Постанова № 63143124, 02.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2016 року № 826/5117/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №57326552208 від 29.09.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №57326552208 від 29.09.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2016 до участі у справі в якості третьої особи залучено Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" за період з вересня 2014 року по січень 2015 року. Підставою для зменшення суми від'ємного значення став висновок податкового органу про те, що договори, укладені між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ", які мали реальний характер та за якими було отримано товар використаний у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 342/26-55-22-08/37243279 від 09.09.2015 інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В період з 27.08.2015 по 02.09.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" за період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт № 342/26-55-22-08/37243279 від 09.09.2015, яким встановлено порушення статті 46, пункту 185.1 статті 185. пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено значення р. 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за січень 2015 року на загальну суму 6 521 815,00 грн.

29.09.2015 на підставі зазначеного акту перевірки сприйнято податкове повідомлення - рішення № 57326552208, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2015 року на 6 521 815,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України № 3242/6/99-99-10-01-01-25 від 16.02.2016 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 57326552208 від 29.09.2015 без змін.

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 57326552208 від 29.09.2015, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" за договорами поставки № КИВ101Я-С від 08.09.2014, №КИВ098К-С від 08.09.2014, №КИВ099К-С від 08.09.2014 та №КИВ100К-с від 08.09.2014 та з ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО" за договором № 020914-1/22 від 02.09.2014,

На підтвердження факту отримання товару за вказаними договорами позивачем надано суду копії відповідних договорів зі складеними до них специфікаціями, видаткових накладених, складських квитанцій на зерно, карток аналізу зерна, трьохсторонніх актів приймання - передачі зерна, а на підтвердження здійснення оплати - копії банківських виписок.

Товар отриманий позивачем від ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" був використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при фінансово - господарських взаємовідносинах за зовнішньоекономічними контрактами, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних контрактів, ВМД, коносаментів, актів виконаних робіт, залізничних накладних, сертифікатів якості, сертифікатів походження.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ".

Передача зерна позивачу контрагентами - постачальниками ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" здійснювалась шляхом його переоформлення відповідно до трьохсторонніх актів приймання - передачі на зерновому складі на позивача, з огляду на що його транспортування не здійснювалось.

Таким чином, товарно - транспортної документації щодо транспортування товару отриманого від ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ", на факт відсутності якої посилається відповідач, у позивача в наявності не повинно бути.

Посилання відповідача на податкову інформацію №349/21-03-22-06/36838405 від 12.01.2015 та довідку № 5735/20-38-22-04-08/31642413 від 31.12.2014, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що як вбачається зі змісту вказаних документів викладеного в акті № 342/26-55-22-08/37243279 від 09.09.2015 при складанні вказаних документів фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" не досліджувались.

Крім того, суд звертає увагу на факт того, що рішенням Державної фіскальної служби України №11889/10/26-05-10-05-35 від 03.08.2015, копія якого наявна в матеріалах справи та яким скасовано податкове повідомлення - рішення № 4726552208 від 22.05.2015 в частині зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, зокрема, за фінансово - господарськими взаємовідносинами між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" зазначено про недостатність фактів викладених в інформації №349/21-03-22-06/36838405 від 12.01.2015 та довідці № 5735/20-38-22-04-08/31642413 від 31.12.2014 для висновку про допущення позивачем факту порушення вимог податкового законодавства. Також в зазначеному рішення міститься посилання на складські квитанції за якими придбаний позивачем у контрагентів ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО" та ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" товар було переоформлено на позивача на складах зберігання з подальшим зберіганням на цих складах до визначених термінів, як на обґрунтування відсутності підстав для висновку про допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства при здійснення фінансово - господарських відносин з зазначеними контрагентами у зв'язку з відсутністю документів щодо транспортування товару.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" мали реальний товарний характер.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО", ПП "БІОТРАНСПІЛЕТ" в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з вказаними контрагентами.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №57326552208 від 29.09.2015.

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 38748591) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033,м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 97827,22 грн. (дев'яносто сім тисяч вісімсот двадцять сім грн. 22 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов