Ухвала суду № 63112441, 28.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 520/16734/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22ц/774/1042/К/16 суддя Мхітарян С.С.

Категорія - 51 ( І ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря - Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення походження дитини.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4,

відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення походження дитини, посилаючись на те, що він є громадянин ОСОБА_6, а також резидентом Швейцарії, де постійно проживає. Одружений, має трьох дітей. Наприкінці 2012 року він познайомився з відповідачем ОСОБА_3, яка деякий час проживала та працювала в Швейцарії в стриптиз барі, після знайомства у них був одноразовий статевий зв'язок. Після цього ніяких зустрічей між ними ніколи не було. Нещодавно відповідач повідомила його, що нібито він є батько її сина ОСОБА_7, який народився 20 серпня 2013 року на території України, батьком якого в актовому записі про народження дитини у графі «Батько» вказано позивача. У звязку з відмовою ОСОБА_3 на його прохання від проведення тесту на батьківство, він звернувся до суду з даним позовом та просив суд визначити походження дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

ОСОБА_8 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_6, батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На його думку, судом не взято до уваги, що судово медична (молекулярно генетична) експертиза проведена з порушенням методології її проведення, а саме: не взято в кількості 3-5мл. крові в спеціальні пробірки з антикоагулянтом, а також те, що у висновку експерта не вказано звідки взято зразки крові (пальця, вени) у сторін та дитини, у звязку із цим висновок експерта викликає сумнів в його дійсності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5, які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити, судового експерта ОСОБА_9, яка надала пояснення стосовно Висновку експерта №253 від 19 листопада 2015 року, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наприкінці 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з знайомством мали близькі стосунки.

20 серпня 2013 року ОСОБА_3 народила сина ОСОБА_10, батьком якого в актовому записі про народження дитини у графі «Батько» зі слів матері зазначено ОСОБА_11, Громадянина України (а.с.39).

Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №253 від 19 листопада 2015 року вірогідність підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 складає не менш ніж 99,99 % (а.с.43-47).

Визначаючи походження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, від позивача ОСОБА_2, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, виходив з того, що відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №253 від 19 листопада 2015 року, яка проводилась експертом відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 складає величину не менше 99,99%., а тому біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 є доведеним.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.

Предметом доказування в таких справах є відсутність або ж наявність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобовязана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позову. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Під час розгляду справи судом першої інстанції була проведена судова молекулярно-генетична експертиза, згідно з висновками якої вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 складає не менш ніж 99,99 %, отже біологічне батьківство позивача можна вважати доведеним.

Для дослідження експертом відбиралися у ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зразки крові на паперові фільтри у відділенні судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, про що складений відповідний протокол. Виділення ДНК проводилось згідно з методикою, викладеною в методичних рекомендаціях: «Дослідження ДНК з об'єктів біологічного походження методом полімеразної ланцюгової реакції» ДНДЕКЦ МВС України 2003 р., з використанням іонообмінної смоли Chelex 100.

При перевірці доводів апеляційної скарги щодо порушення судовим експертом процедури відібрання зразків крові, колегією суддів було допитано судового експерта відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_9, яка надала пояснення стосовно Висновку експерта №253 від 19 листопада 2015 рокута пояснила, що 23.10.2015 року особи у справі прибули, згідно ухвали суду, до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи установи, де у приміщенні маніпуляційної відділення судово-медичної генетичної ідентифікації, після процедури взаємопосвідчення, у них були відібрані зразки капілярної крові на паперові фільтри, по загально прийнятій методиці - шляхом проколу одноразовим скарифікатором четвертого пальця руки. Паперові фільтри були поміщені до лабораторного посуду - чашок Петрі, на яких зазначені прізвища та ініціали підекспертних осіб. В подальшому чашки були закриті та перенесені до окремої лабораторної шафи, доступ до якої має лише особисто експерт, де зразки крові зберігалися до початку проведення експертизи.

Також був оформлений «Протокол відбору зразків крові для дослідження методом ДНК-аналізу», куди внесені паспортні дані позивача, відповідача та дані свідоцтва про народження дитини, зазначено дату та час відбору зразків крові. У вказаному протоколі позивач та відповідач поставили свої підписи стосовно того, що відбір зразків крові у них та у дитини відбувався у взаємній присутності. Також протокол був підписаний нею, як експертом відповідальним за процедуру відбору зразків крові. Під час прийому та відбору зразків крові ОСОБА_2 спілкувався російською мовою і не пред'являв претензій стосовно того, що йому щось незрозуміло.

Зазначенні пояснення судового експерта повністю узгоджуються із даними, відображеними у Протоколі №253 відбору зразків крові для дослідження методом ДНК-аналізу від 23.10.2015 року.

Посилання в апеляційній скарзі на те, щопід час дослідження не взято в кількості 3-5мл. крові в спеціальні пробірки з антикоагулянтом, а також те, що у висновку експертиза не вказано звідки взято зразки крові (пальця, вени) у сторін та дитини, що впливає на правильність висновку експерта, не заслуговують на увагу, оскільки під час дослідження вищевказаного висновку, колегією суддів не було встановлено порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, а саме Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичних експертиз № 6 від 17 січня 1995 року, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 2005 року № 6, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року №255/788.

Посилання в апеляційній скарзі про недотримання експертом порядку відбору зразків крові, викладених у методичних рекомендаціях «Дослідження рідкої крові та її слідів на речових доказах» від 2010 року, а саме відібрання крові в недостатній кількості і не в пробірку, а на паперовий фільтр, колегією суддів теж відхиляються, оскільки зазначений порядок відбору викладений в п. 1, розділу III «Визначення групи рідкої крові та в слідах на речових доказах за системою АВО» та не стосується проведення відбору зразків крові для подальшого дослідження шляхом генетичної ідентифікації.

Таким чином,колегією суддів не встановлено при проведенні експертизи порушень процедури відбору зразків крові для експертного дослідження, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №253 від 19 листопада 2015 року є достатньо мотивованим, не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумніву в його правильності, у зв'язку з чим єналежним доказом кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_7.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: