Ухвала суду № 63128422, 29.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/1971/15-к Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 11-кп/783/1148/16 Доповідач: Михалюк В. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого - судді Михалюка В.О.,

суддів Марітчака Т.М., Березюка О.Г.,

при секретарі Мельниченко І.С..

з участю прокурора Войценка А.І.,

обвинуваченого Максим`яка М.І.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників потерпілих адвокатів Хом`яка О.Г. та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та захисника обвинуваченого Максим`яка М.І. адвоката ОСОБА_1 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 30 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком суду

Максим`яка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше працюючого у ТзОВ «ОСОБА_8 ХКВС» на посаді водія, одруженого, зареєстрованого проживаючим у ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобовязаного, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на3 роки.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Вироком суду ОСОБА_9 визнано винним та засуджено за те, що він 02 липня 2015 року о 22 годині 15 хвилин, керуючи автомобільним составом у складі сідлового тягача «MAN TGA 18.410», реєстраційний номер НОМЕР_1, із бортовим напівпричепом - Е «SCHMITZ», реєстраційний номер ВС 8370 XT, та рухаючись ним по автодорозі Львів - Тернопіль у напрямку до м. Тернополя, при проїзді її ділянки в районі 53 км + 500 м біля с. Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області, порушив вимоги Р 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови», «небезпека для руху»)', Р 2 п. 2.3 б), д), 2.10 г), д); Р 12 п. 12.1, Р 34 «Дорожня розмітка» (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків) Правил дорожнього руху України, які виразилися у тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, пересікши вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_10.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_9 правил безпеки дорожнього руху потерпілий ОСОБА_10 згідно висновку експерта № 38/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 р. отримав тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною його смерті. Пасажир автомобіля "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_11 згідно висновку експерта № 39/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 р. отримала тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною її смерті. Пасажир цього автомобіля ОСОБА_8-Ю.К. згідно висновку експерта № 40/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 р. отримала тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною настання її смерті.

На вирок суду прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, потерпіла ОСОБА_3 та її захисник адвокат ОСОБА_6, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого Максим`яка М.І. адвокат ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацій дій обвинуваченого Максим`яка М.І. та доведеності його вини у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, вважає вказаний вирок суду незаконним, у зв`язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зазначає, що визнання судом такої пом`якшуючої обставини покарання, як щире каяття, є безпідставним, оскільки ОСОБА_12 свою вину визнав повністю лише після закінчення дослідження всіх доказів, якими доведена його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а його визнавальні показання необхідно розцінювати як спосіб уникнення суворішої міри покарання.

Просить даний вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати Максим`яка ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на термін 3 (три) роки. В решті вирок суду залишити без змін.

В своїй апеляційній скарзі потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають вирок суду першої інстанції безпідставним та необгрунтованим в частині призначеного обвинуваченому розміру покарання, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог ст. 65 Кримінального кодексу України не врахував у повній мірі характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані що характеризують його особу та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а саме не врахував того, що обвинувачений ОСОБА_9 своєї вини у скоєному не визнав та не розкаявся, не відшкодував потерпілих завданої шкоди. Крім цього, судом не враховані і обтяжуючі, на їх думку, покарання обвинуваченого обставини, такі як особливо тяжкі наслідки і шкода у великому розмірі, вчинення злочину щодо малолітнього, вчинення злочину з особливою жорстокістю, вчинення злочину загально небезпечним способом та вчинення злочину особою, що перебуває у стомленому стані, позбавляє уваги при керуванні транспортним засобом.

Просять оскаржуваний вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати Максим`яка М. І. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з довічним позбавленням права керувати транспортними засобами.

Не погоджуючись з даним вироком суду, представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при прийняття рішення не врахував належним чином тяжкість вчиненого злочину та позицію потерпілих, а також умисне ставлення обвинуваченого до наслідків. А тому постановив незаконне та необгрунтоване рішення. Вважають, що суд безпідставно визнав наявність щирого каяття підсудним своєї вини як пом`якшуючу обставину і таку необхідно виключити, а також неправильно застосував ст. 69-1 КК України.

Просить даний вирок суду скасувати та призначити в рамках ч. 3 ст. 286 КК України більш суворіше покарання.

В своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого Максим`яка М.І. адвокат ОСОБА_1 вважає, що вказаний вирок є необгрунтованим в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_12, оскільки таке не відповідає тяжкості вчиненого ним діяння та особі обвинуваченого.

Зазначає, що при обранні обвинуваченому розміру покарання суд першої інстанції зобов`язаний був врахувати характер та мотиви порушення ПДР, які спричинили загибель людей, і які виражені формою вини у вигляді злочинної небезпеки та за своїм характером не становлять значної суспільної небезпеки, суд повинен був дослідити питання наявності вини третіх осіб в тому, що обвинувачений порушив ПДР, надати більшої переваги обставинам, які пом`якшують покарання обвинуваченого та більш повно врахувати дані, які характеризують його особу, та призначити більш м`яке покарання.

Просить даний вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 змінити та призначити більш м`яке покарання.

Крім цього, у запереченнях на апеляційні скарги потерпілих, представника потерпілих та прокурора захисник обвинуваченого Максим`яка М.І. адвокат ОСОБА_1 просить відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого Максим`яка М.І. та його захисника адвоката ОСОБА_1, які просили задоволити апеляційну скаргу захисника та відмовити у задоволенні інших апеляційних скарг, думку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, представників потерпілих адвокатів Хом`яка О.Г. та ОСОБА_5 про задоволення їхніх апеляційних скарг та апеляції прокурора, та про відмову у задоволенні апеляції захисника, міркування прокурора щодо задоволення його апеляційної скарги та апеляційних скарг потерпілих та представника потерпілих, та відмови у задоволенні апеляції захисника, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Так, як місцевим судом, так і колегією суддів достеменно встановлено, що ОСОБА_9 02 липня 2015 року о 22 годині 15 хвилин, керуючи автомобільним составом у складі сідлового тягача «MAN TGA 18.410», реєстраційний номер НОМЕР_1, із бортовим напівпричепом - Е «SCHMITZ», реєстраційний номер ВС 8370 XT, та рухаючись ним по автодорозі Львів - Тернопіль у напрямку до м. Тернополя, при проїзді її ділянки в районі 53 км + 500 м біля с. Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області, порушив вимоги Р 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови», «небезпека для руху»)', Р 2 п. 2.3 б), д), 2.10 г), д); Р 12 п. 12.1, Р 34 «Дорожня розмітка» (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків) Правил дорожнього руху України, які виразилися у тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, пересікши вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_10.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_9 правил безпеки дорожнього руху потерпілий ОСОБА_10 згідно висновку експерта № 38/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 р. отримав тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною його смерті. Пасажир автомобіля "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_11 згідно висновку експерта № 39/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 р. отримала тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною її смерті. Пасажир цього автомобіля ОСОБА_8-Ю.К. згідно висновку експерта № 40/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 р. отримала тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною настання її смерті.

При цьому висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9І у скоєнні даного кримінального правопорушення ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.

Вина обвинуваченого, на думку колегії суддів, в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується як показами самого обвинуваченого, який свою вину у вчиненому визнав повністю, так і показами потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 липня 2015 року та схемою до нього з фототаблицями, протоколом огляду транспортногозасобу сідлового тягача «MAN TGA 18.410», реєстраційний номер НОМЕР_1, із бортовим напівпричепом - Е «SCHMITZ», реєстраційний номер ВС 8370 XT, від 04.07.2015 р. та фототаблицями до нього, дослідженими в судовому засіданні висновком експерта № 38/2015 від 03 серпня 2015 р., висновком експерта № 39/2015 від 03 серпня 2015 р., висновками експерта № 2170/2015-т від 15 липня 2015 р. та № 2169/2015-т від 15 липня 2015 р.,висновком експерта № 40/2015 від 03 серпня 2015 р., висновком експерта № 2139/2015-т від 03 липня 2015р., протоколом проведення слідчого експерименту від 06 липня 2015 р., висновком судової автотехнічної експертизи № 2511 від 06 серпня 2015 р., висновком судової автотехнічної експертизи № 2510 від 12 серпня 2015 р., висновком судової автотоварознавчої експертизи № 2956 від 26 серпня 2015 р., висновком судової автотехнічної експертизи № 2701 від 07 вересня 2015 р., висновком судової трасологічної та автотехнічної експертиз № 3030/3031 від 08 вересня 2015 р., висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 2700 від 23 вересня 2015 р., поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_13, який суду показав, що проводив дослідження та надавав висновок № 2701 судової автотехнічної експертизи від 07 вересня 2015р., який повністю підтримує, поясненнями в судовому засіданні експертаОСОБА_14, показами свідків ОСОБА_15 А М. та ОСОБА_16, даними в судовому засіданні, та іншими, зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Проаналізувавши зібрані та досліджені по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть трьох осіб.

Що стосується призначеного виду та розміру покарання, то, на думку колегії суддів, таке призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, згідно якої при призначенні покарання суд першої інстанції врахував характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, повязаних із смертю трьох людей, особу винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже готовий нести кримінальну відповідальність, обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання та за місцем праці характеризується позитивно, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, утримує матеріально неповнолітню доньку, мати обвинуваченого є особою пенсійного віку, хворіє згідно діагнозу ІХС, гіпертонічна хвороба 2 ст, ступінь 2 ризик 3 , гіпертонічний криз, хронічний гастродуоденіт, щиро кається у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, шкоду потерпілим добровіло не відшкодував, думку потерпілих, які повідомили суду, що обвинувачений ОСОБА_9І після ДТП не намагався надати медичну допомогу потерпілим, не викликав швидкої допомоги, за весь час, який пройшов з дня смерті потерпілих, не попросив пробачення, жодної матеріальної компенсації за скоєне не запропонував, щиро не покаявся, просить суворо покарати обвинуваченого, призначивши максимальне покарання, і з врахуванням наведенеого прийшов до вірного переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України.

Також, судом першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідно до ст. 77 КК України вірно призначено обвинуваченому ОСОБА_9 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки від порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування ним автомобілем настала загибель кількох осіб.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що органи слідства і суд дослідили у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, а тому наведені у апелянтами у апеляційних скаргах доводи про незаконність вироку суду першої інстанції є необгрунтованими.

При цьому суд першої інстанції підставно керувався нормами ст. 50 КК України, у відповідності до якої покарання має на меті не тільки кару, а й запобігання вчиненню нових злочинів, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Також колегія суддів при перевірці справи та прийнятого рішення не виявила допущених істотних порушень КПК України чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну вироку суду.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги та відхиляє доводи потерпілих про те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по справі не врахував обтяжуючі, на їх думку, покарання обвинуваченого обставини, такі як настання особливо тяжких наслідків і шкоди у великому розмірі, вчинення злочину щодо малолітнього, вчинення злочину з особливою жорстокістю, вчинення злочину загально небезпечним способом та вчинення злочину особою, що перебуває у стомленому стані, який позбавляє уваги при керуванні транспортним засобом, оскільки такі не зазначалися в обвинувальному акті органом обвинувачення як такі, що в даному конкретному випадку відсутні. При цьому сама ч. 3 ст. 286 КК України, за якою обвинувачений засуджений, передбачає спричинення загибелі кількох осіб, що само по собі являється тяжкими наслідками, однак сам скоєний обвинуваченим злочин відноситься до категорії злочинів, вчинених з необережності.

Колегія суддів відхиляє і твердження представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 про те, що судом при призначенні покарання неправильно застосовано ст. 69-1 КК України, оскільки у вироку не має посилань на згадану статтю Кодексу, і така судом не застосовувалась.

Не приймає колегія суддів до уваги та відхиляє і доводи захисника обвинуваченого Максим`яка М.І. адвоката ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції прийняті до уваги не всі помякшуючі покарання обвинуваченого обставини, а тому останньому слід зменшити розмір призначеного покарання, оскільки при перевірці даного вироку суду районним судом при прийнятті рішення прийняті до уваги всі доводи як сторони обвинувачення та потерпілих, так і обвинуваченого та сторони захисту.

За таких обставин з врахуванням характеру та тяжкісті вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставини справи, тяжкості заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, повязаних із смертю трьох людей, особи винного та обставин, що помякшують покарання винного, колегія суддів приходить до переконання, що призначене районним судом обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на3 роки є вірним та достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню інших злочинів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відмовляє прокурору, який брав участь в суді першої інстанції, потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, представнику потерпілої ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_6 та захиснику обвинуваченого Максим`яка М.І. адвокату ОСОБА_1 в задоволенні їхніх апеляційних скарг.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3 та її предствника адвоката ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4, захисника обвинуваченого Максим`яка М.І. адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Золочівського районного суду Львівської області від 30 серпня 2016 року щодо Максим`яка ОСОБА_7 без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий:

Судді: