Постанова № 63130447, 24.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м.Житомир справа № 806/2082/16

категорія 5.6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В., Степанов П.В. ,

за участю: представника позивача Приведьон В.М.,

представника відповідачів Малець А.В., Гусєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

встановив:

Публічне акціонерне товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати припис головних спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Паночишена П.В. та Гусєва О.В., викладених в акті №000013 від 09.08.2016 , яким зобов"язано Зарічанський РЕМ ПАТ ЕК "Житомиробленерго" вирішити питання (вимогу про відключення) споживача ОСОБА_5 відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів, задовольнити вимогу ОСОБА_5 по відключенню від електропостачання його будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1 та доповісти про виконання письмово до ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області до 22.08.2016;

визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №16 від 06.10.2016.

В обґрунтування позову зазначає, що 07.08.2009 між Зарічанським РЕМ та ОСОБА_5 укладено договір на користування (постачання) електричної енергії. На неодноразову вимогу ОСОБА_5 про відключення від енергопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1, електропостачання на деякий час призупинялося двічі. Підставою для повторного його підключення став розгляд Корольовським районним судом м.Житомира судової справи за позовом ОСОБА_6 до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про вчинення дій по підключенню електропостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що підключення електропостачання за даною адресою є правомірним, оскільки відповідно до п.36 ПКЕЕН у разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту енергію. Отже, зазначає, що дії ПАТ ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ стосовно підключення електроенергії по АДРЕСА_1 у с.Сонячне є правомірними та не порушують вимог чинного законодавства. Тому припис, яким зобов"язано Зарічанський РЕМ ПАТ ЕК "Житомиробленерго" вирішити питання (вимогу про відключення) споживача ОСОБА_5 відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів, задовольнити вимогу ОСОБА_5 по відключенню від електропостачання його будинку є незаконним та підлягає скасуванню. А відповідно і постанова про накладення штрафу за не виконання вимог припису.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. Крім того, зазначив, що у спірному приписі не зазначена конкретна правова норма, яка була порушена позивачем, а також штрафна санкція застосована не до юридичної особи, оскільки Зарічанський РЕМ є структурним підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень зазначає, що на підставі поданої до ГУ Держпродспоживслужби скарги ОСОБА_5 була проведена перевірка стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у Зарічанському районі електричних мереж ПАТ "ЕК "Житомиробленерго". Перевіркою встановлено, що споживач ОСОБА_5 неодноразово письмово звертався до Зарічанського РЕМ з вимогою про відключення від електропостачання будинку по АДРЕСА_1, власником якого він є. При цьому, за дану послугу ним було сплачено 648,45 грн. Проте, на час проведення перевірки встановлено, що будинок скаржника залишається приєднаним до мережі електричної енергії, тобто Зарічанський РЕМ не надав споживачу замовлену та оплачену послугу. При цьому, згідно ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції вважається агресивною. З огляду на встановлені перевіркою порушення, Держпродспоживслужбою було винесено спірний припис, та у зв"язку з його невиконанням, винесено постанову про накладення штрафу. Також пояснив, що штрафна санкція застосована до юридичної особи ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", а не до Зарічанського РЕМ. Вважає такий припис та постанову правомірними, тому просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.

Встановлено, що посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, на підставі скарги ОСОБА_5, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів Зарічанським РЕМ ПАТ ЕК "Житомиробленерго", за результатами якої складено акт перевірки №000013.

Під час перевірки встановлено, що споживач ОСОБА_5, який є власником будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1, неодноразово звертався з вимогою до Зарічанського РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" із заявами про відключення від електропостачання вказаного будинку (листи від 03.08.2015 № 4467, від 29.02.2016 № 1090 та від 07.06.2016 № 3021). Також у день подання заяви від 03.08.2015 споживачем здійснено оплату замовленої послуги в сумі 648,45 грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 03.08.2015 № 0054. Однак, на час розгляду скарги будинок ОСОБА_5 за інформацією представника Зарічанського РЕМ та відповідно наданих документів залишався підключеним до мережі електропостачання.(а.с.7-11)

Також під час проведення перевірки встановлено, що за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1, відкрито лише один особовий рахунок на скаржника-споживача ОСОБА_5. Укладання договорів про користування електричною енергією з 07.09.2009 з іншими особами за вказаною адресою не відбувалося.

За результатами перевірки, винесено припис від 09.08.2016 №000013, що міститься в розділі IV акту, яким зобов"язано вирішити питання (вимогу про відключення) споживача ОСОБА_5 відповідно до вимог чинного законодавства про захист прав споживачів, задовольнивши вимогу ОСОБА_5 про відключенню від електропостачання його будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1, та доповісти про виконання письмово до ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області до 22.10.2016. (а.с.11)

06.10.2016, за невиконання відповідачем вимог припису, Головне управління Держпродспоживслужби винесено постанову №16, якою застосовано штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с.13)

Вважаючи таку постанову та припис неправомірними, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи спірні рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законами України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року, "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991р., Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затверджену Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011

Відповідно до ст.25 Закону України "Про електропостачання" захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.3 ст.5 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465 від 13.04.2011 р. (далі - Положення), Держспоживінспекція входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно пп.6 п.5 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затверджену Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 Держспоживінспекція України з метою організації своєї діяльності розглядає скарги, заяви і пропозиції громадян з питань, що належать до компетенції Держспоживінспекції України, її територіальних органів;

Згідно з п.13 ч.1 ст.26 Закону "Про захист прав споживачів" № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів, і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

Відповідно до ст.6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Для виконання покладених на неї завдань, згідно пп.4,5 п.6 Положення, Держспоживінспекція України має право в установленому порядку давати суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи щодо припинення порушень прав споживачів.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Системний аналіз зазначених норма права дає підстави для висновку, що Держпродспоживслужба, як контролюючий орган має право, на підставі звернення фізичної особи про порушення суб"єктом господарювання її законних прав, провести позапланову перевірку такого суб"єкта господарювання та у разі виявлення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, зобов"язати усунути таке порушення, шляхом винесення такому суб"єкту господарювання обов"язковий для виконання припис.

З матеріалів справи вбачається, що припис, яким зобов"язано Зарічанський РЕМ вирішити питання (вимогу про відключення) споживача ОСОБА_5 відповідно до вимог чинного законодавства про захист прав споживачів задовольнити вимогу ОСОБА_5 по відключенню від електропостачання його будинку за адресою Житомирський район, АДРЕСА_1, винесений за результатами позапланової перевірки ГУ Держпродспоживслужби.

При цьому, позапланова перевірка Зарічанського РЕМ була проведена на підставі скарги ОСОБА_5, поданої до ГУ Держпродспоживслужби, у якій він зазначив, що на неодноразові звернення до Зарічанського РЕМ з вимогами про відключення електропостачання будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1 , його звернення ігноруються, замовлена послуга не надається, що є порушенням його Конституційних прав.

Закон що регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням є Закон України "Про електропостачання" від 16.10.1997 №575/97 ВР.

Постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Відповідно до ст.26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі -Правила, ПКЕЕН).

Згідно п.3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є власником будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Кам"янської сільської ради 21.07.2009. Даний факт сторонами не заперечується.

Між споживачем ОСОБА_5 та ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ, за даною адресою, укладено договір про користування (постачання) електричної енергії №011-0365 від 07.08.2009. (а.с.49).

03.08.2015 ОСОБА_7, яка від імені ОСОБА_5 діє на підставі довіреності, подала до Зарічанського РЕМ заяву про тимчасове припинення подачі електроенергії на будинок за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1, та відповідно, оплатила дану послугу. (а.с.33,40). Факт оплати позивачем не заперечується.

05.08.2015 постачання електроенергії за даною адресою було припинено. Проте, в подальшому було відновлене, про що листом повідомлено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.34).

Електропостачання було відновлено у зв"язку з тим, що Житомирським районним судом відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ про визнання неправомірним відключення електропостачання житлового будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1.

29.02.2016 ОСОБА_7 повторно звернулася і заявою до Зарічанського РЕМ про тимчасове припинення електропостачання вказаного будинку.

02.03.2016 на підставі такої заяви, електропостачання Зарічанським РЕМ повторно було припинено. Проте, в подальшому електропостачання будинку було відновлено.

При цьому, підставою для повторного підключення енергопостачання стала наявність ухвали Корольовського районого суду м.Житомира від 09.03.2016 про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ про вчинення дій по підключенню електропостачання житлового будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1.

Представник позивача у судовому засіданні стверджуючи про правомірність своїх дій посилався на те, що у зв"язку з розглядом спірних питань у судовому порядку та на підставі п.36 ПКЕЕН Зарічанський РЕМ правомірно відновив постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1, до розгляду судової справи Корольовським районним судом м.Житомира.

Проте , суд не погоджується з такою позицією позивача, з огляду на таке.

Відповідно до п.34,35,36 Правил користування електричною енергією може бути тимчасово припинено у разі: проведення планових ремонтів електроустановок і електричних мереж; виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску електричної енергії та потужності.

Про тимчасове припинення постачання електричної енергії енергопостачальник повідомляє через засоби масової інформації не пізніше ніж за 10 днів.

Під час виникнення аварійних режимів енергопостачальник протягом 5 днів після виникнення аварії повинен повідомити споживачів про причини тимчасового припинення постачання електричної енергії.

Енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.

Відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що питання стосовно припинення чи відновлення електропостачання вирішуються лише між енергопостачальником та споживачем електроенергії. При цьому споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. А тому й спірні питання, які вирішуються у судовому порядку, у розумінні ст.36 Правил, мають стосуватися лише енергопостачальника та споживача.

Як зазначалося вище, представник позивача посилається на наявність судових справ за позовом ОСОБА_8

З матеріалів справи вбачається, що дійсно у провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа 272830/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ про вчинення дій по підключенню електропостачання житлового будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1.

Проте, рішенням суду від 26.01.2016, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016, у позові ОСОБА_8 відмовлено. (а.с.63-65).

Більш того, зі змісту даного рішення вбачається, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 25.11.2015 у справі №278/1971/15 вирішено виселити з житлового будинку АДРЕСА_1 Житомирського району ОСОБА_8.

Тобто, ОСОБА_8 не є споживачем у розумінні Закону України "Про електропостачання".

Згідно п.7 Закону України "Про електропостачання" для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

Доказів укладення договору про користування електричною енергією Зарічанського РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленеого" з ОСОБА_8, у матеріалах справи не міститься.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що споживачем є саме ОСОБА_5, оскільки договір про користування (постачання) електричної енергії №011-0365 від 07.08.2009 укладений саме між ним та Зарічанським РЕМ.

Отже, посилання представника позивача на ст.36 Правил є безпідставними, з огляду на що це призвело до порушення прав ОСОБА_5, як споживача електроенергії, тому дії Зарічанського РЕМ по не виконанню вимог ОСОБА_5 по відношенню до неї були незаконним та протиправними.

При цьому, щодо посилань ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира про відкриття провадження у справі від 09.03.2016, суд не бере до уваги такі доводи позивача, що стали підставою для повторного підключення електроенергії, оскільки на той час вже існувало рішення суду, яким ОСОБА_8 було відмовлено у позові.

Крім того, у Правил КЕЕН зазначено, що у разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони керуються цими Правилами та законодавством.

Суд зазначає, що договір про постачання електроенергії за своєю суттю є цивільно- правововим договором.

Згідно ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Зазначеним вище договором не обумовлено тимчасове припинення електроенергії за заявою споживача.

Згідно ст.627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно п.6 Правил КЕЕН у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору.

Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об'єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Аналізуючи зазначені норми в сукупності, суд вважає, що електропостачальник може припинити постачання електроенергії до будинку у разі подачі відповідної заяви споживачем.

Таким чином, відповідач, у разі подачі заяви ОСОБА_5 та відповідної оплати замовленої послуги, мав виконати його вимоги та припинити постачання електроенергії, оскільки він у розумінні Закону є споживачем.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Згідно ст.19 даного Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; 2) вживання образливих або загрозливих висловів; 3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; 4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання; 5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; 2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; 3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; 4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що не допускається така підприємницька практика як агресивна, що включає в себе, зокрема вимогу оплати продукції, поставленої продавцем, якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Як судом було встановлено, споживачем добровільної згоди на повторне підключення будинку до електроенергії на давалося, більш того він неодноразово звертався із заявами саме про його відключення, що енергопстачальником було неправомірно проігноровано.

Отже, суд вважає, що позивачем було допущено агресивну підприємницьку практику , що полягала у підключенні електроенергії, про що споживач не просив, при цьому, змушуючи в подальшому сплачувати за примусово надану послугу.

Таким чином, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача, які були ним викладені в акті перевірки.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що порушення в акті перевірки не конкретизоване, оскільки з його змісту чітко вбачається суть встановленого перевіркою порушення, та яким нормативно-правовим актом передбачена відповідальність за його вчинення. Крім того, суд зазначає, що за умови встановлення відповідного порушення в діях позивача, вказані неточності не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування спірного припису.

Тому доводи представника позивача з даного приводу є безпідставними.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника позивача на лист Антимонопольного комітету від 20.07.2016, та витяг з протоколу засідання комісії ІКЦ, якими визнано дії Зарічанського РЕМ правомірними, оскільки вони не впливають на суть встановлено перевіркою порушення та не спростовують факт порушення законодавства про захист прав споживачів позивачем.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлений в судовому засіданні факт порушення позивачем вимог законодавства про електроенергію та захист прав споживачів, суд вважає, що відповідачем правомірно внесено припис щодо зобов"язання Зарічанського РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" вирішити питання (вимогу про відключення) споживача ОСОБА_5 відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів, задовольнити вимогу ОСОБА_5 по відключенню від електропостачання його будинку за адресою: Житомирський район, АДРЕСА_1 та доповісти про виконання письмово до ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області до 22.08.2016.

Що стосується позовної вимоги визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №16 від 06.10.2016, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 06.10.2016, за невиконання вимог припису від 09.08.2016, Головне управління Держпродспоживслужби винесено постанову №16, якою застосовано до Зарічанського РЕМ ПАТ ЕК "Житомиробленерго" штраф у розмірі 340,00 грн.

Згідно ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою КМУ від 17.08.2002 №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.9 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зазначені норми, Держпродспоживслужбою штраф був застосований у передбаченому законом розмірі.

При цьому, факт невиконання вимог припису позивачем не заперечується.

Суд критично оцінює посилання представника позивача стосовно накладення стягнення структурний підрозділ - Зарічанський РЕМ, а не на юридичну особу - ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", та зазначення його адреси з огляду на таке.

Як вже зазначалося судом, відповідальність за порушення прав споживачів несуть відповідні суб"єкти господарювання.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно ст.55 ГК України суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

За приписами ч. 1 ст.89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (зі змінами і доповненнями) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи.

Тобто, ідентифікаційний код є однією з ознак юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. (а.с.18).

Згідно Типового положення про район еклектичних мереж ПАТ ЕК "Житомиробленерго", Зарічанський РЕМ є його структурним підрозділом (а.с.14-17).

Пунктами 1.10 та 1.12 даного положення визначено, що Товариство делегує РЕМ право представляти його інтереси в органах державної влади, в стосунках з суб"єктами господарської діяльності в межах делегованих функцій, вживати заходи щодо врегулювання суперечок, представляти інтереси Товариства в судах (за довіреністю), надсилати позови, заяви та здійснювати всі процесуальні дії з питань, що стосуються його діяльності. РЕМ несе повну відповідальність за зобов"язаннями Товариства, а Товариство - за зобов"язаннями РЕМ.

У свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" зазначено, ідентифікаційний код юридичної особи 22048622, тобто такий самий, що вказаний у спірній постанові про накладення штрафу.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, Типового положення та зміст спірної постанови суд вважає, що оскільки Зарічанський РЕМ є структурним підрозділом ПАТ ЕК "Житомиробленерго", тому відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію до ПАТ ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ.

Тобто, доводи представника позивача про те, що штраф накладено на структурний підрозділ, а не на юридичну особу є помилковими.

Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №16 від 06.10.2016 є безпідставно та задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши досліджені під час розгляду справи докази та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття ним спірного припису та постанови, а тому позовні вимоги ПАТ ЕК "Житомиробленерго" є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочиснтва України,

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 01 грудня 2016 р.