Ухвала суду № 63134096, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/11051/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, визнання податкової декларації поданою та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» (далі - позивач, ТОВ «Стелс») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області (далі - відповідач, ДПІ) щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року, а вказану податкову декларацію такою, що прийнята датою її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 14 липня 2015 року; зобов'язати відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками ТОВ «Стелс» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку. Також позивач просив зобов`язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Стелс» прийнятою відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 14 липня 2015 року; зобов'язано ДПІ відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками ТОВ «Стелс» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що з огляду на підтверджений статус відомостей щодо місцезнаходження позивача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідачем не доведено наявності підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору про визнання електронних документів, ДПІ має право розірвати договір в односторонньому порядку в разі зміни платником місця реєстрації. Працівниками ДПІ був встановлений факт відсутності позивача за місцем реєстрації, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення про розірвання договору про визнання електронних документів у односторонньому порядку і, як наслідок, встановлено заборону у прийнятті податкових електронних документів ТОВ «Стелс».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

03.09.2014 року між ТОВ «Стелс» та ДПІ укладено договір № 180820141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

14.07.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком, яка не врахована відповідачем як податкова звітність, що підтверджується квитанцією № 1 від 14.07.2015 року, у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів №180820141 від 03.09.2014 року, з підстав невідповідності інформації про місцезнаходження платника за адресою: 49042, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Аеропорт, буд. 42, на підставі здійсненої перевірки, за результатами якої податковим органом складено акт № 716/2010 від 28.05.2015 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт «в»).

Наведеному праву кореспондує визначений у пункті 49.8 цієї ж статті ПК України обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Стелс» зареєстровано за адресою: 49042, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Аеропорт, буд. 42, яка на час подання позивачем податкової декларації за червень 2015 року, саме 14.07.2015 року не змінювалася.

Не встановлення факту провадження позивачем господарської діяльності за вказаною адресою не може слугувати належним спростуванням достовірності відомостей про місцезнаходження платника за даними Єдиного державного реєстру та зумовлювати законність розірвання договору про визнання електронної звітності в односторонньому порядку.

Крім того, направлений позивачем на адресу відповідача екземпляр декларації має усі обов'язкові реквізити, встановлені п.48.3 ст.48 ПК України, при цьому позивачем дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі відповідно до умов договору № 180820141 від 03.09.2014 року.

За змістом частини першої та другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичних осіб.

Відповідно до частини п'ятої статті 17 зазначеного Закону України, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

В силу частини другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не доведено факту зміни місця реєстрації позивача, оскільки позивач, на спростування доводів відповідача, надав докази щодо підтвердження відомостей про юридичну особу, зокрема, і її юридичну адресу, про що внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про його відсутність за місцезнаходженням, а тому у ДПІ були відсутні правові підстави для розірвання договору про визнання електронної звітності підприємства в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відтак, задоволення позовних вимог про визнання податкової декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Стелс» прийнятою відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 14 липня 2015 року та зобов'язання відповідача відобразити її показники в інформаційних базах даних є достатнім способом захисту порушених прав позивача.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 804/9491/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко