Ухвала суду № 63144940, 30.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016 р.Справа № 820/5255/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2016р. по справі № 820/5255/16

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду зі скаргою, в якій просив суд: поновити строк на подання скарги на постанови від 04.07.2016 №51168899 від 03.08.2016 за № 51514135 про закінчення виконавчого провадження; визнати постанови державного виконавця Рагімова А.А. від 04.07.2016 за № 51168899 та від 03.08.2016 за № 51514135 про закінчення виконавчого провадження неправомірними; скасувати постанови державного виконавця Рагімова А.А. від 04.07.2016 за № 51168899 та від 03.08.2016 за № 51514135 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №820/10384/15 від 03.03.2016; зобов'язати державного виконавця Рагімову А.А. усунути вищевказані порушення; покласти судові витрати на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом при винесенні ухвали неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для вирішення питання та на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Разом з тим, враховуючи, що відповідач не позбавлений можливості направити іншого представника та у зв'язку з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи визначених КАС України, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, та як наслідок, відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1, звернувся до суду зі скаргою, в якій просив суд: поновити строк на подання скарги на постанови від 04.07.2016 №51168899 від 03.08.2016 за № 51514135 про закінчення виконавчого провадження; визнати постанови державного виконавця Рагімова А.А. від 04.07.2016 за № 51168899 та від 03.08.2016 за № 51514135 про закінчення виконавчого провадження неправомірними; скасувати постанови державного виконавця Рагімова А.А. від 04.07.2016 за № 51168899 та від 03.08.2016 за № 51514135 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №820/10384/15 від 03.03.2016; зобов'язати державного виконавця Рагімову А.А. усунути вищевказані порушення; покласти судові витрати на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції.

За змістом ст. 108 КАС України, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Так, у разі якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявленні обставини, які свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених законом для звернення до суду, і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Підставою для залишення скарги без руху, згідно ухвали суду, слугував висновок суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 104, 105, 106 КАС України в частині її оформлення, а саме: подання скарги замість позовної заяви, не зазначення відповідачів по справі, їх повних даних та не надання квитанції про сплату судового збору, додатків до позову відповідно до кількості учасників провадження.

Вказана ухвала отримана позивачем 13.10.2016 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

20.10.2016 року позивачем, тобто в межах наданого судом строку на усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог вказаної ухвали надано заяву про виконання вимог ухвали із відповідними додатками, а саме: адміністративний позов з додатками, серед яких є заява про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами, та копію адміністративного позову з додатками для відповідача, (а.с. 8-15).

Втім, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч. 9 ст. 267 КАС України, оскільки заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 267 КАС України.

Підставою для повернення позовної заяви, слугував висновок суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 267 КАС України, а саме: відповідно до ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, подається позивачем лише до суб'єкта владних повноважень - відповідача, яким по справі № 820/10384/15 було Міністерство освіти та науки України, а не Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність визначених процесуальним законом підстав для повернення позовної заяви, виходячи з наступного.

Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Ці підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Зокрема, підставою для повернення позовної заяви є: не усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху (п. 1 ч.3 ст.108 КАС України).

Із зазначеної норми слідує, що позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо він не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду. Часткове виконання ухвали суду не вважається належним виконанням. Водночас, якщо позивач наводить аргументи, які свідчать про помилковість висновків суду, з якими пов'язувалося залишення позовної заяви без руху, суд повинен зважати на них і у разі обґрунтованості цих заперечень, виходити з того, що недолік відсутній, а тому усувати його не потрібно.

У даному випадку, позивачем було усунуто недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 06.10.16р. шляхом подання до суду адміністративного позову, оформленого з дотриманням вимог ст.ст. 105-106 КАС України, заяви про звільнення від сплати судового збору з наданням відповідних доказів, додатків та документів. Відповідачем у справі зазначено - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тобто суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, позивач в повній мірі виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а отже підстави для повернення позовної заяви відсутні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, у разі якщо суд першої інстанції вважає, що позивачем зазначено неналежного відповідача, суд першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, має можливість під час розгляду справи, допустити заміну первинного відповідача належним.

Крім того, суд першої інстанції, не позбавлений можливості під час судового розгляду справи, встановити наявність або відсутність обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, підстави, на які посилається та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Інших суттєвих та обґрунтованих недоліків позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження судом не встановлено.

Відповідно до п.4 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2016р. по справі № 820/5255/16 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2016 р.