Ухвала суду № 63090144, 24.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/3132/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міськради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міськради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Шевченківського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Від представника позивача, через відділ інформаційних послуг та діловодства Вінницького апеляційного адміністративного суду, надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Відповідно до статті 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції--без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується слідуюче.

14.04.2016 року інспектором Шевченківського ВП капралом поліції ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП.

22.04.2016 року, на підставі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради, винесено постанову №5, якою до ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Вказана постанова була оскаржена позивачем в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі-Закон №280/97-ВР)до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 16 Закон № 2807-IV, на об'єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону № 2807-IV, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

У відповідності до статті 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад наділені повноваженнями по розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статті 152 цього Кодексу.

Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності-від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2016 року, складеного інспектором Шевченківського ВП капралом поліції ОСОБА_4, ОСОБА_5 упродовж квітня в парку "Жовтневий" по вул.Воробкевича м.Чернівці, без відповідного дозволу Чернівецької міської ради, виконував роботи по облаштуванню дерев'яних бесідок, чим порушив ст.152 КУпАП.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції, факти викладені в протоколі Серія АА 141769 від 14.04.2016 року, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, відносно того, що ОСОБА_5 в квітні 2016 року виконував роботи по облаштуванню бесідок не відповідають дійсності, оскільки рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.12.2015 року встановлено, що в 2006 році між ПП ОСОБА_5 та КП "Парк Жовтневий" було укладено договір про співпрацю на предмет розміщення в парку "Жовтневий" автодрому для картингів по вул. Воробкевича, відповідно до якого позивачу надано в користування земельну ділянку, на якій останнім в період з 2006 по 2013 рік побудовано літній майданчик з дерев'яною будівлею і навісом та альтанки в кількості 10 штук.

Як пояснив представник відповідача, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в відкритому судовому засіданні, виявлені 14.04.2016 року інспектором Шевченківського ВП капралом поліції ОСОБА_4 в парку "Жовтневий" дерев'яні бесідки є новозбудованими і відношення до тих дерев'яних конструкцій про які йдеться в рішенні господарського суду, на яке посилається позивач, не мають. При цьому, на запитання головуючого, чи може він підтвердити свої доводи належними доказами, відповів, що докази у нього відсутні.

Разом з тим, представник відповідача зазначив, що правопорушення, викладене в протоколі від 14.04.2016 року, виявлене інспекором Шевченківського ВП в результаті повідомлення громадян м.Чернівці про те, що на території парку "Жовтневий" знаходяться будівельні матеріали та будуються нові бесідки. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, адміністративною комісією свідки не допитувалися.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, зважаючи на те, що доказів, що спростовують пояснення позивача, представником відповідача до суду не надано, колегія суддів дійшла висновку, що з врахування всіх обставин справи та доводів сторін, інспектор поліції при винесенні оскаржуваної постанови, діяв з порушенням Кодексу України про адміністративне правопорушення, а апелянт не довів правомірності його дій, а відтак судом першої інстанції постанова скасована правомірно.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7