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської з 02.03.2016 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, знявши обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 за період з 01.01.1986 року по 30.11.1990 року при обчисленні пенсії ОСОБА_3 і виплатити недоотримані ОСОБА_3 суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст. 186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Мужик І.І.

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2016 року.