Постанова № 63101822, 24.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 листопада 2016 року 08:20 справа №826/12434/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українипровизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписуО Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "ПУМБ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати дії відповідача під час проведення позапланової перевірки позивача протиправними; 2) скасувати припис від 01 серпня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 3) скасувати постанову від 07 серпня 2014 року №246/14/7126-35/0708/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 54 810,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року в адміністративній справі №826/12434/14 позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року та задоволено адміністративний позов у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року К/800/14902/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року скасовано, а справу №826/12434/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2015 року прийнято адміністративну справу №826/12434/14 до провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 березня 2016 року позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2014 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося заборонити експлуатацію нежитлових приміщень відділення банку до усунення допущеного правопорушення відповідно до вимог чинного законодавства України.

07 серпня 2014 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №246/14/7126-35/0708/0212, якою постановлено визнати позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 54 810,00 грн.

Позивач вважає, що дії відповідача при здійсненні позапланової перевірки є незаконними, а рішення відповідача, прийняті за результатами перевірки є неправомірними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, порушують права та інтереси позивача, підлягають скасуванню, оскільки відповідачем спірну перевірку проведено за відсутності повноважних представників позивача, позивача не повідомлено про перевірку, представник відповідача під час перевірки не пред'явив посвідчення та направлення на перевірку, що свідчить про її незаконність. Позивач також вказує, що оскаржувані припис та постанова, прийняті відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень та всупереч приписам Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про дотримання вимог законодавства при складенні та видачі спірних припису та постанови щодо підстав, компетенції та порядку видачі приписів, а також зазначив, що позивачем ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду справи не спростовано фактів порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку із чим вважає, що позовні вимоги мають бути залишені без задоволення.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідачем з підстав необхідності проведення перевірки достовірності даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлових приміщень відділення банку поштова/будівельна адреса-проспект Оболонський, 22в" в Оболонському районі м. Києва у присутності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест-буд" - ОСОБА_2, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил реконструкція нежитлових приміщень.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01 серпня 2014 року за результатами перевірки встановлено, що на проспекті Оболонський, 22в Оболонського району м. Києва підрядною організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест-буд", на замовлення ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" виконуються будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень відділення банку на підставі декларації на початок виконання будівельних робіт КВ №082141900690 від 09 липня 2014 року, зареєстрованої Інспекцією державною архітектурно-будівельною контролю у м. Києві.

Актом від 01 серпня 2014 року визначено, що під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані і пред'явлені документи, встановлено, що замовник будівництва - ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" експлуатує нежитлові приміщення відділення банку по проспекту Оболонський, 22в в Оболонському районі м. Києва без документа, який надає право на експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, в установленому законодавством порядку, що є порушенням вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

01 серпня 2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано оскаржуваний припис з вимогою заборонити експлуатацію та усунути виявлені порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства до 01 вересня 2014 року.

07 серпня 2014 року за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №246/14/7126-35/0708/0212, якою постановлено визнати позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 54 810 гривень.

Стосовно посилання позивача на відсутність у відповідача підстави для проведення перевірки необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до акту перевірки від 01 серпня 2014 року підставою проведеної відповідачем перевірки стало достовірність даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлових приміщень відділення банку поштова/будівельна адреса: просп. Оболонський, 22в, в Оболонському районі м. Києва".

Метою проведення позапланової перевірки було встановлення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк".

Вищезазначені мета та підстава проведення перевірки повністю відповідають нормам Закону України "Про архітектурну діяльність" та вимогам пункту 7 Порядку №533.

Стосовно посилання позивача на підписання оскаржуваних документів не уповноваженою на те особою суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови) справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на вищезазначену норму Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" позивач приходить до висновку, що справи про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю, тобто Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, а право накладати штраф від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України мають право її керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, отже, оскаржувана постанова підписана не уповноваженою особо, а саме виконуючим обов'язки начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 2 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/2011 (далі по тексту - Положення №439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 3 Положення №439/2011 основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, спеціальним законом який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону мають органи державного архітектурно-будівельного контролю, а не лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що з 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами.

Так, статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" заборонено проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців протягом серпня-грудня 2014 року. Виключення становлять перевірки, що проводяться ДФС України, за наявності дозволу Кабінету Міністрів України або за ініціативи суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що під час оскаржуваної перевірки відповідачем виконувалися повноваження щодо забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних на підставі статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", а не проводилася перевірка господарської діяльності позивача.

Окрім того, Постанова Кабінету Міністрів України "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" №408, якою затверджено перелік інспекцій, яким необхідно отримувати дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок прийнята лише 13 серпня 2014 року, тобто після проведення оскаржуваної перевірки.

Позивач також стверджує, що всупереч пункту 13 Порядку №533 представник відповідача здійснював перевірку без присутності представників позивача та без пред'явлення службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Проте Вищий адміністративний суд України повертаючи справу на новий розгляд зазначив, що відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з пунктом 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, Положеннями Порядку №553 не передбачено обов'язку Інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України визначив, що не повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки та відсутність позивача під час перевірки не є підставою для визнання такої перевірки протиправною.

Згідно абзацу четвертого пункту 7 Порядку №533 під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідачем не надано до суду докази, які підтверджують пред'явлення представником відповідача службового посвідчення та направлення про проведення позапланової перевірки, що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення оскаржуваної перевірки.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 18 Порядку №533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Згідно абзацу другого пункту 18 Порядку №533 акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

В акті від 01 серпня 2014 року зазначено, що перевірка проводилася у присутності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест-буд", проте підпис керівника вищезазначеної організації в акті відсутній, акт про відмову від підпису до суду не надано та в матеріалах справи відсутній.

Окрім того, в акті від 01 серпня 2014 року зазначено, що його надіслано поштою, проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання акта від 01 серпня 2014 року позивачеві та докази його отримання позивачем.

Відповідно до пункту 17 Порядку №533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх використання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно пункту 19 Порядку №533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

В приписі від 01 серпня 2014 року в графі "Примірник припису одержав" зазначено "Від підпису відмовились", проте, не зазначено, хто відмовився підписувати припис та не зазначено, чи примірник припису будь-ким отримано.

Акт про відмову від підпису до суду не надано та в матеріалах справи відсутній.

Крім того, в приписі від 01 серпня 2014 року зазначено, що його надіслано поштою, проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання припису від 01 серпня 2014 року позивачеві та докази його отримання позивачем.

Вищезазначене свідчить про порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 Порядку №533 відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01 серпня 2014 року розгляд справи про правопорушення відбудеться об 11-30 год. 07 серпня 2014 року.

Позивач стверджує, що як свідчить запис в реєстрі поштових відправлень, відповідач поштою направив на адресу позивача супроводжувальний лист, у якому повідомляв позивача про призначення розгляду справи про порушення в сфері містобудівної 05 серпня 2014 року о 16:12 год., який отримано позивачем лише 07 серпня 2014 року о 15:41 год.

Доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

Як наслідок, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відповідачем порушено порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Отже, враховуючи вище встановлені обставини та допущені відповідачем порушення норм архітектурно-будівельного контролю, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність підстав для визнання дій відповідача та винесених за результатами перевірки припису від 01 серпня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови від 07 серпня 2014 року №246/14/7/26-35/0708/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправними та скасування припису від 01 серпня 2014 року та постанови від 07 серпня 2014 року.

Повертаючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 20 жовтня 2015 року зазначив, що в порушення вказаних норм процесуального права, судом першої інстанції під час розгляду справи, не досліджувалось питання щодо наявності чи відсутності в діях позивача правопорушень у сфері містобудівної діяльності, що знайшли своє відображення в Акті відповідача за наслідками проведеної позапланової перевірки, та на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу.

Вищий адміністративний суд України вказав, що навіть встановлення факту не повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки не може автоматично тягнути за собою визнання протиправними оскаржуваних припису та постанови, без дослідження питання щодо наявності чи відсутності в діях позивача правопорушень у сфері містобудівної діяльності, які і стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Таким чином, Окружному адміністративному суду міста Києва необхідно встановити наявність чи відсутність в діях позивача правопорушень у сфері містобудівної діяльності, що знайшли своє відображення в акті відповідача, який став підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 07 серпня 2014 року.

Постановою від 07 серпня 2014 року встановлено, що за адресою: проспект Оболонський, 22в в Оболонському районі міста Києва позивач експлуатує нежитлові приміщення відділення банку без документа, який надає право на експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту в установленому законодавством порядку.

Постанова від 07 серпня 2014 року прийнята відповідачем на підставі акту від 01 серпня 2014 року, припису від 01 серпня 2014 року та матеріалів фотофіксації.

В акті від 01 серпня 2014 року відповідачем зазначено, що наявність вищезазначеного правопорушення підтверджується наданими та пред'явленими документами та за результатами перевірки з виїздом, що підтверджується матеріалами фотофіксації.

Проте в жодному із вищезазначених документів відповідача не зазначено, на підставі яких саме документів відповідач прийшов до висновку про вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та які саме документи досліджувалися відповідачем.

Позивач стверджує, що документи відповідачем не вимагалися та на перевірку і на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не надавалися.

Відповідачем не надано до суду та в матеріалах справи відсутні докази витребування від позивача та надання позивачем документів, які стали підставою для прийняття рішення про вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, окрім того, до суду не надані документи, на які відповідач посилався у акті від 01 серпня 2014 року.

Як наслідок, документи, які підтверджують вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності в матеріалах справи відсутні.

Відповідач посилається на матеріали фотофіксації, які, на його думку, доводять вчинення позивачем правопорушення.

Проте Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що фотографії, які долучено відповідачем до заперечення на адміністративний позов не є належними доказами вчинення позивачем правопорушення з огляду на наступне.

Фотографії нежитлового приміщення не містять зафіксованих дат, в які ці фотографії відзняті, дата міститься не на самій фотографії, а на білій частині аркушу паперу, на якому роздруковані фотографії, та нанесено дату звичайною кульковою ручкою представником відповідача, який проводив перевірку.

Як наслідок, з фотографій не можливо встановити чіткої дати їх здійснення.

Фотографії зовнішнього вигляду нежитлових приміщень позивача не містять відмітки з адресою приміщень, які відзняті, як наслідок, встановити достовірно, що фотографії знято за адресою: проспект Оболонський, 22в в Оболонському районі міста Києва неможливо.

Фотографії внутрішнього вигляду нежитлових приміщень позивача свідчать про проведення в них ремонтних робіт, що спростовує твердження відповідача про часткову експлуатацію позивачем вищезазначених нежитлових приміщень.

Крім цього, позивачем надано до суду наказ від 04 липня 2014 року №283, зі змісту якого вбачається, що робота Відділення №3 ПАТ "ПУМБ" в м. Києві, яке знаходиться за адресою 04205, м. Київ, Оболонський р-н, пр. Оболонський, буд. 22в, на час проведення ремонтних робіт зупинена.

Робота Відділення №3 ПАТ "ПУМБ" в м. Києві, яке знаходиться за адресою 04205, м. Київ, Оболонський р-н, пр. Оболонський, буд. 22в, поновлена Наказом від 04 вересня 2014 року №367.

Документи, які б спростовували вищезазначене відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження порушень, які встановлені актом від 01 серпня 2014 року та приписом від 01 серпня 2014 року, на підставі яких прийнято постанову від 07 серпня 2014 року, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "ПУМБ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України під час проведення 01 серпня 2014 року позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк".

3. Визнати протиправним та скасувати припис від 01 серпня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 07 серпня 2014 року №246/14/7/26-35/0708/02/2 про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 54 810,00 грн.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов