Ухвала суду № 63145647, 30.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р. Справа № 815/1168/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної Поліції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної Поліції України, Центральної атестаційної комісії №7 про визнання протиправними дій та рішення, визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання Наказу Національної поліції України від 23.11.2015р. №210 «Про організацію заходів з тестування складу Національної поліції України», визнання протиправними дій Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_3, визнання незаконним та скасування рішення викладеного у протоколі Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України від 01.03.201 6р. та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: " 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно ОСОБА_3, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 08.08.2016р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_3.

Скасовано рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції

викладене у протоколі від 01.03.2016р. та зазначене в розділі IV "Результати атестування висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: " 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийнято стосовно ОСОБА_3

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Національна Поліція України подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до наказу голови Національної поліції України Х. Деканоїдзе №174 о/с від 11.11.2015р. згідно п.9 та п.12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" був призначений на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання "підполковник поліції" .

Наказом Голови Національної поліції України від 20.11.2015р.№210 о/с з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" було при значено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві, в тому числі посадових осіб відділу, у якому працював позивач.

Цим наказом зобов'язано керівників структурних підрозділів апарату НПУ, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві скласти списки поліцейських апарату НПУ, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві, які підлягають атестуванню; скласти атестаційні листи стосовно поліцейських; підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності.

Наказом Національної поліції України від 18.02.2016р. №147 створено Центральну атестаційну комісію №7 Національної поліції України та затверджений її персональний склад у кількості 7 осіб: голова комісії - полковник поліції ОСОБА_2, заступник голови - начальник Головного слідчого управління; секретар - лейтенант поліції ОСОБА_5, інспектор роти 10 батальйону 4 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції; члени комісії: полковник поліції ОСОБА_6, заступник начальника управління Департаменту кадрового забезпечення; старший лейтенант поліції ОСОБА_7, головний оперуповноважений - інспектор Департаменту карного розшуку; ОСОБА_8, представник громадської організації "Експертна рада при МВС" (за згодою); ОСОБА_9, представник громадської організації "ВО Автомайдан" (за згодою); ОСОБА_10, представник громадської організації "Народний тил" (за згодою) .

22.02.2016р. відносно позивача на підставі наказу №210о/с від 20.11.2015р. складений атестаційний лист. В атестаційному листі від 22.02.2016р. зазначено, що ОСОБА_3 за період служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони, як висококваліфікований спеціаліст, умілий організатор, який володіє високим почуттям відповідальності за доручену справу. В атестаційному листі наведені дані його роботи за 2015 рік, а також зазначено про наявність авторитету у колективі. Атестаційний лист підписаний начальником відділу управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_11 Відповідно до висновку прямого керівника начальника управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України полковника поліції Ссменцова 0.10. займаній посаді ОСОБА_3 відповідає.

У розділі III атестаційного листа "Результати тестування" зазначено "тестування загальних навичок 35/60, професійне тестування 24/60".

Згідно з протоколом ОП №15.00004192.0027033 від 01.03.2016р. засідання Центральної атестаційної комісії №7 на засіданні були присутні: голова комісії - ОСОБА_8., секретар - Лишневська К.С. та чотири члена комісії: ОСОБА_10, ОСОБА_7., ОСОБА_6, ОСОБА_9 Членами комісії під час проведення атестації було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

У зазначеному протоколі вказано, що членами Центральної атестаційної комісії №7 позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди Центральна атестаційна комісія №7 прийняла рішення про визнання ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність .

Зазначені результати атестування занесені у розділ IV атестаційного листа ОСОБА_3, з яким він ознайомлений 05.03.2016р.

05.03.2016р. ОСОБА_3 подав до Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України скаргу на висновок центральної атестаційної комісії, в якій просив його скасувати .

Згідно з протоколом від 12.03.2016р. засідання Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 членами комісії залишено без розгляду скаргу ОСОБА_3

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з протиправності дій Національної поліції України щодо проведення атестації позивача, оскільки відсутні підстави для проведення атестації позивача; також суд дійшов висновку що рішення викладене у протоколі Центральної атестаційної комісії Національної поліції України та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: " 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно ОСОБА_3 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності позивача займаній посаді, а також не доведено, що при прийнятті рішення (висновку) про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії, визначені п.16 р.IV Інструкції про порядок проведення поліцейських від 17 листопада 2015 року. Разом з цим, вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_3, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання Наказу Національної поліції України від 23.11.2015р. №210 «Про організацію заходів з тестування складу Національної поліції України», задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено прийняття Національною поліцією України такого рішення щодо затвердження конкретного списку поліцейських із значенням їх прізвища, імені та по батькові, які підлягають атестуванню до якого було включено ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З 07.11.2015р. набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ, який, згідно з його преамбулою, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно пункту 9 розділу ХІ вказаного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач скористався таким правом та 11.11.2015р. був призначений на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції. Таким чином, НП України визнало позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України «Про Національну поліцію».

Статтями 58, 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається, відповідно до ст.58 цього Закону, призначеним безстроково. З аналізу пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» вбачається, що вказана норма не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.

Законом України «Про Національну поліцію», серед іншого, визначені мета та підстави атестування поліцейських. Зокрема, статтею 57 цього Закону встановлено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. (ч.1 ст.57) Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. (ч.2 ст.57 Закону)

Наведені у частині 2 статті 57 Закону підстави для проведення атестації є вичерпними.

Дослідивши наказ НП України №210 о/с від 20.11.2015р. апеляційний суд встановив, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». На цю мету проведення атестування посилався і відповідач, обґрунтовуючи правомірність проведення атестації позивача на підставі зазначеного наказу.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно визначив таке обґрунтування безпідставним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта, в обґрунтування правомірності проведення атестації позивача на підставі зазначеного наказу на те, що під час проведення атестування основним завданням було визначення відповідності особи, як колишнього працівника органів внутрішніх справ оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського та з'ясування рівня його професійних якостей, мотивації, оскільки вимоги до поліцейського визначені самим Законом України «Про Національну поліцію», а проведення атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ так і тих, які вперше прийняті на службу безпосередньо в органи поліції) можливо при наявності на це встановлених Законом підстав.

Колегія суддів вважає, що кожна з трьох підстав для проведення атестування, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», повинна бути пов'язана з певними передумовами в залежності від самої підстави проведення цього атестування, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав для звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби.

Відповідно, такі підстави повинні бути визначені відносно конкретного поліцейського.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, жодної з трьох підстав для проведення атестування позивача не існувало. Позивач не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, що встановлено пунктом 1 частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Щодо наявності підстав, встановлених пунктами 2 та 3 частини 2 цієї статті (для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність), під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник апелянта не зазначив жодних обставин та не надав жодних належних і допустимих доказів щодо їх наявності для атестування позивача, тобто наявності відповідних передумов для призначення атестації з цих підстав (неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби).

Також, апеляційний суд знаходить безпідставними посилання апелянта на наявність у голови Національно Поліції України права на призначення атестації працівників поліції, йому підпорядкованих, яке передбачено ч.4 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», як на достатню підставу для проведення атестації. Таке право керівника не є абсолютним і таким, яке може реалізовуватись ним на власний розсуд. Його реалізація можлива лише у системному зв'язку з іншими вимогами статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» щодо мети та підстав для проведення атестування і лише за їх наявності у сукупності.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач добровільно виявив бажання пройти атестування.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки пунктом 3 Наказу Національної поліції України №102 від 23.11.2015р. «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» керівникам структурних підрозділів НПУ наказано проінформувати особовий склад про те, що особи, які не зареєстровані у ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції.

Крім того, колегія суддів вважає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію», Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 року по справі №21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР - 42946756).

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України «Про Національну поліцію» не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України «Про професійний розвиток працівників».

Так, статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягає атестації. Зокрема, згідно ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Позивача було призначено на теперішню посаду наказом Національної поліції України від 11.11.2015 року №174 о/с вперше, а тому він не міг бути призначений до проходження атестації за цією посадою до 11.11.2016 року.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції що підстави для проведення атестації позивача були відсутні, а відповідно неправомірним є проведення його атестування.

Порядок організації, підготовки, проведення атестування встановлено Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, якою визначено, що атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно пункту 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно пунктів 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи атестаційний лист та протокол апеляційний суд встановив, що в них відсутні відомості про наявність будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків. У рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийняття рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення, відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також докази в обґрунтування цих тверджень, що не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав не взято до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає позивач.

Не може бути обґрунтованим висновок атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді з тих підстав, що позивач не набрав мінімального балу за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест), встановленого п.10 розділу IV Інструкції № 1465. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не враховано, що рівень теоретичних знань та професійних якостей не є єдиним критерієм, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, які повинна враховувати атестаційна комісія при прийнятті рішення стосовно поліцейського. Визначені вказаним пунктом Інструкції критерії атестаційна комісія повинна враховувати в їх сукупності та взаємозв'язку. Негативні результати тестування можуть бути підставою для відмови у прийнятті на службу, у призначенні на вищу посаду, однак самі по собі результати тестування не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю.

До того ж, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити рішення атестаційної комісії на відповідність фактичним обставинам проведення співбесіди, оскільки стенограма співбесіди або аудіо-, відео- фіксація її перебігу не проводились. У самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавались позивачу та надані ним відповіді. Відповідач жодних пояснень щодо змісту співбесіди не надав.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на безпідставність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Закону України «Про професійний розвиток працівників», оскільки положення вказаного Закону є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, не суперечать положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.

А відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному суді, не доведено законності та обґрунтованості прийнятого стосовно позивача рішення Центральної атестаційної комісії №7, що оформлено протоколом від 01.03.2016р., в якому зазначено в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для її задоволення та скасування постанови суду від 12.08.2016р. апеляційний суд не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги Національної поліції України висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Національної Поліції України - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко