Постанова № 63092446, 30.11.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/6187/16-а

провадження № 2-а/361/466/16

30.11.2016

Постанова

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши у приміщенні Броварського міськрайонного суду в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії,

установив:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії.

Позивач зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно має право на пільги встановлені законодавством.

У 1986 році він працював у Броварському ремонтно-транспортному підприємстві на посаді водія та у період з 02 травня 1986 року по 05 травня 1986 року був відряджений до зони відчуження в с. Товстий Ліс Чорнобильського району для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, списком учасників ліквідації наслідків аварії Броварського району на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2016 року, яке набрало законної сили, визначено, що розмір його заробітної плати за роботу в зоні відчуження в с. Товстий Ліс Чорнобильського району з 02 по 05 травня 1986 року, складає 545,19 крб. Цим же рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська сільгосптехніка» здійснити перерахунок з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити ОСОБА_1 у довідку про його заробітну плату одержаної за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у с. Товстий Ліс Чорнобильського району у період з 02 по 05 травня 1986 року в сумі 545,19 крб.

19 травня 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю «Броварська сільгосптехніка» видало таку довідку.

19 травня 2016 року позивач звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати в зоні відчуження у розмірі 545,19 крб., надавши всі необхідні документи.

Рішенням від 25 травня 2016 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії та виплаті недоотриманих сум пенсії, посилаючись на те, що ним не надано первинних документів, які підтверджують виплату одноразової премії у розмірі 400 крб., а тому сума виплаченої заробітної плати з урахуванням премії не може бути врахована при проведенні перерахунку пенсії.

Вважає відмову відповідача неправомірною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.

Посилаючись на вищевказане, позивач просив суд: визнати дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо рішення про відмову в проведенні перерахунку його пенсії від 25 травня 2016 року протиправними; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії позивачу з 19 травня 2016 року, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження з 02 по 05 травня 1986 року, в розмірі 545,19 крб. : 4 дні х 31 календарний день.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

28 листопада 2016 року від Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до суду надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, оскільки довідка про його заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в с. Товстий Ліс Чорнобильського району з 02 по 05 травня 1986 року, у розмірі 545,19 крб., не підтверджена первинними документами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи захворювання пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно має право на пільги встановлені законодавством що підтверджується довідкою про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, списком учасників ліквідації наслідків аварії Броварського району на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2016 року, яке набрало законної сили, визначено, що розмір його заробітної плати за роботу в зоні відчуження в с. Товстий Ліс Чорнобильського району з 02 по 05 травня 1986 року, складає 545,19 крб. Цим же рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська сільгосптехніка» здійснити перерахунок з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити ОСОБА_1 у довідку про його заробітну плату одержаної за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у с. Товстий Ліс Чорнобильського району у період з 02 по 05 травня 1986 року в сумі 545,19 крб.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтями 21 та 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112, був затверджений «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Обчислення пенсій відповідно до статті 15 цього ж Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які видаються установами і організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату), а також фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

За змістом ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до підпункту 3 п.1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (порядок виплати премії визначено Розпорядженням РМ СРСР №1512-р від 24.06.1986 року) запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб.

Згідно із п. 6 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (не більше як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганню забруднення навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

У п. 8 цього ж Порядку, ч. 2 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. крб.

Правилами ст. 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751, вирішення грошових вимог осіб, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України.

Із довідки № 98 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська сільгосптехніка» 19 травня 2016 року ОСОБА_1 видно, що його фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія, з урахуванням премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в розмірі 400 крб., складає 545,19 крб.

Крім того, згідно довідки № 164 від 20 жовтня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська сільгосптехніка» здійснило перерахунок, нарахувало та 19 травня 2016 року видало довідку ОСОБА_1 про його заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період з 02 по 05 травня 1986 року.

Рішенням від 25 травня 2016 року Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та виплаті недоотриманих сум пенсії, посилаючись на те, що ним не надано первинних документів, які підтверджують виплату одноразової премії у розмірі 400 крб., а тому сума виплаченої заробітної плати з урахуванням премії не може бути врахована при проведенні перерахунку пенсії.

В постанові Верховного суду України від 24 листопада 2015 року справа № 539/3949/14-а в аспекті неоднакового застосування норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що довідка про заробітну плату одержану в зоні відчуження повинна бути складена з урахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі за період його роботи у зоні відчуження гарантоване державою шляхом видання вказаних документів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно із ч 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи приведені норми та встановлені обставини, суд вважає, що дії позивача, направлені на реалізацію законом встановленого права на перерахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відмова Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в проведенні перерахунку пенсії є безпідставною і протиправною.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у період з 02 по 05 травня 1986 року у розмірі 545,19 крб. : 4 дні х 31 календарний день.

Також, з метою захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної вище суми, суд вважає необхідним зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому недоотриману суму пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 99, 100, 159 - 163, 256, 283-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо рішення про відмову в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії від 25 травня 2016 року - протиправними.

Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 з 19 травня 2016 року, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження з 02 по 05 травня 1986 року, в розмірі 545,19 крб. : 4 дні х 31 календарний день.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сердинський В. С.