Постанова № 63145645, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4157/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сектора державної реєстрації Вітовської районної державної адміністрації на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сектора державної реєстрації Вітовської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації права власності на садовий будинок, про зобов'язання повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 25684481 від 29.10.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути подану заяву про державну реєстрацію права власності на майно, а саме на садовий будинок, який розташований у Миколаївській області, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Тениста, 152, з урахуванням п. 49 Порядку КМУ № 868 від 17.10.2013 року.

Постановою від 29 лютого 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов

Не погоджуючись з постановою суду Реєстраційна служба Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки зобов'язав повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію права власності на садовий будинок за адресою, якої не існує, зобов'язав розглянути заяву у відповідності до вимог Порядку, який втратив чинність з 01.01.20016 року, та не врахував, що органи самоврядування після 01.01.2013 року не мають повноважень приймати рішення щодо реєстрації права власності (визнавати чи не визнавати право власності).

ОСОБА_1 надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Ухвалою від 12 жовтня 2016 року, Одеський апеляційний адміністративний суд замінив апелянта, відповідача - Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, на процесуального правонаступника - сектор державної реєстрації Вітовської районної державної адміністрації.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 28 вересня 2015 р. ОСОБА_1 звернулася до Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області із заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 Садове товариство «Сонячна поляна», додавши до заяви усі документи, які визначені п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868.

Також суд першої інстанції встановив, що Реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції 12 жовтня 2015 року прийнято Рішення № 25221149 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 СТ «Сонячна поляна». Відповідно до цього рішення позивачем не подані всі необхідні для здійснення державної реєстрації документи, а саме відсутня довідка СТ «Сонячна поляна» про членство в кооперативі та внесення членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

29 вересня 2015 року представником ОСОБА_1, надіслано до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернення, в якому представник просив роз'яснити можливість здійснення державної реєстрації права власності на садовий будинок у встановленому законом порядку без надання довідки садівничого товариства (СТ «Сонячна поляна») про членство ОСОБА_1 у товаристві та сплату пайових внесків з урахуванням обставин викладених у даному зверненні.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 отримала спадщину за заповітом від ОСОБА_3 земельну ділянку, на якій розташований садовий будинок, про що свідчить про право на спадщину за заповітом від 14.04.2015 р. та витяг № 36266112 від 14.04.2015 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Правовстановлюючі документи на садовий будинок, що розташований на переданій у спадщину ОСОБА_1 земельній ділянці, за життя спадкодавець ОСОБА_3 не оформив, у зв'язку з цим визнати право власності в порядку спадкування на садовий будинок неможливо.

Таким чином, ОСОБА_1 оформила право власності на садовий будинок як новозбудований об'єкт нерухомого майна, про що свідчить Рішення № 43 Виконкому Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області від 24.09.2015 р. про визнання права власності на садовий будинок та технічний паспорт на садовий будинок, виготовлений на ОСОБА_1 04.06.2015 р.

Суд першої інстанції встановив, що 23 жовтня 2015 року Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області надало відповідь на звернення за вих. № М-605/4/08.1-08, згідно якої зазначило, що враховуючи звернення представника позивача, якщо позивач не є членом СТ «Сонячна поляна», державна реєстрація речових прав на об'єкт нерухомого майна може проводитись з урахуванням п. 49 Порядку (арк . с. 9-10).

Представник позивача 29.10.2015 року звернувся до реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області з вимогою здійснення реєстрації з урахуванням п. 49 Порядку та посилаючись на лист Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

29 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Жовтневого районні управління юстиції Миколаївської області прийнято рішення №25684481 про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (арк .с .14).

Перевіряючи правомірність оскарженого рішення, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст. 328, ч. 5 ст. 373, ч. 2 ст. 375 ЦК України, ч. 1 ст. 78, ч. 3 ст. 79 ЗК України, дійшов висновку, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 розповсюджується в тому числі і на садибний будинок, що на ній знаходиться, і надає їй право набути право власності на садовий будинок.

Також з посиланням на приписи ч. 2 ст. 331 ЦК України, ст. 2 ч. 4 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 16, ч. 3 ст. 19, п. 13 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р., п. 49 та п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 не є членом СТ «Сонячна поляна», а будівництво належного ОСОБА_1 будинку здійснювалось раніше створення СТ «Сонячна поляна», тобто дане будівництво не могло бути здійснене в результаті діяльності садівничого товариства та з залученням його коштів, державна реєстрація речових прав нерухомого майна повинна проводитись з урахуванням п. 49, а не 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на такий об'єкт нерухомого майна, заявник не подає.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що додані позивачем до заяви документи для реєстрації відповідають вимогам п. 49, в той час як відповідач не правомірно посилався на п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868, та прийняв протиправне рішення про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: с. Воскресенське. вул. Тениста, 152 Жовтневого району Миколаївської області.

09.11.2016 р. сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились,

Від представника позивача надійшла заява про апеляційний розгляд за його відсутності та за відсутності позивача (а.с. 154).

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що 14 квітня 2015 року ОСОБА_1 набула право власності, в порядку спадкування за заповітом, на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23, 24), яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, НОМЕР_2, виданого Жовтневою районною державної адміністрацією Миколаївської області 21 липня 2009 року.

Проте державним нотаріусом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області Білик О.О. 11 червня 2015 року винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 26), а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадкове майно, яке складається з садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Відмова у вчиненні нотаріальної дії обґрунтована відсутністю правовстановлюючих документів на садовий будинок на ім'я померлого.

Також відповідно до матеріалів справи (а.с. 16-22) садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, побудований у 1984 році.

Також, відповідно до матеріалів справи (а.с. 15), рішенням виконавчого комітету Воскресенської селищної ради від 24.09.2015 р. № 43 «Про визнання права власності на садовий будинок» за ОСОБА_1 визнано право влансоіт на садовий будинок літ А2, разом з мансардою загальною площею 68,1 кв.м., та основною площею 48.4 кв.м., разом з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на території Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області СТ «Сонячна поляна» по АДРЕСА_2.

Апеляційний суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Воскресенської селищної ради від 24.09.2015 р. № 43, прийнято на підставі ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проте, станом на 24.09.2015 р. ні ст. 30, ні ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять у переліку повноважень виконавчих органів, зокрема, селищної ради, право на визнання за громадянами права власності на нерухоме майно.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що рішення виконавчого комітету Воскресенської селищної ради від 24.09.2015 р. № 43, на яке послався позивач та суд першої інстанції, прийнято виконавчим комітетом поза межами наданих повноважень, а тому правомірно не було прийнято до уваги Реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області.

Також апеляційний суд зазначає, що майно - садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, не є новоствореним майном, оскільки рік будівництва цього будинку в технічному паспорті зазначений 1984 р.

За таких обставин апеляційний суд встановив помилковість висновків суду першої інстанції щодо фактичного набуття позивачем права власності на новостворене майно - садовий будинок, який розташований на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності в порядку спадкування за заповітом.

Апеляційний суд зазначає, що встановлення права власності на нерухоме майно, за наявності певних правових підстав, віднесено до цивільної юрисдикції, а тому апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необхідності вирішення питання про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку цивільного судочинства.

Оскаржене рішення № 25684481 від 29.10.2015 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, є обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням вимог ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 20, п. 28, п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 р., чинного на час прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки для реєстрації новозбудованого об'єкта нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, яка перебуває на території садівничого товариства, позивач мала надати довідку СТ «Сонячна поляна» про членство в цьому товаристві.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що для реєстрації права власності на садовий будинок, позивач надала документи, які не відповідають дійсності (зокрема документи щодо новоствореного майна), що послугувало прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки позивач не є членом садівничого товариства, а тому не могла надати відповідну довідку.

Також апеляційний суд погоджується з доводами апелянта щодо помилковості висновку суду першої інстанції про зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію права власності на садовий будинок у відповідності до вимог Порядку, який втратив чинність з 01.01.20016 року, та не врахував, що органи самоврядування після 01.01.2013 року не мають повноважень примати рішення щодо реєстрації права власності (визнавати чи не визнавати право власності).

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Понесені апелянтом - суб'єктом владних повноважень судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, оскільки стаття 94 КАС України, передбачає відшкодування суб'єкту владних повноважень, у разі ухвалення судового рішення на його користь, з іншої сторони тільки здійснених таким суб'єктом владних повноважень документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. 19 Конституцією, ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сектора державної реєстрації Вітовської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до сектора державної реєстрації Вітовської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації права власності на садовий будинок, про зобов'язання повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець