Постанова № 63103071, 28.11.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6880/16-а

Провадження №2-а/265/240/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Адамової Т.С.,

за участю секретаря Федорової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про визнання неправомірними дій щодо відмови їй у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року № 18-57-1630, скасування рішення від 10 листопада 2016 року за № 4961/3339 про відмову їй у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити їй перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року № 18-57-1630 та відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з січня 2016 року, та зобов'язання здійснювати щомісячне нарахування сум її пенсії за реквізитами: ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2, отримувач - ОСОБА_1. Також просила стягнути з Управління на її користь сплачений нею при подачі позову судовий збір у розмірі 551,20 гривень. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що у період з 1965 року по 2009 рік вона постійно працювала в органах прокуратури, обіймала посади слідчого, помічника слідчого управління, заступника начальника відділу прокуратури області. З 01 січня 1998 року вона набула право на пенсію за вислугою років і з того часу перебувала на обліку в УПФУ в Калінінському районі міста Донецька, з листопада 2014 року - УПФУ в Оболонському районі міста Києва, а з 03 жовтня 2016 року в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області. Згідно зі ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в редакції від 12 липня 2001 року, чинній на час призначення пенсії, їй було призначено пенсію у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. 10 листопада 2016 року вона звернулася до УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя з письмовою заявою про відповідний перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати відповідних прокурорсько-слідчих працівників, встановленої Постановою КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013. До заяви нею додано довідку прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року за № 18-57-1630 про заробітну плату на відповідній посаді. Рішенням УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя від 10 листопада 2016 року їй було відмовлено у перерахунку пенсії.

22 листопада 2016 року до суду надійшли письмові заперечення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, в яких останнє просило відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя з 01 листопада 2016 року, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до норм ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року. Відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 17 січня 2002 року, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їх місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2%, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку. Позивачці виплачується пенсія за вислугу років, із розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. 10 листопада 2016 року ОСОБА_1 у зв'язку із підвищенням посадового окладу заступника начальника відділу, звернулася до Управління із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі з 01 січня 2016 року відповідно до довідки Прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року. Рішенням Управління від 10 листопада 2016 року в перерахунку пенсії з більшого заробітку ОСОБА_1 було відмовлено на підставі того, що з 01 січня 2015 року законом України від 28.12.2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом міністрів України. Разом з тим, відповідного нормативно-правового акту КМУ не прийнято. Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, в тому числі відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Оскільки до 01 червня 2015 року не було прийнято закону, що стосувався би усіх видів пенсійного забезпечення, у тому числі спеціальних пенсій, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно в тому числі і закону України «Про прокуратуру», втратили чинність, відтак, підстав для проведення перерахунку пенсії позивача немає. Щодо виплати пенсії за вислугу років без обмеження граничним розміром, зазначило, що 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесено зміни в статтю 50-1 закону України «Про прокуратуру», а саме: максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначило, що здійснювати виплати пенсії на банківські реквізити ПАТ «Райффайзен банк Аваль» неможливо, тому як виплата пенсії внутрішньо переміщеним особам після 01 липня 2016 року здійснюється виключно через рахунки відкриті в ДОУ АТ «Ощадбанк» відповідно до Постанови КМУ від 12.08.2015 року № 615 «Про внесення змін до постанов КМУ від 30.08.1999 року № 1596 та від 05.11.2014 року № 637».

У судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву з проханням розглядати справу в її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Кірсанова Т.І., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги не визнала та підтримала пояснення, надані у письмових запереченнях. Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до норм ст.. 50-1 закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

10 листопада 2016 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року №18-57-1630.

Рішенням від 10 листопада 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області відмовило позивачці в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що Закон України «Про прокуратуру» з 15 липня 2015 року втратив чинність (за виключенням окремих положень) у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII перерахунки пенсій працівникам прокуратури не передбачені, однак визначено, що умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день відповідного нормативного акту Кабінетом міністрів України не прийнято (а.с. 10).

Однак згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за № 1789-ХІІ в редакції від 17 січня 2002 року, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

В подальшому вказана правова норма неодноразово зазнавала змін як щодо розміру пенсії у відсотках до заробітку, так і щодо порядку її призначення та перерахунку.

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 1 січня 2015 року розмір пенсії за віком та вислугу років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру», становить 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч.13 та 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тому внесені Законами України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.13,18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів України № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/6054/15.

При цьому враховуючи норми ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789 (в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії), позивачка набула право на підвищення пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому було підвищено заробітну плату відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, тобто з 01 січня 2016 року. Звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивачка 10 листопада 2016 року, відтак, враховуючи обмеження терміну виплати за минулий час (не більш як за 12 місяців до дня звернення за перерахунком пенсії), пенсія позивачці підлягає перерахунку і виплаті з 01 січня 2016 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 15.12.2015 року у справі № 161/18933/14-а.

Вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, зокрема, в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 в справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 в справі № 21-445а13.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч.1 ст. 237 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів на підставу своїх заперечень.

Щодо позовних вимог позивачки про зобов'язання здійснювати щомісячне нарахування сум її пенсії на розрахунковий рахунок ПАТ «Райффайзен банк Аваль», суд зазначає наступне.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, передбачає, що виплата пенсії та грошової допомоги може здійснюватися через поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку або через поштові відділення.

Постановою КМУ від 12 сепрня 2015 року № 615 було внесено зміни до п. 6 постанови від 30 серпня 1999 року № 1596, за якими для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданої відповідно до постанови від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк».

21 травня 2015 року постановою Верховної Ради України № 462-VIII схвалена Заява Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод» щодо відступу від окремих зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

Отже, на теперішній час Україна від зобов'язань, визначених статтями 1, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, в окремих районах Донецької та Луганської областей України відповідно до статті 15 Конвенції не відступала.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, проте такі положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 14 Конвенції передбачає, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Як свідчить аналіз практики Європейського суду, у контексті Європейської конвенції до майна належать, крім рухомих і нерухомих речей, також і право на пенсію (справа Мюллер проти Австрії).

У своєму тлумаченні вислову «мирне володіння» ЄСПЛ розрізняє поняття «позбавлення власності» і «контроль за її використанням». Як свідчить практика ЄСПЛ, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої влади, шляхом прийняття законодавчих актів, тоді як ст. 1 Першого протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону, при цьому нормативний акт має бути доступним та передбачуваним. Розглядаючи питання захисту права особи на мирне володіння майном, необхідно згадати позицію Європейського суду, за якою «позбавлення майна згідно із другою нормою може бути виправданим тільки якщо доведена, крім іншого, наявність «інтересів суспільства» та «умов, передбачених законом». Більше того, будь-яке втручання у володіння майном повинно задовольняти принцип пропорційності.

На думку суду, Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову від 12 серпня 2015 року № 615, якою внесені зміни до п. 6 постанови від 30 серпня 1999 року № 1596, обмежив право внутрішньо переміщених осіб на мирне володіння майном у вигляді пенсії та допустив їх дискримінацію у порівнянні з іншими громадянами України, які вільно та на власний розсуд розпоряджаються належним майном та обирають уповноважений банк для зарахування пенсії.

Таке обмеження не можна вважати виправданим наявністю інтересів суспільства, так як внутрішньо переміщені особи є громадянами України, проживають на контрольованій території України та можуть у законному порядку визначати спосіб володіння майном.

Позивач ОСОБА_1 отримувала та бажала би отримувати пенсію через відділення ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

За таких обставин позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551,20 грн. Відповідач не надав доказів, на підставі яких він може бути звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 8-11, 116, 159, 160, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року № 18-57-1630.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2016 року за № 4961/3339 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Донецької області від 10 серпня 2016 року № 18-57-1630 та відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з січня 2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області здійснювати щомісячне нарахування сум пенсії ОСОБА_1 за реквізитами: ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2, отримувач - ОСОБА_1.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення постанови протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Т.С. Адамова