Ухвала суду № 63102139, 29.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р.Справа № 818/749/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, ОСОБА_1 на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. по справі № 818/749/16

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, треті особи Державна судова адміністрація України , Державна казначейська служба України

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач), треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, в якому просила суд зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Охтирського міськрайонного суду Сумської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з вересня 2011 року по липень 2014 року включно відповідно до п.п. 169.1.2. ПК України, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Охтирського міськрайонного суду Сумської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", в період з 09.09.2015 по 31.12.2015 виходячи з посадового окладу 0,3 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року вказаний позов задоволено частково. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (ідентифікаційний код 26270140) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням усіх надбавок і премій, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу, за період з вересня 2011 року по липень 2014 року включно, враховуючи застосування до заробітної плати податкової соціальної пільги, як для платника податку, що утримує двох дітей віком до 18 років, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати. В частині вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", в період з 09.09.2015 по 31.12.2015 виходячи з посадового окладу 0,3 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати - відмовлено в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

зПредставники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працює з 29.03.2004 року в Охтирському міськрайонному суді Сумської області з 19.11.2012 року на посаді секретаря судового засідання, має двох дітей віком до 18 років. Протягом періоду з вересня 2011 року по липень 2014 року заробітна плата їй нараховувалась з урахуванням загальної податкової соціальної пільги, передбаченої п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України.

У 2016 році позивач зверталась до ТУ ДСА України із заявою про проведення перерахунку виплаченої заробітної плати з урахуванням податкової соціальної пільги відповідно до п.п. 169.1.2 ПК України, як матері двох дітей віком до 18 років.

Листом від 02.06.2016 ТУ ДСА України в Сумській області повідомило позивачці, що заяву ОСОБА_1 про застосування податкової соціальної пільги згідно п.п. 169.1.2 ПК України управління отримало в серпні 2014 року, і з цього часу надається пільга. До моменту надання заяви ОСОБА_1 була надана загальна податкова соціальна пільга відповідно до п.п. 169.1.1 ПК України.

Також, в період з 26.10.2014 по 08.09.15 заробітна плата позивачки нараховувалась, виходячи з посадового окладу в розмірі 1218,00 грн., з 09.09.2015 року по 31.12.2015 - 2756,00 грн, що на думку позивача суперечить вимогам ст. 144, 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно всупереч вимог пунктів 169.1.2, 169.2.3 ПК України не нараховувалась податкова соціальна пільга позивачці, як матері двох дітей віком до 18 років, в період з вересня 2011 року по липень 2014 року, водночас, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Охтирського міськрайонного суду Сумської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з вересня 2011 року по липень 2014 року включно відповідно до п.п. 169.1.2. ПК України, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 169.1.1., 169.1.2. ПК України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (п.п. 169.1.1.); у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2).

Згідно п.п. 169.2.2 ПК України платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Відповідно до абз. 4 п.п. 169.2.3 ПК України податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

У відповідності до пункту 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1227 для застосування пільги з підстав, передбачених у підпункті 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років подає копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну.

Отже, підставою для нарахування податкової соціальної пільги до заробітної плати державного службовця є подання документів, що підтверджують право на її отримання без подання заяви про застосування пільги.

Як вбачається з матеріалів справи, копії свідоцтв про народження дітей до Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області були подані у 2008 році. Вказане твердження позивачки відповідачем не спростовується.

Згідно копій розрахункових листів по виплаті ОСОБА_1 заробітної плати податкова соціальна пільга в розмірі, передбаченому пунктом 169.1.2 ПК України позивачці нараховується з серпня 2014 року (а.с. 53-58).

Тобто, в період з вересня 2011 року по липень 2014 року всупереч вимог пунктів 169.1.2, 169.2.3 ПК України податкова соціальна пільга позивачці, як матері двох дітей віком до 18 років, не нараховувалась.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за вказаний період з урахуванням вимог п.п. 169.1.2 ПК України підлягають задоволенню, та приходить до висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги відповідача в цій частині.

Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Охтирського міськрайонного суду Сумської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", в період з 09.09.2015 по 31.12.2015 виходячи з посадового окладу 0,3 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать письмові докази, в період з 26.10.2014 року по 08.09.2015 року позивач отримувала заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу 1218,00 грн., з 09.09.2015 року по 31.12.2015 - 2756,00 грн. (а.с. 13-15).

Так, 26 жовтня 2014 року внесено зміни до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Аналогічна норма викладена і у новій редакції статті 147 Закону № 2453-VI з 28 березня 2015 року.

Наведене узгоджується з положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» та частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці».

З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Однак, на час виникнення спірних правовідносин, схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена Постановою № 268, яка до 09.09.2015 року залишалася незмінною.

А також в період з 26.10.2014 року по 09.09.2015 року зміни до Постанови № 268 щодо розмірів окладів працівників апарату суду Кабінетом Міністрів України внесено не було.

І відповідно, законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VI та частини першої статті 147 Закону № 2453-VI у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено.

Таким чином, підставою для відмови у здійсненні нарахування та виплати заробітної плати у розмірі заявленому позивачем вимог є відсутність бюджетного фінансування та механізму при здійсненні нарахування та виплати заробітної плати позивачу.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 12.07.2016 року №21-1726а16 та від 13.07.2016 року №21-1888а16, №21-1488а16.

Верховний Суд України у даних категорія справ за аналогічними обставинами прийшов до висновку, що управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказані положення дають підстави для висновку, що ТУ ДСА України в Сумській області не наділено правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості здійснювати перерахунок посадового окладу позивачу та виплату заробітної плати у відповідному розмірі. З огляду на зазначене, а також на те, що у спірний період посадові оклади працівників апаратів місцевих судів Кабінетом Міністрів України були змінені та застосовувались з урахуванням 50-відсоткового зменшення, колегія суддів вважає, що відповідач не допустив бездіяльності, діяв на підставі та в межах, що передбачених Конституцією та Законами України в частині виплати позивачу заробітної плати в межах видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників та у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Охтирського міськрайонного суду Сумської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", в період з 09.09.2015 по 31.12.2015 виходячи з посадового окладу 0,3 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову в зазначеній частині.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального права.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. по справі № 818/749/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2016 р.