Ухвала суду № 63098276, 29.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/10825/15Головуючий у 1-й інстанції Ревуцький С.І.Пр. № 22-ц/778/4524/16Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кухаря С.В., Осоцького І.І.,

за участі секретаря Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» (надалі ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнило (т.с. 1 а.с. 212 -213) та в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.06.2014 року по 01.05.2016 року у сумі 2135,43 грн. по квартирі АДРЕСА_1, від сплати якої відповідач на користь позивача у добровільному порядку ухиляється, а також судові витрати в сумі 1218,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що відповідач зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення сесії Бердянської міської ради від 02.10.2007р. №1, ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» визначено з 01.12.2007р. виконавцем послуг з управління та утримання житлового будинку №25 по вул. Мазіна в м. Бердянську. Позивач з вказаного часу надає житлові послуги відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №390 від 07.07.2005р. 29.01.2008р. у місцевій газеті «Південна Зоря» був опублікований договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно якого передбачені предмет договору, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, оплата спожитих послуг, форс-мажорні обставини. Відповідач одержав розрахункову книжку на оплату житлових послуг, а позивач відкрив особистий рахунок на зазначену квартиру по оплаті житлових послуг. З письмовими зверненнями про відмову від укладання договору про надання житлових послуг та відмови від отримання житлових послуг відповідач не звертався. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №520 від 11.12.2012р. затверджений розмір плати за утримання будинку і прибудинкової території.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2016 року (т.с. 1 а.с. 94) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Ревуцького С.І. у цій справі відмовлено.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 вересня 2016 року (т.с. 1 а.с. 55), яким первісний позов позивача на суму заборгованості 1690,80 грн., судових витрат 1218,00 грн., а разом 2908,80 грн. було задоволено, у подальшому було скасовано ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2016 року (т.с. 1 а.с. 103) в порядку задоволення заяви відповідача про перегляд останнього (т.с. 1 а.с. 61-67).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 вересня 2016 року (т.с. 2 а.с. 12-13) позовні вимоги позивача задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2135,43 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 1218,00 грн., а всього - 3353,43 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с. 16-23) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідача частково в сумі 45,94 грн. та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог на суму 2089,49 грн.

У судове засідання 29 листопада 2016 року представник ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» (позивача) не зявився, при цьому, встановлено, що ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» було належним чином повідомлено апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 30), від останнього апеляційному суду електронною поштою надійшла заява (т.с. 2 а.с. 32), в якій останнє просило розглядати дану справу апеляційним судом без участі його представника.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки у дане судове засідання представника ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» (позивача) та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК Україн6и ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останнього за присутністю відповідача ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2,як особу, яка бере участь у справі, який у тому числі на запитання колегії суддів апеляційного суду зазначав, що він є власником вищезазначеної квартири, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи уточнений позов позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 212-218 ЦПК України та виходив із доведеності позовних вимог позивача у цій справі.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки основані на доказах, поданих сторонами, які оцінені судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, до встановлених правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.с. 1 а.с. 6).

Згідно із рішенням сесії Бердянської міської ради від 02 жовтня 2007 року №1 (т.с. 1 а.с. 7-8) ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» визначено з 01 грудня 2007 року виконавцемпослуг з управління та утримання житлового будинку №25 по вул. Мазіна в м. Бердянську.

Позивач ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» з вказаного часу надає житлові послуги відповідно до Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 390 від 07.07.2005 року (т.с. 1 а.с. 10-12).

У місцевій газеті «Південна Зоря» був опублікований договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, згідно якого передбачені предмет договору, права та обовязки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, оплата спожитих послуг, форс-мажорні обставини (т.с. 1 а.с. 49-53).

Відповідач ОСОБА_2 одержав розрахункову книжку на оплату житлових послуг, а позивач ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» відкрив особистий рахунок на зазначену квартиру по оплаті житлових послуг.

Відповідач ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» за утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.06.2014 року по 01.05.2016 року в сумі 2135,43 грн. (т.с. 1 а.с. 212), від сплати якої відповідач на користь позивача у добровільному порядку ухиляється.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями, затвердженими Постановою КМУ 08.10.1992р. №572 зі змінами, внесеними Постановою КМУ 24.01.2006р. №45, власники квартир багатоквартирних будинків зобовязані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, також зобовязані укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобовязанні має одночасно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Суд першої інстанції правильно вважав, що позивач ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ», виконавши свої зобов'язання по наданню послуг (т.с. 1 а.с. 26-48, т.с. 2 а.с. 2-6), мав законні підстави вимагати від відповідача ОСОБА_2 оплати цих послуг останнім.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції належних, допустимих переконливих доказів того, що він таких послуг не отримував.

Суд першої інстанції правильно при вирішенні цієї справи по суті врахував той факт, що прибудинкова територія будинку № 25 по вул. Мазіна в м. Бердянську Запорізької області дійсно не визначена у встановленому законом порядку, але, при цьому, тариф за прибирання цієї території встановлений рішенням компетентного та законного органу Бердянської міської ради і в межах справи, що розглядається, це рішення оскаржено не було, тому було чинним та діючим на час розгляду цієї справи судом першої інстанції.

Також суд першої інстанції правильно не вважав доказом невиконання ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» робіт по поточному ремонту систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення та зливової каналізації той факт, що на звернення ОСОБА_2 ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» (т.с. 1 а.с. 73-83) не реагував, тому відповідач ОСОБА_2 був змушений провести заміну каналізаційної труби самостійно, оскільки на підтвердження цього відповідачем ОСОБА_2 були надані суду першої інстанції документи, оформлені на зовсім іншу особу.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача у цій справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію відповідача, висловлену ним у запереченнях на позов позивача у цій справі, та яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Судом першої інстанції було правильно встановлено у цій справі, що договору між сторонами у цій справі ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» та ОСОБА_2 - на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території станом на час розгляду цієї справи судом першої інстанції укладено не було.

Однак, в силу вимог ст. 656 ЦПК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ОСОБА_2 зобовязаний оплатити фактично отримані послуги позивача з утримання будинку та прибудинкової території, відсутність укладеного між сторонами договору з приводу надання останніх не могла бути підставою для відмови судом першої інстанції позивачеві у задоволенні його позову у цій справі.

Надання послуг позивачем з утримання будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, та прибудинковової території останнього підтверджено належними письмовими доказами з боку позивача у цій справі (у тому числі т.с. 1 а.с. 26-48, т.с. 2 а.с. 2-6, повірка технічного стану та очистка димових та вентиляційних каналів, очистка камер, фільтрів, карманів воздуховодів, вентиляторів від пожежонебезпечних, легкозаймистих відкладень, сажі, пилку, , дератизація (знищення гризунів), дезінсекція (знищення побутових насекомих) підвалу будинку тощо), які відповідачем не спростовані у належний спосіб у цій справі взагалі.

Позивачем утримується будинок, в якому розташована квартира відповідача, та прибудинкова територія останнього, тому належними доказами виконаних робіт є відповідні письмові договори, акти до них, укладені між ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» та відповідними підрядними організаціями, особами, які й були у тому числі надані позивачем суду у матеріали цієї справи за вказаний період нарахування заборгованості відповідача у цій справі.

Чинним законодавством не передбачено укладення актів приймання-передачі виконаних робіт з приводу утримання будинку та прибудинкової території між сторонами у цій справі.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 309 ч. 3 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення, передбачені ст. 309 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Дана справа була розглянута повноважним судом першої інстанції у складі головуючого судді Ревуцького С.І. Ухвалами Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2016 року (т.с. 1 а.с. 94) та від 23 серпня 2016 року (т.с. 1 а.с. 231) було правильно обґрунтовано відмовлено відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні заяв останнього про відвід судді Ревуцького С.І. у цій справі.

Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України сприяв повному та всебічною зясуванню обставин цієї справи, розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України, зокрема в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

Так, встановлено, що після скасування заочного рішення судом першої інстанції у цій справі, позивач уточнив свої позовні вимоги у цій справі шляхом їх збільшення за період 01.06.2014 року по 01.05.2016 року на суму 2135,43 грн. (т.с. 1 а.с. 212).

Саме ці уточнені позовні вимоги позивача на суму 2135,43 грн. й було задоволено судом першої інстанції оскаржуємим рішенням у цій справі (т.с. 2 а.с. 12-13).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат у цій справі, повязаних із сплатою судового збору на загальну суму 1218,00 грн. (т.с. 1 а.с. 1-2) при подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції, за своїм змістом не є позовними вимогами.

Вирішення судом першої інстанції оскаржуємим рішенням з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України питання про розподіл між сторонами судових витрат, понесених останніми у звязку із розглядом цієї справи судом першої інстанції, є обовязком суду першої інстанції в силу вимог ст. 214 ч. 1 п. 6 ЦПК України незалежно від того, просить (чи не просить) про це у своїй уточненій позовній заяві позивач.

Наданий ОСОБА_2 в його апеляційній скарзі контррозрахунок його заборгованості перед позивачем за період за період з 01.06.2014 року по 01.05.2016 року (т.с. 2 а.с. 18), не може бути прийнятий апеляційним судом до уваги, оскільки він не був наданий суду першої інстанції у цій справі та не ґрунтується на належних письмових доказах у цій справі (квитанціях позивача про оплату послуг позивача із зазначенням конкретних суми та періоду, якщо вони дійсно були сплачені за вказаний період тощо).

Власність зобовязує (ст. 319 ч.4 ЦК України).

В силу вимог ст. 383 ч. 2 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідач ОСОБА_2 мав право зі згоди ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» авансувати проведення останнім будь-яких робіт з утримання будинку, віднесених до компетенції позивача та зокрема ремонту (заміни) каналізаційної труби по стояку ванна/туалет трикімнатних квартири пятого підїзду будинку № 25 по вул. Мазіна в м. Бердянськ, та мати право у подальшому на проведення йому позивачем перерахунку у звязку із цим плати по оплаті послуг позивача за згодою сторін.

У разі відсутності згоди позивача, питання зобовязання ОСОБА_2 ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» здійснити будь-які конкретні роботи у будинку по утриманню останнього (т.с. 1 а.с. 138-171), які дійсно віднесені саме до компетенції ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ», якщо останній ухиляється від їх виконання, чи здійснити перерахунок будь-якої суми плати відповідача з утримання будинку та прибудинкової території за будь-який період з буд-яких підстав (проведення робіт за власний кошт власними силами тощо), ОСОБА_2 мав вирішувати у судовому порядку за рішенням суду.

ОСОБА_2 будь-яких зустрічних позовних вимог з цього приводу у цій справі не заявляв, тому вони судом першої інстанції у цій справі не розглядались, та, відповідно, апеляційним судом у цій справі не переглядаються.

Також у матеріалах цієї справи відсутні будь-які рішення будь-яких судів з вирішення вказаних питань в інших справах.

Такий самий порядок захисту (судовий) передбачений для вирішення питання незгоди ОСОБА_2 із тарифами на послуги позивача ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ», у тому числі які включають послуги з прибирання невідведеної в натурі, але закріпленої за будинком рішенням міської ради площі прибудинкової території (т.с. 1 а.с. 200-202).

При цьому, ОСОБА_2 не позбавлений права та можливості у подальшому вирішувати вищезазначені питання у суді окремо від цієї справи.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги як належний, допустимий доказ сплати відповідачем ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції частини із вищезазначеної заборгованості 2135,43 грн. на суму 41,59 грн. Оскільки, квитанція від 17.08.2016 року на суму 41,59 грн. (т.с. 1 а.с. 226) містить призначення платежу: «переказ в оплату послуг опл. кв. КОМЗНЕР» без зазначення, за який саме період, й зокрема, без зазначення, що це сплата в рахунок саме сплати заборгованості за попередній період з 01.06.2014 року по 01.05.2016 року.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

Докази, передбачені ст. 303 ч. 2 ЦПК України, у цій справі відсутні.

В силу вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч.1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України сприяв повному та всебічною зясуванню обставин цієї справи, розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення відповідача ОСОБА_2 від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень на позов позивача у цій справі.

В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.

При вищевикладених обставинах, доводи відповідача ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та не допустив порушень процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи. Суд першої інстанції прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Також встановлено, що судом першої інстанції оскаржуємим рішенням правильно з додержанням вимог ст. 88 ЦПК України вирішено питання про розподіл між сторонами понесених судових витрат у цій справі, повязаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.

Крім того, у разі відмови відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» (позивача) судових витрат у вигляді судового збору (т.с. 2 а.с. 15), понесених ним при подачі цієї скарги до апеляційного суду.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 вересня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_3ОСОБА_4