Ухвала суду № 63132884, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/27793/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 806/1089/15 за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Приватного підприємства «Моноліт» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Моноліт» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Моноліт» має податковий борг в загальній сумі 83471,21 грн. Узгоджене податкове зобов'язання складається: з податку на додану вартість - 4114,85 грн., з податку на прибуток - 15814,36 грн., пені у сфері ЗЕД - 63542 грн. Вказане підтверджено судовими рішеннями, розрахунком суми податкового боргу станом на 05.12.2014 року, податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-жовтень 2014 року, податковими повідомленнями-рішеннями від 11.04.2014 року № 0006401501, № 0006411501, від 19.05.2014 року № 0007611501, від 10.06.2014 року № 0000121501, від 29.08.2014 року № 0011281501, від 07.11.2014 року №0013551501, податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік, податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2014 року № 0011141520, від 26.03.2013 року №0001362250.

Згідно акту від 08.04.2014 року в податкову заставу описано майно - кран пневмоколісний КС-5363Е вартістю 45000,00 грн.

Також, згідно інкасових доручень №44 від 17.10.2014 року та №71 від 17.11.2014 року до ПУАТ «Фідобанк» податковим органом до стягнення виставлено суму податкового боргу в 15814,36 грн. Решта боргу в розмірі 67656,85 грн. до стягнення на інкасо не виставлялася.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Встановлено, що відповідачем заперечувався факт обслуговування в ПУАТ «Фідобанк» і надано на підтвердження цього платіжні доручення про перерахунок коштів і розрахунки з контрагентами в період 2014 - 2015 роки через банки - «Укрсиббанк» та «Фінанси і кредит». Також, відповідачем надано постанову державного виконавця ДВС Новоград-Волинського МУЮ Житомирської області про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2015 року у зв'язку зі сплатою боргу в сумі 533119,78 грн.

Вказане свідчить про те, що відповідач має достатньо коштів на банківських рахунках для погашення податкового боргу.

Однак, податковим органом надано доказів вжиття заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, як це передбачає закон (п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. А податкова застава є лише забезпеченням виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, лише після того, як вичерпано можливість стягнути податковий борг з рахунків платника.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковий не звертався до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків відповідача в повному обсязі у розмірі 83471,21 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 806/1089/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.