Рішення № 63121267, 02.12.2016, Оболонський районний суд міста Києва

02.12.2016 Справа № 756/10897/15-ц

унікальний № 756/10897/15-ц

провадження №2/756/4033/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Борисевичу О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру,

встановив:

ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 15 вересня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 324/ПВ-06, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 60000 дол. США на строк до 14 вересня 2021 року зі сплатою 13,5 % річних за весь час користування кредитом, мета кредитування -придбання нерухомості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 15 вересня 2006 року укладено іпотечний договір, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладеного договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», за яким Український промисловий банк відступив ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальним договорами, в тому числі й за вказаним кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 701641,11 грн., з яких заборгованість за кредитом - 630504,16 грн., заборгованість за відсотками - 71136,95 грн.

На підставі викладеного позивач просить в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором розмірі 701641,11 грн., з яких заборгованість за кредитом - 630504,16 грн., заборгованість за відсотками - 71136,95 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2004 року, шляхом визнання права власності за позивачем на квартиру.

В судовому засіданні представник банку позов підтримав. Подав до суду новий розрахунок заборгованості станом на 18 жовтня 2016 року та пояснив, що згідно вказаного розрахунку відповідач простроченої заборгованості не має, здійснює щомісячні платежі відповідно до графіку, але у зв'язку з тим, що раніше відповідач мав прострочену заборгованість, йому за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року було нараховано пеню, несплачений розмір якої становить 50560 грн. 73 коп., яка відповідачем на даний час сплачується.

При цьому позивач наполягав на задоволенні позову.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що на даний час він виплатив прострочену заборгованість, тому не має простроченої заборгованості за кредитним договором, своєчасно здійснює поточні щомісячні платежі, а також сплачує кошти для погашення пені, тому підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки не має.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 15 вересня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 324/ПВ-06, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 60000 дол. США на строк до 14 вересня 2021 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом, мета кредитування -придбання нерухомості.

Відповідно до п.2.4 кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 333,33 дол. США.

Відповідно до п.2.6, 2.7 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання і до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 10 число кожного наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Згідно п.5.2 кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 15 вересня 2006 року укладено іпотечний договір, за яким відповідач передав банку в іпотеку належну йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2004 року трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,70 кв.м, жилою площею 41,10 кв.м. При укладенні договору сторони оцінили предмет іпотеки у 476720 грн.

Відповідно до розділу 4 іпотечного договору іпотекодавець набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки при повному або частковому неповернення кредиту (чергового платежу) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів.

У випадку порушення обов'язків за кредитним договором банк надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у тридцятиденний строк. Якщо протягом цього строку вимога банку залишається без задоволення банк вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», за яким Український промисловий банк відступив ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальним договорами, в тому числі й за вказаним кредитним договором та договором іпотеки.

11 серпня 2015 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення наявної простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 6855,62 дол. США.

З наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18 жовтня 2016 року та пояснень представника банку вбачається, що відповідач не має простроченої заборгованості за договором.

За період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 50560 грн. 73 коп. Проте, з пояснень представника банку, відповідача, наданих відповідачем меморіальних ордерів вбачається, що відповідач здійснює щомісячні платежі, спрямовані на погашення нарахованої пені.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки відповідач не має простроченої заборгованості по тілу кредиту та сплаті відсотків, здійснює погашення нарахованої пені, суд вважає, що порушення відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасної сплати щомісячних платежів, яке мало місце у серпні 2015 року (внаслідок чого було нараховано пеню у розмірі 50560 грн. 73 коп.) на час звернення позивача до суду з вказаним позовом та усунуто позичальником на час прийняття рішення по справі, не завдає збитків позивачу та не змінює його прав.

Крім того, позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 701641,11 грн., для погашення якої позивач просить звернути стягнення не предмет іпотеки.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку", суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко