Постанова № 63094579, 24.11.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24219/16-п

Провадження № 3/127/7393/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

при секретарі Бондарчук А.В.

представника митниці ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України AМ 052126, виданий 19.09.2013 року Вінницьким РВ УМВС у Вінницькій області, ІПН НОМЕР_1,до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2015 р. ОСОБА_3 через п/п «Шегині Медика» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України товар: «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346».

Як підстави для переміщення вказаного товару гр. ОСОБА_3 в п/п «Шегині Медика» митниці було подано CMR № б/н від 09.09.2015, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії EA004785 від 01.02.2012 р. та інвойс №94/15 від 09.09.2015 р., відповідно до якого вартість транспортного засобу становила 2500 USD, що на момент перетину митного кордону становило 54922,33 грн.

Відповідно до поданих документів товар ввозився на виконання умов контракту від 01.07.15 № 01/07 і додаткової угоди №1 від 01.07.15, укладених між фірмами GMBH "Scanner" (D04356, Messe-Allee 2, Leipzig, Germany) та ТОВ Науково-медичний центр «Адоніс» (пр-т. КосмонавтівАДРЕСА_1, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20083560).

11.09.2015 р. товар «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346» оформлено Вінницькою митницею ДФС за МД № №401090001/2015/901713.

26.08.2016 року Вінницькою митницею ДФС отримано відповідь від митних органів Республіки Німеччина (вх. №9846/7/02-80/3) щодо надання адміністративної допомоги стосовно законності ввезення на митну територію України та митного оформлення товару: «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346».

Згідно отриманої відповіді встановлено, що товар «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346», був придбаний громадянином ОСОБА_3 у фірми у фірми «Hermann Konschu Nutzfahrzeuge-Import-Export» Prinz-Eugen-Str. 90, 88069 Tettnang за ціною 11400 EUR, що на момент перетину митного кордону становило 278971,60 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 перемістив товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів як підставу для переміщення товару, а саме: «автомобіль вантажний, що був у використанні, марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 316, 2012 року виготовлення, куз. № WDB9066351S702346», документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте в судове засідання зявився його захисник адвокат ОСОБА_2, яка зазначила, що строк притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності сплинув та просила закрити справу.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_2 представника Вінницької митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2015 р. ОСОБА_3 через п/п «Шегині Медика» Львівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України товар: «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, 2012 р. виготовлення, куз. № WDB9066351S702346».

Безпосереднє ввезення зазначеного товару на митну територію України здійснено на підставі попередньої митної декларації №0548/401000001/16 від 09.09.2015 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії EA004785 від 01.02.2012 р. та інвойс №94/15 від 09.09.2015 р.

Вінницькою митницею товар «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346», оформлено за митною декларацією 09.09.2015 р. №0548/401000001/16.

11.09.2015 р. товар «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346» оформлено Вінницькою митницею ДФС за МД № №401090001/2015/901713 (а.с. 36)

26.08.2016 р. Вінницькою митницею ДФС отримано відповідь від митних органів Республіки Німеччина (вх. №9846/7/02-80/3) щодо надання адміністративної допомоги стосовно законності ввезення на митну територію України та митного оформлення товару: «автомобіль вантажний, що був у використанні, марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 316, 2012 року виготовлення, куз. № WDB9066351S702346».

Згідно отриманої відповіді встановлено, що товар «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316, рік виготовлення - 2012 p., куз. № WDB9066351S702346», був придбаний громадянином ОСОБА_3 у фірми у фірми «Hermann Konschu Nutzfahrzeuge-Import-Export» Prinz-Eugen-Str. 90, 88069 Tettnang за ціною 11400 EUR, що на момент перетину митного кордону становило 278971,60 грн. (а.с.14-27).

Таким чином, ОСОБА_3 перемістив товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів як підставу для переміщення товару, а саме «автомобіль вантажний, що був у використанні, марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 316, 2012 року виготовлення, куз. № WDB9066351S702346», документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено ту обставину, що ОСОБА_3 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (шляхом подання органу доходів і зборів як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості стосовно фактичного продавця, покупця та вартості товару) товар, а саме: «автомобіль вантажний, що був у використанні, марки MERCEDES-BENZ, моделі SPRINTER 316, 2012 року виготовлення, куз. № WDB9066351S702346» вартістю 11400 EUR, що на момент перетину митного кордону становило 278971,60 грн.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_3 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за ознаками переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача та його митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 467 МК України у разі, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Суд також приймає до уваги відомості, викладені у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 р. «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», з якого випливає, що при перевірці додержання строків, встановлених ст. 38 КупАП, слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають, вказаний строк обчислюється з дня виявлення правопорушення. При цьому суд також приймає до уваги, що поняття триваючого правопорушення було розкрито Верховним Судом України в постанові від 09.04.2012 р. у справі № 21-260а11, зі змісту якої випливає, що передбачене ст. 355 МК Українипорушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній деклараціїнеправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, не можна вважати триваючим, а тому за правилами ч. 1 ст. 328 МК адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення. МК України, на який здійснено посилання у вказаній Постанові втратив чинність на підставі Кодексу від 13.03.2012 р., однак суд вважає, що в даному випадку розяснення щодо суті правопорушення залишаються незмінними.

Крім того, Міністерство юстиції України у листі № 22-34-1464 від 01.12.2003 р. зазначало, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

В подальшому Мінюстом України у цьому ж листі зазначається, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Аналогічні відомості Міністерством юстиції України викладено і у листі «Щодо визначення адміністративних правопорушень як триваючі та малозначні» від 02.08.2013 р. за № 6802-0-4-13/11.

Зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України випливає, що відповідальність за вчинення даного правопорушення настає у разі переміщення або вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Таким чином, аналізуючи вказану правову норму, а також вищевказані розяснення, надані Верховним Судом України та Міністерством юстиції України, визначення, надані в п. 14 та п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України (щодо визначення митного контролю та зони митного контролю), суд вважає, що вчинене ОСОБА_3 правопорушення мало місце 10.09.2015 р., тобто з моменту надання ним документів, що стали підставою для підставу для переміщення вказаного автомобіля через митний кордон України, під час його митного оформлення та контролю, і закінчилось 11.09.2015 р. в момент його оформлення у митному відношенні за митною декларацією №401090001/2015/901713 та відпуску у вільний обіг.

Посилання представника митниці на те, що на час митного оформлення не було відомо, що подані ОСОБА_3 документи є недостовірними суд до уваги не приймає. Зокрема, з наданих суду матеріалів справи випливає, що відповідних проект листа з метою перевірки законності ввезення ОСОБА_3 вищевказаного транспортного засобу було підготовлено лише 29.08.2016 р., тобто понад один рік з моменту ввезення транспортного засобу на митну територію України та його випуску у вільний обіг. Крім того, ст. 336 МК України встановлено перелік форм митного контролю, ст. 337 МК України регламентовано перевірку документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. При цьому ст. 248 та ст. 255 МК України визначено початок та закінчення митного оформлення. Крім того, ст. 74 МК України регламентовано, що іноземні товари в режимі імпорту випускаються для вільного обігу на митній території України лише після виконання усіх необхідних митних формальностей.

Також суд приймає до уваги, що ч. 1 ст. 321 МК України регламентовано, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. При цьому ч. 2 ст. 321 МК України визначено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України, а ч. 4 ст. 321 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів. Окрім цього, п. 1 ч. 6 ст. 321 МК України визначено, що перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується у разі ввезення на митну територію України після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Окрім цього, згідно з методичними рекомендаціями щодо строків митного контролю та оформлення товарів за вантажною митною декларацією, затвердженими наказом Державної митної служби України від 05.04.2012 р. за № 205 визначено, що до строку митного контролю не враховується відповідний строк у разі, зокрема, складення протоколу про порушення митних правил, а також направленні відповідних запитів.

За таких обставин, суд вважає, що вчинене ОСОБА_3 правопорушення мало не триваючий характер і розпочалось 10.09.2015 р. в момент переміщення транспортного засобу на митну територію України та надання відповідних документів і закінчилось 11.09.2015 р. в момент його оформлення у митному відношенні та випуском у вільний обіг. Виявлення порушення митних правил поза строками митного контролю, на думку суду, не може свідчити про триваючий характер вчиненого ОСОБА_3 порушення митних правил. В ході судового розгляду справи також було встановлено, що жодної дії, чи бездіяльності, після надходження товару у вільний обіг з боку ОСОБА_3, які б безперервно протягом усього часу порушували б законодавство не відбувались. Отже, враховуючи вищевикладене, як видно зі справи, вчинене ОСОБА_3 порушення митних правил до моменту його виявлення митними органами не було триваючим правопорушенням.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що на час розгляду справи встановлений ч. 2 ст. 467 МК України шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, а тому суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Приймаючи до уваги, що санкцією ст. 483 МК України передбачені такі стягнення як штраф та конфіскація, провадження у справі закривається у звязку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, після спливу якого адміністративні стягнення до особи застосовані бути не можуть (правова позиція Верховного Суду України, викладену в постанові від 09.04.2012 р. у справі № 21-260а11), суд приходить до переконання, що конфіскація транспортного засобу до ОСОБА_3 застосована також бути не може.

Керуючись ст. ст. 527, 528 МК України, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України, закрити у звязку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: