Ухвала суду № 63124655, 30.11.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/9865/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1909/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

.

30 листопада 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2016 року про повернення заяви про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди,

встановила :

26 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із завою про забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що ним до суду подана позовна заява до ОСОБА_4, СК «Альфа Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди. Посилаючись на ті обставини, що відповідач не працює, тому виникає загроза неможливості виконання майбутнього рішення суду у випадку продажу автомобіля, що належить ОСОБА_4

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 При цьому вважає, що подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, тому підстави для повернення заяви були відсутні. Не погоджується з висновком суду про те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт володіння відповідачем автомобілем, оскільки заявник обєктивно позбавлений можливості надати такі докази. Зазначає, що судом порушено строк розгляду заяви передбачений ч. 1 ст. 153 ЦПК України та невірно вказаний державний номер транспортного засобу.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням питання на новий розгляд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч. 8 ст. 153 ЦПК України, виходив з того, що заяву подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, заявником не надано доказів та відомостей, які б підтверджували факт володіння ОСОБА_4 на праві власності автомобілем на який позивач просив накласти арешт.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він зроблений у звязку з неправильним застосуванням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, СК «Альфа Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди. Мотивуючи свої вимоги тим, що 08 серпня 2016 року ОСОБА_4 керуючи вантажним автомобілем НОМЕР_1 допустив наїзд на нерухомий автомобіль МЕRCEDES VITO ІІІ CD д.н. НОМЕР_2, який належить позивачу, внаслідок чого автомобіль зазнав технічних ушкоджень. Ремонт автомобіля позивач здійснив самостійно за власний кошт, оскільки ОСОБА_4 відмовився у добровільному порядку відшкодувати шкоду, тому ОСОБА_3 просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 47629,86 грн.

Одночас, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

За вимогами ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З огляду на викладене, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може допускатися за наявності доказів, що свідчать про те, що майно належить особі.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що автомобіль відповідача, за участю якого сталася дорожньо транспортна пригода, належить відповідачу. Зокрема, це вбачається із Полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відомостей про транспортні засоби, встановлених при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак суд це не взяв до уваги.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен брати до уваги докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, має зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, про можливі наслідки забезпечення позову у вигляді арешту майна.

І, оскільки суд не прийняв по суті судового рішення із заявленого питання, повернувши заяву позивачу, то колегія суддів не може прийняти відповідного рішення. За цих умов, ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2016 року скасувати, а заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -