Постанова № 6313418, 28.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2009р.м.Київ№ 18/33-а За позовом:НАК «Нафтогаз України”;

до:Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

про:визнання постанови та розпорядження нечинними

Судді Мандриченко О.В. (головуючий)

Шевченко Е.О.

Ковтун С.А.

при секретарі судового засідання Гайсіній І.С.

Представники

Від позивача:Пац В.О., представник, довіреність № 14-358 від 02.01.2009 р.;

Від відповідача:не зявився;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2006 відкрите провадження в адміністративній справі № 18/33-а, попереднє засідання призначене на 07.02.2007 р.

У справі було оголошено перерву з 07.02.2007 р. до 13.03.2007 р.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 27.07.2007 у справі № 18/33-а призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії: суддя Мандриченко О.В. головуючий, судді: Шевченко О.Е., Ковтун С.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2007 у справі № 18/33-а призначено судове засідання на 02.10.2007, а 02.10.2007 в засіданні суду було оголошено перерву до 15.10.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2007 у справі № 18/33-а позов залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2007 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2009 у справі № 18/33-а призначено судове засідання на 31.03.2009, а 31.03.2009 оголошено перерву до 28.04.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданому до господарського суду адміністративному позові просить визнати нечинним розпорядження відповідача від 12.04.2006 № 113-КП; визнати нечинним розпорядження відповідача від 14.08.2006 № 266-КП; визнати нечинною постанову відповідача від 14.08.2006 № 464-КП з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому запереченні на адміністративний позов позовні вимоги позивача заперечує, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Мінпаливенерго як єдиний акціонер позивача, не є учасником ринку цінних паперів, крім того, відповідач не наділений повноваженнями примусити акціонера вносити зміни до статуту акціонерного товариства або вимагати від нього приймати будь-які інші рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2006 відповідачем було прийняте розпорядження № 113-КП про усунення порушень законодавства про цінні папери, в якому вказано про те, що відповідно до акту проведення планової перевірки провадження діяльності на ринку цінних паперів НАК „Нафтогаз України” від 28.03.2005 встановлено, що ч. 2 п. 7.2 Статуту позивача містить наступний текст: „Збільшення статутного фонду проводиться шляхом випуску нових акцій та підвищення номінальної вартості акцій за рахунок передачі до нього акцій, майна та інших активів”, що суперечить вимогам ст. 38 Закону України „Про господарські товариства”, відповідно до якої статутний фонд акціонерного товариства може збільшуватись шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості та підпункту „б” п. 4 Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2000 № 158, згідно з яким при збільшенні розміру статутного фонду акціонерного товариства не допускається поєднувати такі способи: збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та збільшення номінальної вартості; з матеріалів перевірки також встановлено, що спостережною радою позивача не прийняте рішення про затвердження умов договору на ведення реєстру власників цінних паперів, що не відповідає вимогам п. 2 ст. 9 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обліку цінних паперів в Україні”; за результатами виявлених порушень по відношенню до позивача було винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери за № 365-КП від 01.12.2005 з терміном виконання до 31.03.2006; від позивача до уповноваженої особи відповідача надійшло клопотання (лист від 30.03.2006 № 10/5-543) щодо подовження строку виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери за № 365-КП від 01.12.2005, які приймаються уповноваженою особою відповідача. Розпорядженням № 113-КП зобовязано позивача у термін 30.06.2006 усунути вищезазначені порушення законодавства про цінні папери.

14.07.2006 відповідачем була прийнята постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів; викликано керівника або уповноваженого представника позивача для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання пояснень до відповідача на 24.07.2006.

24.07.2006 уповноваженою особою відповідача складено акт № 58-КП про правопорушення на ринку цінних паперів, в якому вказано про невиконання позивачем у встановлений строк, а саме: до 30.06.2006 розпорядження від 12.04.2006 № 113-КП, у звязку з чим позивачем порушено вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, відповідно до якого за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень передбачена відповідальність юридичних осіб.

04.08.2006 відповідачем була прийнята постанова про розгляд справи про правопорушення, якою розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів призначено на 14.08.2006.

14.08.2006 відповідачем була винесена постанова № 464-КП про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно з яким постановлено застосувати до позивача санкцію у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів (3400 грн.), який слід перерахувати в дохід Державного бюджету України протягом 15 днів з моменту отримання цієї постанови.

В розпорядженні відповідача № 266-КП про усунення порушень законодавства про цінні папери від 14.08.2006 зазначено, що позивач порушив вимоги чинного законодавства про цінні папери, не виконав розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12.04.2006 № 113-КП, та зобовязано у термін до 01.12.2006 усунути порушення та у термін до 06.12.2006 проінформувати уповноважену особу відповідача про виконання цього розпорядження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Підставами для визнання акта нечинним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Пунктом 10 ст. 8 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” відповідачу надано право надсилати емітентам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

В розпорядженні відповідача № 113-КП від 12.04.2006 вказано про невідповідність положення п. 7.2 Статуту позивача вимогам ст. 38 Закону України „Про господарські товариства” та пп. „б” п. 4 Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2000 № 158, щодо того, що при збільшенні розміру статутного фонду акціонерного товариства не допускається поєднувати такі способи: збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та збільшення номінальної вартості.

В п. 7.2 Статуту позивача вказано, що статутний фонд позивача поділяється на 5564714 простих іменних акцій номінальною вартістю 1000,00 грн. кожна.

Оскільки, як вбачається зі змісту п. 7.2 Статуту позивача, це положення Статуту не регулює питання збільшення розміру статутного фонду акціонерного товариства та способи збільшення, то висновок відповідача щодо невідповідності положення п. 7.2 Статуту позивача вимогам ст. 38 Закону України „Про господарські товариства” та пп. „б” п. 4 Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду акціонерного товариства є безпідставним.

Також в розпорядженні № 113-КП відповідачем в якості порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів зазначено те, що спостережною радою позивача не прийняте рішення про затвердження умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, що не відповідає вимогам п. 2 ст.9 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обліку цінних паперів в Україні”.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обліку цінних паперів в Україні” в редакції, що була чинною на час винесення розпорядження № 113-КП, передбачено, що діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор; рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів; загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів в порядку, визначеному статутом товариства.

Згідно з п. 8.4 Статуту позивача ведення реєстру акціонерів здійснюється позивачем; у разі коли кількість власників іменних цінних паперів перевищує 500, Компанія доручає ведення цього реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття, до винесення відповідачем розпорядження № 113-КП від 12.04.2006, загальними зборами акціонерів позивача рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів реєстратору, у звязку з чим відсутня необхідність затвердження загальними зборами акціонерів або спостережною радою позивача умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, адже при веденні реєстру власників іменних цінних паперів самим емітентом такий договір не укладається.

Оскільки порушення, на які відповідач посилається в розпорядженні №113-КП, як встановлено господарським судом, фактично відсутні, то відповідно були відсутні і підстави для прийняття відповідачем розпорядження № 113-КП про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12.04.2006, у звязку з чим позовна вимога про визнання нечинним розпорядження відповідача від 12.04.2006 № 113-КП є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 18.4 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.01.1997 № 2, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.01.1997 за № 10/1814 (далі Правила № 2), до учасників ринку цінних паперів юридичних осіб - за порушення законодавства передбачено застосування санкцій у вигляді штрафу в розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за ухилення юридичних осіб від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень чинного законодавства щодо цінних паперів.

Як вбачається зі змісту постанови відповідача № 464-КП про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 14.08.2006, підставами для застосування до позивача санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів (3400,00 грн.) вказані акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 24.07.2006 № 58-КП та ст. 11 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, якою передбачена відповідальність юридичних осіб за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень.

Згідно з п. 4.3 Правил № 2 уповноваженою особою про вчинення правопорушення юридичною особою складається акт про правопорушення.

Акт № 58-КП від 24.07.2006 був складений у звязку з невиконанням позивачем у строк до 30.06.2006 розпорядження відповідача від 12.04.2006 № 113-КП.

Однак, враховуючи ту обставину, що, як вже було встановлено вище, порушення ринку цінних паперів, зазначені в розпорядженні № 113-КП, фактичні були відсутні, у звязку з чим це розпорядження є нечинним, то обовязок у позивача щодо виконання цього розпорядження відсутній, тому прийняття відповідачем постанови № 464-КП про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 14.08.2006 є безпідставним.

Відповідно до п. 3.4 Правил № 2 справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутності в діянні складу правопорушення.

Однією з складових правопорушення є вина правопорушника.

Пунктами 5.1, 5.2 Статуту позивача встановлено, що засновником позивача є держава в особі Кабінету Міністрів України; акціонерами позивача є держава в особі Мінпаливенерго - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію майна Компанії та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій Компанії, визначених для продажу згідно з прийнятим рішенням про приватизацію її майна.

Пунктом 10.2.1 Статуту позивача передбачено, що вищим органом управління позивача є загальні збори акціонерів, а згідно з п. 10.2.2 Статуту позивача внесення змін до Статуту позивача належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Також необхідно враховувати, що Статут позивача затверджений постановою Кабінету Міністрів України, зміни до якої повинні вноситися Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листів позивача від 09.03.2006 № 10/5-402-1850, від 30.06.2006 № 10/5-1050, позивач неодноразово звертався до Мінпаливенерго, як єдиного акціонера, з проханням усунути обставини, що визначені відповідачем як порушення ринку цінних паперів. Однак Мінпаливенерго не усунуло вказані обставини.

Отже господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини позивача у вчинені правопорушення, тому порушена відповідачем справа підлягала закриттю за відсутності в діянні складу правопорушення.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 6.1 Правил № 2 уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання акта про правопорушення, пояснень правопорушника, документів, що стосуються справи.

Акт № 58 був складений 24.07.2006, а постанова № 464-КП була прийнята 14.08.2006.

Таким чином постанова відповідача № 464-КП була прийнята з порушенням вищевказаного строку, що є підставою для висновку, що постанова № 464-КП від 14.08.2006 були прийнята з порушенням норм чинного на час її прийняття законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання нечинною постанови відповідача від 14.08.2006 № 464-КП.

В розпорядженні № 266-КП про усунення порушень законодавства про цінні папери від 14.08.2006 зазначено про невиконання позивачем розпорядження від 12.04.2006 №113-КП у термін до 30.06.2006 та зобовязано позивача у термін до 01.12.2006 усунути ці порушення.

Як було встановлено вище, порушення, про які було вказано в розпорядженні №113-КП від 12.04.2006, відсутні, тому порушення усунути які зобовязано позивача розпорядженням № 226-КП також відсутні, у звязку з чим позовна вимога про визнання нечинним розпорядження відповідача від 14.08.2006 № 226-КП підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 94, 98, 158, 161 163, розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 квітня 2006 року № 113-КП.

3. Визнати нечинним розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 серпня 2006 р. № 266-КП.

4. Визнати нечинною постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 серпня 2006 р. № 464-КП.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (інд. 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 03 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена заінтересованою стороною в строки та порядку, визначеними статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий -О.В. Мандриченко

Судді Е.О. Шевченко

С.А. Ковтун