Рішення № 63129700, 01.12.2016, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/695/16-ц

Провадження № 2/392/540/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 грудня 2016 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 4098,71 дол. США.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 грудня 2007 року ЗАТ «Альфа-Банк» «Кредитор» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 «Позичальник» було укладено Кредитний договір № 490053462, згідно умов якого Позичальнику було надано кредит у сумі 15904,67 дол. США.. В порушення умов Договору, відповідач, свої зобов»язання належним чином невиконав, в результаті чого станом на 11 квітня 2016 року має прострочену заборгованість на загальну суму в розмірі 4621,58 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 3910,92 дол. США, заборгованість за відсотками 522,87 дол. США, заборгованість за пенею 522,87 дол. США.. Разом із цим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором станом на 11 квітня 2016 року в розмірі 4098,71 дол. США, яка складається із: заборгованість за кредитом 3910,92 дол.США, заборгованість за відсотками 187,79 дол. США., з метою захисту порушених прав. (а.с. 1-2, 19, 71).

Позивач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи позову.

Повідомлений належним чином відповідач ОСОБА_1, в судові засідання не з»явилась, надала до суду письмові заперечення, у яких зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки кредитним договором істотно порушено її права і вважає, що до укладененого між нею та позивачем Договору судом повинні бути внесені зміни та доповнення або ж він має бути розірваний (а.с. 73, 76, 84-85, 142-143).

Разом із цим відповідач не просила суд проводити розгляд справи у її відсутність, у зв»язку із чим, згідно ст. 224 ЦПК України суд, зі згоди представника позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що сторони перебувають у договірних кредитних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення Кредитного договору № 490053462 від 11 грудня 2007 року згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15904,67 дол. США з номінальною відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 13,00% на рік, з кінцевим терміном повернення 11 грудня 2013 року, цільове використання кредиту придбання Транспортного засобу згідно з Договором купівлі продажу, укладеним між Позичальником та ЗАТ «ЗАЗ» № 5822 від 05 грудня 2007 року Chevrolet Lacetti NA 48B, 2007 року випуску, колір бежевий, державний номер НОМЕР_1, № кузову KLINA48BE8K770924, та оплати страхової суми Центральна філія ВАТ "УСК" ОСОБА_2 за перший рік страхування Транспортного засобу - 0.00 грн., що підтверджується копією Кредитного договору № 490053462 та визначенням сукупної вартості кредиту (а.с. 3-9).

В подальшому 11 лютого 2011 року Договором про внесення змін і доповнень № 1 до Кредитного договору №490053462 від 11 грудня 2007 року були внесні зміни до основного Договору щодо визначення кінцевого терміну повернення кредиту, а саме 11 грудня 2017 року (а.с. 10-12).

15 червня 2015 року до Договору про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 490053462 від 11 грудня 2007 року були внесені зміни щодо встановлення порядку сплати простроченої заборгованості по сплаті процентів та основоного боргу, та строкової заборгованості по сплаті процентів і основного боргу в розмірі поточного платежу за кредитним договором (пункт 1).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2статті 5 цього Декрету.

Відповідно до Дозволу НБУ № 61-4 виданому ЗАТ «Альфа Банк» 03 грудня 2001 року та Генеральній ліцензії НБУ № 61 від 05.10.2016 року виданій ПАТ «Альфа-Банк» позивач має право на здійснення валютних операцій (а.с. 116-119).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1, порушуючи умови Кредитного договору №490053462 від 11 грудня 2007 року не погашала повністю кредит та проценти за користування кредитом, чим порушив майнові права та інтереси ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно довідки розрахунку заборгованість за Кредитним договором № 490053462 від 11 грудня 2007 року станом на 11 квітня 2016 року становить суму в розмірі 4621,58 дол.США, яка складається із: заборгованість за кредитом 3910,92 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом 187,79 дол. США., заборгованість за пенею 522,84 дол. США (а.с. 19).

В свою чергу позивач просить суд стягнути з відповідачазаборгованість за Кредитним договором станом на 11 квітня 2016 року в розмірі 4098,71 дол. США, яка складається із: заборгованість за кредитом 3910,92 дол. США, заборгованість за відсотками 187,79 дол. США.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту 3 Кредитного договору № 490053462 від 11 грудня 2007 року позичальник зобов»язується в порядку та на умовах, що визначенні даним договором повертати кредит, виплачувати Банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені договором платежі та виконувати інші обов"язки, що передбачені договором. Повернення кредиту та сплата процентів за користуванням ним здійснюється позичальником в порядку і на умовах, що визначені у Додатку №1 до цього договору, який є невід"ємною його частиною (а.с. 6-9).

Згідно ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.1 Кредитного договору № 490053462 від 11 грудня 2007 року визначено що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості щомісячно за фактичний строк користування кредитом виходячи з 30 днів у місяці та 360 у році. Банк здійснює кінцевий розрахунок процентів, що підлягають оплаті, на день здійснення остаточного повернення ОСОБА_3.

Пунктом 9.2. Кредитного договору № 490053462 від 11 грудня 2007 року предбачений порядок та валюта повернення кредиту та відсотків за користування ним.

Згідно змісту ч. 1 ст. 527 ЦПК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Пунктом 8.1 вищевказаного договору позичальник зобовязаний повернути Кредитору ОСОБА_3 та сплатити проценти за користування ОСОБА_3 частинами у терміни, що визначені відповідно до договору, а також належним чином виконати інші зобовязання, викладені в Договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобовзання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Строк позовної давності встановлений кредитним договором № 490053462 від 11 грудня 2007 року, а саме п.11.6 та п.7 договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору №4 90053462 від 11 грудня 2007 року укладеного 15 червня 2015 року та становить 50 (пятдесят) років.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення боржником зобовязання він відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України зобовязаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

У пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьоїстатті 533 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд зазначає, що відповідачем у передбаченому законом порядку, з урахуванням принципу змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, будь-які позовні вимоги до ПАТ «Альфа-Банк» не пред»являлися, в межах даного судового розгляду справи.

Посилання відповідача на необхідність припинення зобов»язальних правовідносин, внесення змін та доповнень до договору, укладання мирової угоди відбувається за згодою сторін, або у судовому порядку, проте про вчинення таких дій жодна із сторін суд не повідомляла.

Відповідно до положень ст.ст. 57- 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному звязку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами виникли кредитні зобовязання і позивачем доведено наявність фактів порушення відповідачем умов виконання Кредитного договору № 490053462 від 11 грудня 2007 року, у звязку із чим виникла заборгованість станом на 11 квітня 2016 року в розмірі 4098,71 дол. США (заборгованість за кредитом 3910,92 дол. США, заборгованість за відсотками 187,79 дол. США), яка підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позов є обрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Враховуючи зазначені вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача, а саме 1545,72 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212 -215, 218, 223-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за Кредитним договором № 490053462 від 11 грудня 2007 року на загальну суму в розмірі 4098,71 дол. США (чотири тисячі дев»яносто вісім доларів США 71 цент), станом на 11 квітня 2016 року, яка складається із: заборгованість за кредитом 3910,92 дол. США, заборгованість за відсотками 187,79 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) судовий збір в розмірі 1545,72 грн. (одна тисяча п»ятсот сорок п»ять гривень 72 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти) днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Д.М. Кратко