Постанова № 63119440, 28.11.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/4080/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2016 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Сьорі С.І., при секретарі Яворській А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Кременчуцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №43 від 22.07.2016 року про відмову йому в призначенні пенсії згідно п.п. «в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобовязати Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати періоди з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року до його пільгового стажу який дає право на пенсію відповідно до п. «в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити йому пенсію за віком відповідно до п. «в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 15.06.2016 року.

Свої вимоги мотивував тим, що він звернувся до відповідача 14.07.2016 року з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах . Рішенням відповідача № 43 від 22.07.2016 року мені йому відмовлено в призначенні пенсії згідно п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив (витяг з рішення) - «Аналіз наданих документів, враховуючи Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах № 120 від 03.03.2016 року, свідчить, що при загальному стажі роботи 37 років 10 місяців 19 днів у ОСОБА_1 підтверджений період роботи трактористом-машиністом складає 11 років 2 місяці 23 дні. Враховуючи вищевикладене, вирішили відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу : має 11 років 2 місяці 23 дні)».

Відповідно до Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах № 120 від 03.03.2016 року на яке посилається відповідач , йому було відмовлено в підтвердженні періодів роботи, передбаченої п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року; з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року. Підстава відмови: відсутність відомостей про роботу трактористом-машиністом, про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах; у 2004-2007 р.р. відсутні відомості про переведення на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати .

З рішенням відповідача № 43 від 22.07.2016 року він не може погодитися з огляду на наступне .

Як вбачається із записів трудової книжки, він дійсно працював з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року в колгоспі «Маяк» в якості тракториста-машиніста та має право на дострокове отримання пенсії на пільгових умовах у відповідності до ст. 13 «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважає мотиви за якими відповідач відмовив йому у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року в колгоспі «Маяк» у якості тракториста-машиніста надумані.

Відповідно до статуту колгоспу «Маяк», останній займався виробництвом сільськогосподарської продукції та відповідні докази є у відповідача.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 „Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній " , а саме: „1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Вважає, що його трудова книжка та надані ним відповідачу документи з архівних установ, у їх сукупності, містять вичерпну інформацію, яка свідчить про наявність у нього права на отримання пенсії у відповідності до п. «в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відповідач безпідставно не визнає документи, що підтверджують його пільговий трудовий стаж.

Оскільки відповідач обмежує зміст та обсяг її прав і свобод, він змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені в ньому.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені в ньому.

Представник відповідача - Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити в звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, пояснення представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1, суду пояснив, що з 1982 року він працював трактористом машиністом в колгоспі «Іскра Леніна». Потім колгосп розділили на два господарства та він продовжив працювати у колгоспі «Маяк» трактористом машиністом. Потім працював трактористом машиністом у КСП «Маяк», а згодом був переведений на роботу з ПСП «Маяк» у СК «Іскра». Протягом 2012 2016 років періодично звільнявся з СК «Іскра» та перебував на обліку у центрі зайнятості, після цього знову працював у СК «Іскра» трактористом машиністом.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він працював з позивачем у тракторній бригаді. Він працював з 1976 року по 2010 рік, а ОСОБА_1 працював з 1982 року постійно трактористом на гусеничному тракторі в колгоспі «Маяк» та «Іскра». Ці колгоспи займалися виробництвом сільськогосподарської продукції.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він прийшов працювати в колгоспі «Іскра Леніна» у 1980 році, а ОСОБА_1 у 1982 році. В подальшому колгосп «Іскра Леніна» був розділений на два колгоспи «Маяк» та «Іскра». З 1982 року по 2007 рік він працював разом з ОСОБА_1 у тракторній бригаді. ОСОБА_1 працював на гусеничному тракторі. У 2007 році колгоспі «Маяк» розформували і вони перейшли працювати у колгосп «Іскра», де працюють і на даний час у тракторній бригаді. ОСОБА_1 два роки тому назад ставили на облік в центр зайнятості, оскільки взимку роботи не було, а до того часу ОСОБА_1 постійно працював.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Відповідно до ст.. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів, незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України,права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у звязку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обовязку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно п. «в» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст..62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача, останній 18.01 (рік однозначно прочитати неможливо) прийнятий у члени колгоспу «Іскра Леніна». Далі міститься запис про те, що у 1987 році колгосп «Іскра Леніна» розділено на два господарства: колгосп «Іскра Леніна» і колгосп «Маяк» та ОСОБА_1 переведений у колгосп «Маяк» трактористом.

Із вказаних записів у трудовій книжці неможливо однозначно визначити, з якого часу та ким працював у колгоспі «Іскра Леніна» до 1987 року позивач, коли саме у 1987 році (число, місяць) був переведений трактористом до колгоспу «Маяк».

Далі у трудовій книжці позивача мається запис про те, що 28.02.2000 року КСП «Маяк» реорганізовано в СК «Маяк», після чого мається запис про те, що 23.03.2007 року ОСОБА_1 звільнений з роботи в ПСП «Маяк» по переводу в СК «Іскра».

Із вказаних записів у трудовій книжці позивача неможливо однозначно визначити чи було ПСП «Маяк» правонаступником СК «Маяк» та ким працював позивач у ПСП «Маяк» до 23.03.2007 року.

Далі у трудовій книжці позивача маються записи про те, що останній з 23.03.2007 року по 01.11.2012 року, з 19.04.2013 року по 11.11.2013 року, з 01.04.2014 року по 28.11.2014 року, з 01.04.2015 року по 31.10.2015 року та з 17.03.2016 року по 31.10.2016 року працював трактористом машиністом сільськогосподарського виробництва в СК «Іскра».

Як зазначено вище, відповідно до ст..62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

П.3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні

відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п.3, 4 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №18 -1 від 10.11.2006 року, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.10, 16 вказаного Порядку, рішення про результати розгляду заяви приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою щодо підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням комісії при Головному упрвлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2016 року №120, підтверджено ОСОБА_1 наступні періоди роботи, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 11.02.1987 року по 31.12.1989 року, з 01.01.1998 року по 30.11.1998 року, а в підтвердженні періодів роботи, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року відмовлено.

Вказане рішення Комісії в Пенсійному фонді та у судовому порядку не оскаржувалось і є чинним.

14 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького обєднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пенсії згідно п.«в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Рішенням Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №43 від 22 липня 2016 року, враховуючи подані документи та Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах №120 від 03.03.2016 року, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на підставі п.«в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку (11 років 04 місяці 22 дні) при загальному стажі роботи 37 років 10 місяців 19 днів.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі , в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені ) вони на підставах, у межах повноважень то у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що позивачем суду не надано належних доказів, тобто не доведено, що останній в період часу з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року працював трактористом машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Враховуючи викладене, а також те, що записи у трудовій книжці позивача, внаслідок їх неповноти та неточності, не дають змогу достовірно та однозначно встановити, що останній в період часу з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року працював трактористом машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2016 року №120, яким позивачу в підтвердженні періодів роботи, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року відмовлено є чинним та позивачем сулу не надано належних доказів про наявність у нього стажу роботи, який, відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах, то суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у зв»язку з його необґрунтованістю.

Керуючись статтями 6-14, 71, 94, 159 - 163, 167 КАС України, ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кременчуцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання призначити пенсію - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: С.І.Сьоря