Постанова № 63133106, 25.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року м.Житомир справа № 806/2014/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Степанов П.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Іваненка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житомирська обласна профспілкова організація профспілки атестованих працівників Управління Міністерства внутршінх справ України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов"язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України С.П.Блажевича від 21.09.2016 №2968 та наказ тимчасово виконуючого обов"язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України С.П.Блажевича "По особовому складу" від 28.09.2016 №243 о/с про звільнення його, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

поновити його , старшого сержанта поліції ОСОБА_4, на службі в Національній поліції України та на посаді поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і стягнути на його користь втрачене грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення з посади і зі служби по день постановлення судом рішення по суті спору.

В обґрунтування позову зазначає, що 22.09.2016 він дізнався про те, що Департаментом патрульної поліції Національної поліції України було видано наказ від 21.09.2016 №2968 щодо проведення службового розслідування по обставині виявлення його на службі в стані алкогольного сп"яніння та притягнення до дисциплінарної відповідальності. 28.09.2016 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України було видано наказ №243 о/с про звільнення його зі служби в поліції з 28.09.2016 у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з посади поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту Національної поліції України. Вважає такі накази протиправними, оскільки 01.09.2016 він не перебував під час служби в стані алкогольного сп"яніння та не ухилявся від проходження освідування на факт вживання алкоголю. Вважає, що не вчиняв порушення норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.6.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію України", п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Також, зазначив, що раніше не притягався до дисципінарної відповідальності. Крім того, вказав, що є дійсним членом профспілкової організації профспілки атестованих працівників Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Проте, подання щодо його звільнення від відповідачів до Житомирської обласної профспілкової організації профспілки атестованих працівників УМВС України в Житомирській області не надходили до видання оскаржуваних наказів. Тому вважає такі накази протиправними та просить їх скасувати.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначає, що спірні накази є правомірними, оскільки за результатами проведення службової перевірки було встановлено, що під час несення служби ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп"яніння, що підтверджується результатами проходження освідування за допомогою газоаналізатора "Драгер". Результат освідування показав, що кількість проміле під час контрольного видиху становить 0,8 проміле. Крім того, даний факт підтверджується висновком №312 Обласного наркологічного диспансеру. Таким чином, за результатами службового розслідування було складено висновок, на підставі якого було видано наказ №2968 від 21.09.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України. В подальшому, реалізовуючи даний наказ, Департаментом патрульної поліції було винесено наказ №243 о/с від 28.09.2016, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію України" у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляд звільнення зі служби, накладеного, відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Крім того, вказав, що вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок підриває довіру громадян до поліції, а тому було прийняте рішення про застосування до нього найсуворішої міри дисциплінарної відповідальності. При цьому, зазначив, що при притягненні поліцейського до дисциплінарної відповідальності згода профспілки не потрібна. З огляду на це, вважає, що Департамент патрульної поліції при прийнятті спірних наказів діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв"язку з чим просить відмовити у позові.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.

Встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 66 о/с від 05.04.2016, позивача було призначено на посаду поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції.(а.с.69)

Згідно довідки від 07.10.2016 №4, виданої Головою Житомирського обласного комітету професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, ОСОБА_1 являється членом профспілки Житомирського обкому ПАП ОВС України. (а.с.9).

01.09.2016 було видано наказ Департаменту патрульної поліції №2588 щодо проведення службового розслідування з приводу виявлення позивача 01.09.2016 на службі в стані алкогольного сп'яніння. (а.с.67)

На підставі висновку службового розслідування, Департаментом патрульної поліції було видано наказ №2968 від 21.09.2016, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п.1,4,7,9,10 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п.1,2 ч.1 ст.18, п.1 ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію України", відповідно до п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту, поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляд звільнення зі служби в Національній поліції України. (а.с.70-71).

В подальшому, реалізовуючи наказ №2968 Департаментом патрульної поліції було винесено наказ № 243 о/с від 28.09.2016, яким, відповідно до п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію України", ОСОБА_4 поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції було звільнено зі служби з 28.09.2016. (а.с.72)

Вважаючи звільнення незаконним, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи спірні накази на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 N 3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національна поліція України (далі - поліція)- це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, пунктом 6 частини 1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з оскаржуваного наказу від 28.09.2016р. №243о/с, яким звільнено позивача із служби, підставою для прийняття такого наказу став наказ Департаменту патрульної поліції від 21.09.2016р. №2968 щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно зі частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною 7 статтею 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

З матеріалів справи вбачається, що наказ №2968 від 21.09.2016, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п.1,4,7,9,10 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п.1,2 ч.1 ст.18, п.1 ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію України", відповідно до п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту, поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляд звільнення зі служби в Національній поліції України, винесений на підставі висновку службового розслідування від 16.09.2016.

Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2016 Департаментом патрульної поліції НПУ винесено наказ №2588 про призначення службового розслідування за фактом появи 01.09.2016 на робочому місці з ознаками алкогольного сп"яніння інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі РПП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 (а.с.67).

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 16.09.2016. (а.с.58-66)

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що позивач з'явився на службу у стані алкогольного сп'яніння.

Так, 01.09.2016 о 06 год. 40 хв. під час ранкового інструктажу особового складу роти № 3 перед заступанням на чергування, інспекторами відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у м.Житомирі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_6 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було виявлено ознаки алкогольного сп"яніння у інспектора роти № 3 батальйону УПП у м.Житомирі молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8. При з"ясуванні обставин ситуації та проаналізувавши усні пояснення, лейтенантом поліції ОСОБА_9 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 01.09.2016 приблизно о 08 год. 30 хв. було виявлено ознаки алкогольного сп"яніння у старшого сержанта поліції ОСОБА_4, на які вказав командир роти № 3 батальйону УПП в м.Житомирі лейтенант поліції ОСОБА_10.

01.09.2016 командир роти №3 батальйону УПП у м. Житомирі ОСОБА_10 в присутності інспекторів відділу моніторингу та аналітичного забезпечення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зателефонував поліцейському ОСОБА_1 з вказівкою повернутися до Управління, а при поверненні до Управління було виявлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: зміна кольору шкіряного покрову обличчя, почервоніння очей та запах алкоголю з порожнини рота. У зв'язку з цим позивачу було запропоновано пройти освідування за допомогою газоаналізатора "Драгер", на що останній погодився. Результат освідування показав, що кількість проміле під час контрольного видиху становить 0,8 проміле. Потім позивачу було запропоновано проїхати до Житомирського обласного наркологічного диспансеру Житомирської обласної ради, на що останній також погодився. Висновком №312 від 01.09.2016 виданим наркологічним диспансером було підтверджено факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння. В подальшому під час проведення службового розслідування у ОСОБА_1 були відібрані відповідні письмові пояснення, відповідно яких позивач не заперечував факту перебування в стані алкогольного сп"яніння 01.09.2016 під час несення служби.

За наслідками встановлених обставин, комісією, що проводила службове розслідування, рекомендовано за вчинення дисциплінарного проступку котрий виразився в порушення службової дисципліни, п.п.1,4,7,9,10 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п.1,2 ч.1 ст.18, п.1 ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію України", що виразилось у прибутті на службу з ознаками алкогольного сп"яніння 01.09.2016 поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної служби у м.Житомирі ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_1, застосувати до старшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції.

При прийняття рішення, суд враховує, що відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами освідування 01.09.2016 о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора "Драгер", даний прилад показав, що кількість проміле під час контрольного видиху становить 0,8 проміле. Чек газоаналізатора був підписаний позивачем (а.с.46). Вказані обставини позивачем в судовому засіданні не заперечувалися.

Крім того, факт перебування ОСОБА_11 у стані алкогольного сп"яніння також підтверджується висновком Обласного наркологічного диспансеру ЖОР щодо результатів медичного огляду №312 від 01.09.2016, який був проведений 01.09.2016 о 09 год. 40 хв. (а.с.47). Проведення такого освідування та його результати позивачем також не заперечується.

Згідно з положеннями Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2016 у ході службового розслідування були відібрані пояснення у ОСОБА_1 У свої поясненнях він стверджував, що у 01.09.2016, день його перевірки на стан алкогольного сп"яніння, алкогольних напоїв не вживав, а вживав напередодні - 31.08.2016 з друзями. Вжили приблизно 1 л. віскі. (а.с.56).

При цьому, в судовому засіданні позивач також не заперечував, що напередодні ввечері 31.08.2016 вживав алкогольні напої у компанії друзів.

Аналогічні пояснення надав свідок ОСОБА_8, який разом з позивачем вживав алкогольні напої 31.08.2016 та зранку 01.09.2016 вийшов на службу до Управління ПП в м.Житомирі.

Крім того, матеріалами справи, підтверджено, що 01.09.2016 позивач прибув на службу до Управління патрульної поліції в м.Житомирі для автопатрулювання міста та отримав зброю о 08 год 35 хв. (а.с.48- 55). Однак, згідно Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв на стан алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 01.09.2016 перед початком патрулювання від проходження такого огляду ухилився (а.с.73-76). Вказана обставина позивачем в судовому засіданні не заперечувалася.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача та його представника, що 01.09.2016 ОСОБА_1 під час патрулювання не перебував за кермом службового автомобіля.

Так, представник відповідачів в судовому засіданні пояснив, що виконання службових обов"язків поліцейськими патрульної служби безпосередньо пов"язано з керуванням службовим автомобілем одним із членів екіпажу. А тому, посилання позивача на те, що він не керував автомобілем 01.09.2016, є безпідставним, оскільки останній під час патрулювання міста міг в будь-який час протягом зміни керувати цим автомобілем.

Тобто, встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 під час проходження служби безпосередньо при виконанні службових обов"язків, перебував у стані алкогольного сп"яніння, що у розмінні Дисциплінарного статуту є порушенням службової дисципліни.

А отже, доводи, які наведені в позовній заяві, що позивач станом на ранок 01.09.2016, тобто перед початком та під час несення служби, не мав ознак алкогольного сп"яніння спростовані в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" звільнення зі служби є видом дисциплінарного стягнення.

Як вже зазначалося судом, згідно ст. 14 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

В судовому засіданні представник відповідачів пояснив, що перебування поліцейського на службі в стані алкогольного сп"яніння є грубим порушенням службової дисципліни. Такі дії підривають авторитет та довіру до Національної поліції і її працівників в очах громадськості, а також свідчать про порушення працівником присяги поліцейського. Тому, щодо позивача було обрано найсуворішу міру дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. При цьому вказав, що позитивна характеристика з попереднього місця служби ОСОБА_1 та відсутність дисциплінарних стягнень не вливають на ступінь його вини.

За приписами ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що наказ тимчасово виконуючого обов"язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України С.П.Блажевича від 21.09.2016 №2968, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України винесений з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено правомірність наказу від 21.09.2016р. №2968, яким накладено на ОСОБА_12 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції , а даний наказ слугував підставою для винесення відповідачем наказу від 28.09.2016р. №243о/с, суд дійшов висновку, що наказ №243 о/с винесений правомірно, тому підстав для його скасування немає.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він є членом профспілки, а тому подання щодо його звільнення мало б вноситись до Житомирської обласної профспілки УМВС України, оскільки згідно ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 № 1045-ХІУ (зі змінами та доповненнями) гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Тобто, ці доводи позивача є безпідставними.

Оцінюючи правомірність наказів органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи, надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність та обґрунтованість прийнятих наказів, з огляду на що відсутні підстави для поновлення позивача на службі в Національній поліції та стягнення грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_12 у повному обсязі.

Керуючись статтями 86,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 01 грудня 2016 р.