Рішення № 63147587, 29.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/3371/15-ц 22-ц/774/978/К/16

Справа № 212/3371/15-ц Головуючий в І інстанції

Категорія 26 (III) Зімін М. В.

№22-ц/774/978/к/16 Доповідач - Митрофанова Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: - Митрофанової Л.В.,

суддів: - Бондар Я.М., Зубакової В. П.,

за участю: секретаря Гладиш К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2015 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_5, ПАТ «ХДІ страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25.11.2013 в м. Кривий Ріг сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ЗАЗ TF69YO», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_5, який здійснив наїзд на ОСОБА_7

Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.05.2014 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України. Цивільна відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПАТ «ХДІ Страхування». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй спричинено матеріальну та моральну шкоду, яку просила стягнути з ПАТ «ХДІ Страхування» та ОСОБА_5

Уточнивши позовні вимоги в червні 2015 року позивач просила стягнути з ПАТ «ХДІ Страхування» витрати на лікування у сумі 20000 грн., шкоду, пов'язану з пошкодженням майна у розмірі 2750 грн., моральну шкоду у сумі 1542,07 грн., з відповідача ОСОБА_5 стягнути на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3069 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 28457,93 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «ХДІ Страхування» на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 1542,07 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 25000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «ХДІ Страхування» та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі по 551,20 грн.

В апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що судом ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення. Ухвалюючи рішення, суд не взяв до уваги, що відповідачем ОСОБА_5 до судового розгляду відшкодовано позивачу 35 000 грн., з яких 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5 000 грн. в рахунок витрат на лікування. В рішенні невірно зазначено, що ОСОБА_5 не оспорював розмір витрат на лікування, позивачем не пред'являв вимоги про відшкодування цих вимог, а відповідачу не надавались докази на їх підтвердження. При ухваленні рішення судом не визначено загальному розміру моральної шкоди, заподіяної позивачу. Стягуючи з ПАТ «ХДІ Страхування» моральну шкоду в розмірі 1542,07, як 5% від 30841,56 грн., суд першої інстанції не взяв до уваги, що на момент вчинення ДТП на страховика Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладався обов'язок відшкодовувати моральну шкоду у розмірі, який не перевищує 5 000 грн., решту має сплачувати винна особа. В матеріалах справи маються два різні тексти позовної заяви, проте суд не зазначив, який саме позов він розглянув. Крім того, судом не розглянуті позовні вимоги щодо матеріальних витрат на речі позивача та відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3069 грн. та невірно розраховано судові витрати.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_8 та відповідач ПАТ «ХДІ Страхування» просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 листопада 2013 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ЗАЗ TF69YO», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5

Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.05.2014 року, ОСОБА_5 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді. Потерпілою у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_7, якій було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2140175 у ПАТ «ХДІ Страхування» забезпеченим транспортним засобом є ЗАЗ TF69YO державний номер НОМЕР_1. (а.с.19, 120).

Згідно листа ПАТ «ХДІ страхування» за вих.№ 945 від 27.10.2014 року, у зв'язку з тим, що винною у скоєнні ДТП особою ОСОБА_5 частково було відшкодовано завдану ОСОБА_7 шкоду, розмір страхового відшкодування зменшується на суму отриманого відшкодування, а саме 25000,00 грн., розмір страхового відшкодування складатиме 5841,56 грн. (а.с.20).

У період з 25 листопада 2013 року по 23 грудня 2013 року ОСОБА_7 знаходилась на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманою побутової травмою внаслідок ДТП у КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР та була виписана на амбулаторне лікування у травматолога та невропатолога. (а.с. 23).

Згідно листа КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР від 09.12.2014 № 2664, ОСОБА_9 знаходилась на стаціонарному лікування у відділенні хірургічної стоматології з 29.01.2014 по 11.02.2014 з діагнозом: посттравматичний остеомієліт нижньої щелепи. У ОСОБА_7 була неможливість акту жування, вона дійсно потребувала допомоги матері, яка знаходилась поруч з нею весь курс лікування у відділенні хірургічної стоматології. (а.с. 29).

Згідно листків непрацездатності та виписок з історії хвороби ОСОБА_7 у період з 25.11.2013 по 23.12.2013 перебувала за стаціонарному та амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР, у період з 25.12.2013 по 24.01.2014 на амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 16» ДОР, у період з 29.01.2014 по 11.02.2014 на стаціонарному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР, у період з 12.02.2014 по 22.03.2014 на амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 16» ДОР, у період з 26.05.2014 по 31.05.2014 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР (а.с. 24-28, 32-38).

Згідно довідки МСЕК № 051171 від 24.10.1995 ОСОБА_7 має інвалідність третьої групи, як інвалід дитинства. (а.с. 39).

Згідно довідки КП «Кривбасводоканал» від 14.04.2014, ОСОБА_7 працює на підприємстві на посаді бухгалтера та її заробітна плата складає за 15 днів 3069,00 грн. (120 годин). (а.с. 40).

Згідно наказів КП «Кривбасводоканал» № 209 від 24.03.2014, № 213 від 26.03.2014, № 231 від 01.04.2014 ОСОБА_7 перебувала у безоплатних відпустках без збереження заробітної плати за сімейними обставинами у період з 24.03.2014 по 28.03.2014, 31.03.2014 по 04.04.2014, 07.04.2014 по 11.04.2014 відповідно. (а.с. 41-43).

Згідно довідки ФОП ОСОБА_10, 21.09.2011 ОСОБА_7 придбала пальто мод. № 73 - 46 р. фіолетового кольору вартістю 2150 грн. фірми «Stella Polare». (а.с. 44-45).

Згідно довідки ДПП «Кривбасспромводопостачаня» від 10 квітня 2014 року № 88, ОСОБА_11 працює на підприємстві на посаді начальника виробничо-технічного відділу та її заробітна плата на 22 дні без утримання складає 5261,30 грн. (а.с. 46).

Згідно наказів ДПП «Кривбасспромводопостачаня» № 2057 від 26.11.2013, № 47 від 02.01.2014, № 86 від 04.01.2014, № 368 від 03.03.2014, № 388 від 05.03.2014, № 453 від 21.03.2014, № 454 від 20.03.2014, № 479 від 28.03.2014, № 537 від 04.04.2014 ОСОБА_7 перебувала у безоплатних відпустках без збереження заробітної плати за сімейними обставинами у період з 26.11.2013 по 29.11.2013, 02.01.2014 по 04.01.2014, 08.01.2014 по 10.01.2014, з 03.03.2014 по 04.03.2014, з 06.03.2014 по 07.03.2014, 21.03.2014, з 24.03.23014 по 28.03.2014, 31.03.2014, 07.04.2014 відповідно. (а.с. 47-55).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 56).

25.11.2013 ОСОБА_7 звернулась із заявою до ПАТ «ХДІ страхування» про виплату їй страхового відшкодування. (а.с. 223).

Згідно страхового акту №973-20/13-6901 від 27.10.2014, складеного страховиком, було визначено до сплати потерпілій ОСОБА_7 страхове відшкодування в розмірі 5841,56 грн. (а.с. 121).

Згідно наданого розрахунку № 973-20/13-6901 від 08.10.2014, складеного ПАТ «ХДІ страхування» розмір шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого визначено в розмірі 30841,56 грн. (а.с. 122).

Витрати на лікування ОСОБА_7 становлять 31137,59 грн., що підтверджується чеками та рецептами. (а.с. 146-192).

Відповідно до розписки від 01.12.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. на лікування своєї дочки ОСОБА_7, потерпілої у ДТП. (а.с. 193).

Відповідно до розписки від 05.12.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди ДТП. (а.с. 194).

Відповідно до розписки від 16.12.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на лікування своєї дочки ОСОБА_7, потерпілої у ДТП. (а.с. 195).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами по справі було сплачено позивачці на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 40841,56 грн., яка більша за визначену позивачкою, у зв'язку з чим вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Колегією суддів не перевірюється правильність вказаного висновку суду першої інстанції, оскільки сторонами по справі рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди не оскаржено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7 в частині стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 25000 грн., суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.1167,1168 ЦК України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно необхідності задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП з огляду наступне.

Відповідно по положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки на час ДТП автомобілем НОМЕР_2 на законних підставах керував ОСОБА_5, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що останній повинен нести відповідальність за завдання моральної шкоди.

Крім того, відповідно до ст. 261 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Суд першої інстанції вірно встановив розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПАТ «ХДІ Страхування» в розмірі 1542,07 грн. із розрахунку 30841,56 грн. х 5%.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 про те, що на страховика покладався обов'язок відшкодовувати моральну шкоду у розмірі, який не перевищує 5 000 грн. є безпідставними, оскільки Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко встановлений розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодування потерпілому, і цей розмір становить 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Разом з тим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено що витрати на лікування позивача склали 30841,56 грн., вказані висновки суду першої інстанції підтверджуються наданим розрахунком № 973-20/13-6901 від 08.10.2014, який складено ПАТ «ХДІ страхування» та в якому встановлено, що розмір шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого визначено в розмірі 30841,56 грн. (а.с. 122)

Крім того судом встановлено, що у період з 25 листопада 2013 року по 23 грудня 2013 року ОСОБА_7 знаходилась на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманою побутової травмою внаслідок ДТП у КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР та була виписана на амбулаторне лікування у травматолога та невропатолога. (а.с. 23).

Згідно листа КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР від 09.12.2014 № 2664, ОСОБА_9 знаходилась на стаціонарному лікування у відділенні хірургічної стоматології з 29.01.2014 по 11.02.2014 з діагнозом: посттравматичний остеомієліт нижньої щелепи. У ОСОБА_7 була неможливість акту жування, вона дійсно потребувала допомоги матері, яка знаходилась поруч з нею весь курс лікування у відділенні хірургічної стоматології. (а.с. 29).

Згідно листків непрацездатності та виписок з історії хвороби ОСОБА_7 у період з 25.11.2013 по 23.12.2013 перебувала за стаціонарному та амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР, у період з 25.12.2013 по 24.01.2014 на амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 16» ДОР, у період з 29.01.2014 по 11.02.2014 на стаціонарному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР, у період з 12.02.2014 по 22.03.2014 на амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 16» ДОР, у період з 26.05.2014 по 31.05.2014 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР (а.с. 24-28, 32-38).

Взагалі витрати на лікування ОСОБА_7 становлять 31137,59 грн., що підтверджується чеками та рецептами. (а.с.146-192), та є належними та допустимими доказами підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди у звязку з ушкодженням здоров'я.

Також судом встановлено, що відповідно до розписки від 01.12.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. на лікування своєї дочки ОСОБА_7, потерпілої у ДТП. (а.с. 193).

Відповідно до розписки від 05.12.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди ДТП. (а.с. 194).

Відповідно до розписки від 16.12.2013 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на лікування своєї дочки ОСОБА_7, потерпілої у ДТП. (а.с. 195).

З урахуванням шкоди, яка заподіяна життю та здоров'ю потерпілого в розмірі 30841,56 грн., виплати страховиком страхового відшкодування в розмірі 5841,56 грн., колегія суддів приходить до висновку, що розмір матеріальної шкоди, яка підлягала стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 становить 25000 грн.

Виходячи із копій розписок, які були надані ОСОБА_13 (батьком ОСОБА_6) ОСОБА_5 на суму 35000 грн., суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що останнім було сплачено всі витрати матеріального характеру на лікування ОСОБА_7 та крім того 10000 грн., які розцінюються судом як відшкодування моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи про питання про розмір відшкодування позивачці моральної шкоди, враховує тяжкість тілесних ушкоджень ОСОБА_7, глибину фізичних та моральних страждань позивачки, наслідки тілесних ушкоджень, вимушені зміни у її житті у зв'язку із отриманням травмування, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 у вигляді одноразового відшкодування в сумі 20 000,00 грн., та з урахуванням відшкодування ОСОБА_5 10000 грн. вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру моральної шкоди, зменшивши цей розмір з 25000 грн. до 10000 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного розподілу стягнення судового збору колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції вірно визначився із розміром судового збору та стягнув з відповідачів на користь держави мінімально передбачений судовий збір згідно частково задоволення двох немайнових позовних вимог позивача.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не містять посилань на нові докази, які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Керуючись статтями 303, 307, п.3 ч.1ст. 309, ст. 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 лютого 2016 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 з 25000 грн. до 10000 (десять тисяч) грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: