Ухвала суду № 63134094, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/11114/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інституту загальної енергетики Національної академії наук України до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Інститут загальної енергетики Національної академії наук України (далі - позивач, Інститут загальної енергетики НАН України) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, Державна податкова інспекція) від 14.05.2015 року №0010541504, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку на суму 10 366,97 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позовні вимоги задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

Судові рішення обґрунтовано тим, що позивачем не було допущено порушення граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати сум грошового зобов'язання з земельного податку згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.04.2015 року № 309/26-50-15-04-15/04589627 про порушення Інститутом загальної енергетики НАН України норм п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати сум грошових зобов'язань з земельного податку.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 року №0010541504, яким на підставі абз. 2 п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 10 366,97 грн.

Також судами встановлено, що позивачем 26.01.2015 року була подана податкова декларація з плати за землю №9079168193 на загальну суму 137 936,56 грн., а 28.01.2015 року, в порядку п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, була подана уточнююча податкова декларація на загальну суму 103 582,23 грн., тобто якою зменшено суми податкових зобов'язань.

Так, згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України).

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень за січень-квітень 2015 року, позивачем своєчасно, у передбачені ст. 286 Податкового кодексу України строки, здійснювалась сплата самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з земельного податку, зокрема, за січень термін сплати до 28.02.2015 року, платіжне доручення від 05.02.2015 року №123; за лютий термін сплати до 31.03.2015 року, платіжне доручення від 11.03.2015 року №131; за березень термін сплати до 30.04.2015 року, платіжне доручення від 08.04.2015 року №141; за квітень термін сплати до 31.05.2015 року, платіжне доручення від 06.05.2015 року №149.

Крім того, згідно акту звірки від 07.05.2015 року №4472-20 між Інститутом загальної енергетики НАН України та контролюючим органом у позивача відсутня заборгованості зі сплати земельного податку на вказану дату.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про відсутність з боку позивача порушень норм Податкового кодексу України щодо граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку, а отже і застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі № 826/15645/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко