Вирок № 63145906, 05.12.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/671/16

Справа № 200/19321/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.,

при секретарі судового засідання - Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора - Павловського Є.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016040030000810, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Ленінське, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді менеджера в ЧП «ОСОБА_5.», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2016 року близько 15 години 20 хвилини, ОСОБА_2 керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Мерседес Бенц» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухався по пр.Богдана Хмельницького з боку вул.Б.Кротова, в напрямку проїзду ОСОБА_6 в м. Дніпро.

На шляху руху ОСОБА_2, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обставки та її змінам, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_1, який рухався по проїзній частині зліва направо за напрямком його руху, якого він об'єктивно здатний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого в районі електроопори №2130, скоїв на нього наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна на спинці носу ліворуч; закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням уламків в проекції хірургічної шейки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №4016е від 27 жовтня 2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилися в тому, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушив вимоги п.п.12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

-п.12.3 - «При виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Вищезазначені дії ОСОБА_2, що виразилися в порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив про те, що до подій дорожньо-транспортної пригоди 05.10.2016 року, він обвинуваченого не знав.

05.10.2016 року десь о 15.20 год. він йшов по пр.Богдана Хмельницького в м.Дніпро, оскільки йому необхідно було перейти проїзну частину, він упевнився у відсутності транспортних засобів, став йти по проїзній частині вказаного проспекту. Спочатку перейшов одну полосу руху, дійшов до трамвайних колій, знову подивися по сторонам, поблизу транспортних засобів не було, й став далі переходити проїзну частину, але в кінці його руху на нього здійснив наїзд транспортний засіб. Після наїзду на нього, він не пам'ятає, що відбувалося далі. Після ДТП він перебував на лікуванні. Вказав, що тоді перебував в стані сп'яніння, вживав горілку.

Просив суд задовольнити його цивільний позов та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на лікування, тобто завдані матеріальні збитки в розмірі 15 000 грн., а також 8000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Вважав за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання не пов'язане із позбавленням волі та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 05 жовтня 2016 року з фототаблицею до нього, яким зафіксований факт дорожньо-транспортної пригоди по пр.Богдана Хмельницького в м.Дніпро, вказані погодні умови - похмуро, дощ, місце ДТП, елементи вулиці та дороги, вид, тип та стан покриття, вказано про відсутність дорожньої розмітки, дорожні знаки, умови освітленості, відстань видимості з робочого місця водія, локалізація та характер пошкоджень транспортного засобу, сліди шин та інші сліди на дорожньому покритті відсутні ( а.с.6-11, а.с.13-14).

Схемою дорожньо-транспортної пригоди, якою встановлений напрямок руху транспортного засобу та пішохода ( а.с.12).

Довідкою №326 Комунального закладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16» ДОР, згідно до якої о 16.50 год. до лікарні госпіталізований ОСОБА_1 з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови, забій грудної клітини справа, закритий перелом правої плечової кістки, виявлено стан сп'яніння ( а.с.16).

Висновком судово-медичної експертизи №4016е від 27 жовтня 2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 за даними медичної документації та при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна на спинці носу ліворуч; закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням уламків в проекції хірургічної шейки. За своїм характером виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні ( більш, як 21 день).

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 16 МКЛ, тобто і в термін, на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

Тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, якими могли бути і виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженого на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

В умовах стаціонару була взята кров потерпілого для дослідження на наявність алкогольного сп'яніння - алкоголь в крові 2,75 проміле , що відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння ( а.с.31-34).

Протоколом слідчого експерименту від 25.10.2016 року з фототаблицею, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1, який розказав про обставини та показав механізм дорожньо-транспортної пригоди ( а.с.50-53).

Протоколом слідчого експерименту від 27.10.2016 року з фототаблицею, проведеного за участю ОСОБА_2, який розказав про обставини та показав механізм дорожньо-транспортної пригоди ( а.с.58-59).

Даними судової автотехнічної експертизи №5/10.1-1008 від 28.10.2016 року, відповідно до висновків якої в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mercedes-Benz 311CDI" ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

В умовах місця події, водій автомобіля «Mercedes-Benz 311CDI" ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти вказаній ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Mercedes-Benz 311CDI" ОСОБА_2 не відповідали вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням події ДТП ( а.с.64-66).

Суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_2, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Так, будучи допитаним в суді, обвинувачений ОСОБА_2 провину визнав частково та пояснив, що 05.10.2016 року десь о 15.20 год. він керував автомобілем марки «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_3 й рухався в середній смузі руху по пр.Богдана Хмельницького в м.Дніпро, в напрямку тупика 12-го трамваю, з допустимою швидкістю руху приблизно 60-65 км/год. В процесі свого руху на відстані 70 метрів побачив чоловіка, як потім дізнався потерпілого ОСОБА_1, котрий переходив трамвайні колії по проспекту. В подальшому він побачив, що ОСОБА_1 став перебігати дорогу, до нього залишалось десь 12 метрів. Він прийняв заходи екстреного гальмування, повернув вправо, однак запобігти наїзду на ОСОБА_1 не вдалося. Вказав, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винен і пішохід ОСОБА_1, а він винен в тому, що не пропустив ОСОБА_1, застосував заходи екстреного гальмування.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнав частково, оскільки вважає в даному ДТП є провина і потерпілого ОСОБА_1

При цьому, без огляду на дану позицію обвинуваченого, його провина повністю доведена під час судового розгляду вищезазначеними доказами.

Так, під час судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_4, порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, які призвели до даної дорожньо-транспортної пригоди.

Ці обставини підтверджується висновками автотехнічної експертизи № 5/10.1-1008 від 28.10.2016 року, яким встановлено, що дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що є причиною дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, експертами зазначено, що водій автомобіля «Мерседес-Бенц» ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти вказаній ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду.

При цьому, згідно із даними висновками, відстань, на якій автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 знаходився від місця наїзду в момент виникнення водію небезпеки для руху, більша за відстань зупиночного шляху автомобіля «Мерседес-Бенц» при екстреному гальмуванні в умовах місця пригоди, тому водій автомобіля «Мерседес-Бенц» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним гальмуванням із зупинкою автомобіля до місця наїзду.

У суда немає сумнівів у достовірності даного висновку експертизи, яка проведена з дотриманням встановленого процесуального порядку в експертній установі, особою, що володіє спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ним питань і має тривалий стаж експертної роботи, для їх виконання експерту був наданий необхідний і достатній матеріал.

Також, потерпілий ОСОБА_1 як в ході досудового розслідування так і в судовому засіданні стверджував, що дійсно 05.10.2016 року десь о15.20 год. він перетинав проїзну частину пр.Богдана Хмельницького в м.Дніпро, переконавшись у відсутності транспортних засобів, однак завершаючи рух вже по другій смузі, на нього здійснив наїзд автомобіль.

Дані покази не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються з іншими доказами, зокрема протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та висновком автотехнічної експертизи.

Крім того, суд також приходить до висновку про те, що саме діями обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що об»єктивно підтверджується проведеними по справі експертними дослідженнями, узгоджуються з показами потерпілого щодо механізму, локалізації та обставин отримання ним тілесних ушкоджень.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того, що причиною даного ДТП стали дії потерпілого ОСОБА_1, судом не приймаються як доказ його невинуватості, так як відповідно до проведеного автотехнічного дослідження, відстань, на якій автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 знаходився від місця наїзду в момент виникнення водію небезпеки для руху, більша за відстань зупиночного шляху автомобіля «Мерседес-Бенц» при екстреному гальмуванні в умовах місця пригоди, тому водій автомобіля «Мерседес-Бенц» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним гальмуванням із зупинкою автомобіля до місця наїзду, й саме через це дії водія автомобіля «Мерседес Бенц» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, проведеним оглядом місці події встановлено відсутність слідів шин від автомобіля під керуванням ОСОБА_2, а тому дані доводи спростовує покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він здійснив усі заходи екстреного гальмування, щоб запобігти наїзду на потерпілого ОСОБА_1

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує, що злочин скоєний ОСОБА_2 є необережним, віднесений до категорії невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та реєстрації, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, його відношення до скоєного.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керувати транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання по цивільному позову потерпілого ОСОБА_1 щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Так, статтею 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Вирішуючи питання по цивільному позову потерпілого ОСОБА_1 щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 15 000 грн., суд вважає за необхідне задовольнити його в повному обсязі, оскільки такий розмір шкоди підтверджено наданими суду товарними чеками, які потерпілий витратив на лікування, а отже суд вважає дані вимоги обґрунтованими та такими, що повністю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Доводи викладені в цивільному позові щодо відшкодування завданої моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1, суд вважає обґрунтованими та доведеними з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Зокрема, при визначенні розміру грошового відшкодуванням моральної шкоди, судом враховуються тяжкість завданих тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, які віднесені до середнього ступеню тяжкості, вимушені зміни в життєвих і виробничих відносинах потерпілого, а також його моральні та фізичні страждання, пов'язані із самими обставинами дорожньо-транспортної пригоди, її наслідків для здоров'я.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне в повному обсязі задовольнити цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 8 000 грн. заподіяної моральної шкоди, що буде відповідати ступеню моральних та фізичних страждань потерпілого.

Керуючись ст.ст.128, 368 - 371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 250 ( двохсот п'ятдесяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 4 250 гривень, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 суму завданих матеріальних збитків в розмірі 15 000 гривень 00 копійки, а також 8 000 гривень завданих моральних збитків, а всього 23 000 гривен 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області при проведенні експертизи у сумі 879 гривень 60 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, отримувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, призначення платежу - на експертизу № 5/10.1-1008 від 28.10.2016 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук